- •1. Предмет, завдання та зміст дисципліни
- •1.1. Проблеми надійності водогосподарських об’єктів, інженерних систем і споруд
- •1.2. Етапи формування науки надійності
- •1.3. Об’єкт та його властивості
- •2. Проблеми надійності
- •2.1. Формування умов роботи водогосподарських об’єктів
- •2.2. Типові задачі надійності у водному господарстві
- •2.3. Стратегічні і тактичні задачі надійності
- •3. Основні поняття та визначення
- •3.1. Основні поняття процесів та подій
- •3.1.1. Випадкові події
- •3.1.2. Потоки випадкових подій
- •3.1.3. Випадкові величини та їх характеристики
- •3.2. Загальні властивості надійності
- •3.3. Показники надійності
- •3.3.1. Показники безвідмовності
- •3.3.2. Показники довговічності
- •3.3.3. Показники ремонтопридатності
- •3.3.4. Показники збереженості
- •3.3.5. Комплексні показники
- •4. Оцінка надійності простих систем
- •4.1. Надійність систем з послідовно з’єднаними елементами
- •4.2. Надійність систем з паралельно з’єднаними
- •4.3. Оцінка надійності систем із змішаним з’єднанням елементів
- •5.Методи розрахунку надійності
- •5.1. Метод прямого перебору
- •5.2. Метод перетворення структури відносно
- •5.3. Аналітико-статистичний метод розрахунку
- •5.4. Оцінка надійності методом мінімальних шляхів
- •5.4.1 Мінімальні шляхи і мінімальні перерізи
- •5.4.2. Порядок визначення мінімальних перерізів
- •5.4.3. Алгоритм розрахунку надійності
- •6. Розрахунок надійності складних
- •6.1. Вимоги до інженерного методу розрахунку
- •6.2. Вибір показників надійності
- •6.3. Математичне моделювання
- •Та її граф-модель (б)
- •6.4. Методика оцінки надійності
- •6.5. Приклад виконання розрахунку надійності
- •Розрахунок надійності закритої зрошувальної мережі
- •7. Логіко-ймовірнісний метод
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •7.2. Основні положення розрахунку
- •7.3. Послідовність розрахунку надійності
- •8. Відмови водогосподарських об’єктів
- •8.1. Види технічного стану об’єктів
- •8.1.1. Стан об’єкта
- •8.1.2. Основи механізму відмови
- •8.2. Розпізнавальні ознаки відмов
- •8.3. Класифікація відмов
- •8.4. Класифікація ваги відмови
- •9. Моделі відмов об’єктів
- •9.1. Види випадкових тривалостей моделювання
- •9.2. Вимоги до моделей відмов
- •9.3. Формалізація та основні характеристики
- •9.3.1. Імовірнісні моделі відмов
- •9.3.2. Імовірнісно-фізичні моделі відмов
- •10. Надійність відновлюваних
- •10.1. Аналіз потоку подій
- •10.2. Характеристики потоку подій
- •10.3. Розрахунок номенклатури та кількості
- •11. Випробування вго на надійність
- •11.1. Задачі випробувань
- •11.2. Класифікація випробувань
- •11.3. Роль випробувань в управлінні надійністю
- •11.4. Організація випробувань
- •11.5. Експлуатаційна надійність
- •11.5.1. Експлуатаційні випробування
- •11.5.2. Експлуатаційні спостереження
- •11.5.3. Планування експлуатаційних спостережень
- •11.5.4. Загальні вимоги до первинної інформації
- •11.5.5 Документація для збору первинної інформації
- •Класифікація випробувань з надійності.
- •12. Аналіз надійності
- •12.1. Основні положення аналізу надійності
- •12.2. Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності пзн
- •12.2.1. Аналіз надійності об’єкта на стадії проектування та розробки
- •12.2.2. Аналіз надійності об’єкта на стадії виготовлення та встановлення
- •12.2.3. Аналіз надійності об’єкта на стадії експлуатації та обслуговування
- •12.3. Методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.1. Порядок аналізу надійності систем
- •12.3.2. Загальні методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.3. Аналіз характеру та наслідків відмов
- •12.3.4. Аналіз діагностичного дерева відмов
- •12.3.5. Аналіз за допомогою блок-схеми надійності
- •12.3.6. Прогнозування надійності за кількістю
- •12.3.7. Марковський аналіз
- •12.4. Програма забезпечення надійності
- •13. Надійність суб’єкта як ланки
- •13.1. Надійність роботи і помилки суб’єкта технічного управління
- •13.2. Характер помилок суб’єкта (оператора)
- •13.3. Класифікація помилок суб’єкта
- •13.4. Причини помилок суб’єкта
- •13.5. Банк даних помилок суб’єкта
- •13.6. Методика прогнозування помилок суб’єкта
- •13.7. Задачі аналізу надійності роботи оператора (диспетчера) складних технічних об’єктів
- •Література
- •Короткий термінологічний словник
12.2. Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності пзн
Відповідність рівня надійності об’єкта за результатами аналізу вжитих заходів, що є складовою частиною ПЗН, доцільно визначати у тих випадках, коли об’єкт має високі показники безвідмовності та довговічності або дуже складну функціональну структуру, коли відсутні будь-які вірогідні дані, необхідні для кількісної оцінки надійності.
Зміст аналізу надійності та його обсяг залежать від стану життєвого циклу та глибини відпрацювання його надійності. Після закінчення кожного етапу проводяться документований, систематизований та критичний аналізи наслідків вжитих заходів ПЗН.
Кожен етап аналізу повинен передбачати участь фахівців усіх підрозділів, які відповідають за реалізацію функцій, що впливають на якість і надійність системи, залежно від стадії, що розглядається. Внаслідок періодичного аналізу визначаються та прогнозуються межі виникнення проблем невідповідностей, а також проведення коригувальних заходів впливу, які забезпечують відповідність рівня надійності об’єкта встановленим вимогам.
12.2.1. Аналіз надійності об’єкта на стадії проектування та розробки
На стадії проектування та розробки виконуються такі основні роботи з аналізу:
аналіз надійності та повноти ПЗНр (розробка);
аналіз вимог щодо надійності, вибір номенклатури та нормування показників надійності з урахуванням особливостей його конструктивного виконання, режимів використання й умов експлуатації, наслідків відмов і інших чинників;
аналіз надійності кращих вітчизняних та закордонних аналогів, складових частин, комплектуючих виробів, властивостей конструкційних матеріалів;
аналіз видів, наслідків і критичності несправностей об’єкта;
аналіз умов експлуатації та зовнішніх діючих чинників;
аналіз можливих схемно-конструктивних варіантів побудови об’єкта, розрахунки надійності цих варіантів об’єкта і вибір найкращого за надійністю варіанта;
аналіз і обґрунтування вимог щодо надійності складових частин;
аналіз вибору конструкційних матеріалів і комплектуючих елементів з урахуванням вимог щодо надійності;
аналіз заходів що забезпечують стійкість об’єкта до зовнішніх діючих чинників (ЗДЧ), виявлення складових частин, критичних до різних ЗДЧ;
уточнення оцінок показників надійності об’єкта в цілому і його складових частин для вибраного варіанта побудови об’єкта;
аналіз причин відмов дослідних зразків, розробка заходів щодо їх усунення;
аналіз результатів випробувань на надійність макетів, дослідних зразків об’єкта та його складових частин;
аналіз ремонтної та експлуатаційної документації з точки зору забезпечення надійності;ї
аналіз систем збирання та опрацювання інформації щодо надійності об’єкта його частин на різних стадіях життєвого циклу виробів;
аналіз технології виготовлення з точки зору забезпечення вимог щодо надійності;
техніко-економічний аналіз ефективності заходів, що впроваджуються на стадії, з метою забезпечення надійності;
аналіз нормативної та методичної документації, необхідної для забезпечення надійності.
На основі аналізу розробляють заходи підвищення надійності, зокрема:
збільшення кількості проектних рішень, що аналізуються на надійність;
більш детальний аналіз надійності кожного проектного рішення;
використання ЕОМ для вирішення принципово нових завдань, які пов’язані з можливістю моделювання процесів, що описують функціонування виробу;
підвищення точності методів розрахунку надійності;
автоматизація інформаційних потоків про надійність між різними потоками (дані про аналоги, властивості матеріалів, результати випробування макетів) тощо;
створення і вдосконалення методів, що дають можливість формалізувати проектно-пошукові дослідження і об’єктивно оцінювати та прогнозувати надійність.
На основі виконаних робіт з аналізу надійності на стані проектування та розробки оформляють звіт і роблять відповідні висновки про можливість дотримання встановлених вимог і можливість переходу до наступного етапу розробки об’єкту, або дають рекомендації щодо доопрацювання проекту з метою усунення виявлених недоліків.
