11.5.2. Експлуатаційні спостереження

Експлуатація є головною перевіркою ефективності і надійності елементів і частин системи. При експлуатації проявляються пошкодження і відмови, які закладені ще при виготовленні і будівництві.

Загальні знання про ефективність і надійність системи і її частин отримують на основі різнопланової експлуатаційної інформації. Службу експлуатації великих природо-технічних систем можливо розглядати як постійно діючий випробувальний полігон, на якому працюють системи різних років будівництва із різноманітною технікою поливу, технікою осушення та їх елементів тощо. Цей полігон може бути джерелом цінної інформації з питань надійності, якщо між експлуатаційною службою, проектувальником, будівельником і виробником налагодити зворотній зв’язок.

Зворотній зв’язок забезпечується експлуатаційними спостереженнями різних видів. Згідно (ГОСТ 17510) такі спостереження можуть бути постійними або періодичними. Активні експлуатаційні спостереження можуть бути постійними, періодичним і разовими.

Постійні спостереження передбачають два основні напрямки експлуатаційних досліджень:

• статистичну оцінку надійності виробів і досліджень процесів їх старіння;

• статистичне вивчення видів, умов і режимів експлуатації.

Експлуатаційна статистична оцінка надійності включає першочергове вивчення процесів старіння та вирішення таких цілей:

• виявлення закономірностей виникнення відмов в залежності від напрацювання;

• обчислення коефіцієнтів готовності і використання виробів (систем і об’єктів);

• визначення критеріїв граничного стану деталей, вузлів і агрегатів і їх ресурсів;

• виявлення дійсної потреби і запасних частинах і їх фактичних витрат;

• встановлення пристосованості виробів до поточного і капітального ремонтів;

• визначення вартості всіх видів ремонтів;

• визначення динаміки зносу відповідальних деталей і спряжень або накопичення пошкоджень деталей від втоми;

• виявлення видів пошкоджень деталей і долі різноманітних видів в загальному числі пошкоджень, виявлення причин і термінів списання виробів, а також їх технічного стану до настання терміну списання;

• статистична оцінка витрат на підтримання виробів в працездатному стані від початку експлуатації до списання і питомих витрат, які віднесені до напрацювання виробу.

Експлуатаційне статистичне вивчення видів, умов і режимів експлуатації включає вирішення наступних цілей:

• визначення видів використання виробів, долі кожного із них в загальному напрацюванні і характеристики умов експлуатації;

• оцінка навантаження елементів (для уточнення розрахункових прогнозів і режимів випробувань);

• визначення рівнів культури експлуатації (характеризується рівнем дотримання інструкції з технічного обслуговування).

Постійні і періодичні спостереження проводяться на вибірках із характерних груп виробів. Об’єктом спостереження може бути окрема дощувальна машина чи окремий її елемент тощо. Спостереження можуть бути активними і пасивними.

Пасивні спостереження – це спостереження без втручання в умови експлуатації.

Активні спостереження включають спостереження за ходом змін на системі в бажаному напрямку.

Вивчення надійності об’єктів, експлуатації супроводжується недоліками, на які немає можливості вплинути. Це постійне скорочення кількості об’єктів спостереження і переведення їх в капітальний ремонт та списання. Іншим недоліком є те, що надходження інформації з надійності розтягнута на весь період експлуатації елементів гідротехнічного комплексу і сягає до 50...100 років. Накопичення і збереження інформації з надійності без спеціальної організації роботи є проблематичним.

Періодичні спостереження зводяться до періодичної перевірки і реєстрації стану виробів, переважно таких, пошкодження яких приводять до порушень безпеки експлуатації.

Разові спостереження, або точніше обстеження, проводяться на протязі обмеженого строку (від декількох днів до одного року), охоплюють разові вибірки, які не вивчалися раніше і мають свою раціональну область застосування. Разові спостереження не виключають проведення ресурсних спостережень.