1.3. Об’єкт та його властивості
Основні терміни і їх визначення з питань надійності, основні поняття в галузі надійності подаються в нижче поданих державних стандартах, дотримання яких є обов’язковим. Стандарти поширюються на технічні системи, в тому числі водогосподарські, програмні засоби, людино-машинні системи, споруди, машини, апаратура, функціональні одиниці, пристрої та елементи, надійність яких розглядається на стадіях розробки вимог (розробка ТЗ), проектування, виробництва, будівництва, використання (експлуатації) і ремонту.
ДСТУ 2860-94. Надійність техніки. Терміни і визначення / Держстандарт України. К.: 1994. – 90 с.
ДСТУ 2861-94. Надійність техніки. Аналіз надійності. Основні положення / Держстандарт України. К.: 1994. – 38 с.
ДСТУ 2862-94. Надійність техніки. Програма забезпечення надійності. Загальні вимоги / Держстандарт України. К.: 1994. – 38 с.
ДСТУ 2863-94. Надійність техніки. Програма забезпечення надійності. Загальні вимоги / Держстандарт України. К.: 1994. – 37 с.
ДСТУ 2864-94. Надійність техніки. Експериментальне оцінювання та контроль надійності. Основні положення / Держстандарт України. К.: 1995. – 29 с.
ДСТУ 3433-96. Надійність техніки. Моделі відмов. Основні положення / Держстандарт України. К.: 1996. – 41 с.
Об’єкт – система, споруда, машина, підсистема, апаратура, функціональна одиниця, пристрій, елемент чи будь-яка її частина, що розглядається з погляду надійності як самостійна одиниця (ДСТУ 2860).
Виходячи з визначення, об’єктом можу бути гідромеліоративна система, гідротехнічна споруда чи дощувальна машина або окремі її елементи (рис.1.1). Крім того, об’єкт, з точки зору надійності, може включати технічні засоби, технічний персонал (регулювальники гідротехнічних споруд, оглядачі гідротехнічних об’єктів, машиністи насосних установок, оператори дощувальних машин тощо) чи будь-які їх поєднання.
Сукупність об’єктів, об’єднаних спільним призначенням і метою функціонування теж може розглядатися як об’єкт.
Система, за ДСТУ 2861, – об’єкт, який піддається розукрупненню на складові частини (елементи).
Елемент – об’єкт, який розглядається при розрахунку надійності як єдине ціле, що не піддається розукрупненню.
Основний елемент – елемент структури об’єкта, який необхідний для виконання об’єктом необхідних функцій при відсутності відмов його елементів.
Технологічна система, за ДСТУ 2470, − сукупність функціонально взаємозв’язаних засобів технологічного оснащення, предметів виробництва та виконавців для здійснення в регламентованих умовах виробництва заданих технологічних процесів чи операцій.
Виконавець у технологічній системі, − людина, що виконує в технологічній системі трудову діяльність щодо безпосередньої зміни і (чи) визначення стану предметів виробництва, технічного обслуговування чи ремонту засобів технологічного оснащення.
Підсистема (технологічної системи), − технологічна система, яка виділяється за функціональною чи структурною ознакою з технологічної системи вищого рівня.
Комплекс (технологічний), − сукупність функціонально взаємозв’язаних засобів технологічного оснащення для виконання в регламентованих умовах виробництва заданих технологічних процесів чи операцій.
Гідротехнічний комплекс водогосподарського об’єкту загалом можливо розділити на основні функціональні вузли, вузли спряження основних елементів, збирані (готові) одиниці та деталі (рис.1.1). В свою чергу основні функціональні вузли поділяються на оригінальні та уніфіковані для кожного типу вузли.
Рис. 1.1. Класифікація елементів та вузлів гідротехнічного комплексу водогосподарських систем
До оригінальних вузлів гідротехнічного комплексу відносять джерело зрошення (річка, озеро, водосховище), головна споруда великої системи (насосна станція, шлюз-регулятор), транспортна та розподільча мережа, інші об’єкти комплексу, наприклад захист від попадання риби з джерела зрошення в систему тощо.
До уніфікованих вузлів гідротехнічного комплексу відносять типові гідротехнічні споруди переїздів, шлюзи-регулятори, дюкери, акведуки, дощувальні машини тощо.
До вузлів спряження основних елементів канали транспортування води та їх розділення чи з’єднання, засоби зміни структури мережі тощо.
До збираних (готових) одиниць насоси, електродвигуни, засувки, вантузи, різноманітні захисні клапани, водоміри тощо.
До деталей комплексу відносять різноманітні труби, муфти, плити, упори, ущільнювачі та інше, із яких складається система.
Контрольні запитання:
Задачі надійності
Назвіть стадії життєвого циклу будівельного об’єкта.
Як формувалася наука надійності?
Як має бути забезпечена встановлена надійність будівельного об’єкта?
Що є об’єктом дослідження з надійності,
Які особливості оцінки надійності гідротехнічних комплексів?