8.4. Класифікація ваги відмови

Вага відмови є оцінкою значення впливу наслідків виду відмови та функціонування об’єкти. Класифікація ваги відмови, в залежності від особливостей застосування FMEA, розроблена з урахуванням деяких факторів:

• характеристики системи в залежності від можливих відмов, особливостей користувачів або оточуючого середовища;

• функціональних параметрів системи або процесу;

• любих вимог замовника, що встановлений в контракті;

• законодавчих вимог і вимог безпеки;

• вимог, що пов’язані з гарантійними обов’язками.

Таблиця 8.2.

Класифікація об’єктів за ступенем наслідків відмов

№ класу ваги відмови	Найменування класу ваги відмови	Опис наслідків відмови для людей або оточуючого середовища
ІV	Катастрофічна	Вид відмови може привести до зупинки виконання первинних функцій системи і викликає тяжкі руйнування системи і оточуючого середовища і/або гибель і тяжкі травми людей.
ІІІ	Критична	Вид відмови може привести до зупинки виконання первинних функцій системи і викликає значні пошкодження системи і оточуючого середовища, але не несе серйозних загроз життю чи здоров’ю людей.
ІІ	Мінімальна	Вид відмови може погіршити виконання функцій системи без суттєвого пошкодження системи або загрози життю чи здоров’ю людей.
І	Нікчемна	Вид відмови може погіршити виконання функцій системи, але не викликає пошкодженню системи і не створює загрози життю і здоров’ю людей.

Контрольні запитання:

1. Види технічного стану об’єктів.

2. Справний, несправний, працездатний та непрацездатний стани об’єкта.

3. Критичний та граничний стани об’єкта.

4. Загальні та особливі види руйнування водогосподарських об’єктів.

5. Умови формування та механізм відмов об’єктів.

6. Відмови та їх розпізнавальні ознаки.

7. Класифікація відмов.

8. Види відмов за характером їх виникнення.

9. Види відмов за характером їх проявлення.

10. Види відмов за можливістю їх усунення.

11. Класифікація ваги відмов

12. Класифікація ваги відмов за ступенем наслідків відмов.

9. Моделі відмов об’єктів

9.1. Види випадкових тривалостей моделювання

У процесі експлуатації чи випробувань об’єкта події відбуваються випадковим чином і інтервали часу до настання події відмови являє собою випадкові тривалості часу. Розсіювання показників обумовлюється неоднорідністю структури матеріалів, різнорідністю комплектуючих елементів, випадковими навантаженнями тощо.

При експлуатації об’єктів розглядаються наступні випадкові тривалості:

• наробіток до відмови;

• наробіток між відмовами;

• наробіток до критичної відмови;

• ресурс;

• термін служби;

• термін збереженості;

• час відновлення.

Усі випадкові тривалості є неперервними і вимірюються в одиницях часу, в одиницях пропорційних часу, наприклад, в числах робочих циклів, обертів тощо.

Вичерпною характеристикою будь-якої випадкової величини є імовірнісний розподіл цієї величини чи функція розподілу. Незалежно від складності об’єкт (елемент, система) має певну функцію розподілу наробітку (модель відмов). Оцінка надійності об’єкта зводиться до встановлення параметрів функції розподілу.

Модель відмов (функція розподілу) F(t) і модель надійності (імовірність безвідмовної роботи) R(t) зв’язані співвідношенням:

. (9.1)

Побудова моделі надійності передбачає визначення аналітичного виразу для імовірності безвідмовної роботи об’єкта. Модель надійності системи встановлює залежність R(t) від показників надійності елементів з урахуванням структури системи.

В основу вибору моделі відмов беруться результати аналізу:

• статистичних даних наробітків до відмови (ресурс, збереженість);

• фізичних процесів деградації, які спричиняють відмову (граничний стан).

Встановлення закономірностей появи відмов на основі статистичних даних наробітків полягає у розгляді таких даних як абстрактних випадкових подій, а моделі відмов називають імовірнісними (статистичними).

Встановлення закономірностей появи відмов на підставі аналізу статистичних закономірностей протікання фізичних процесів полягає в побудові спеціальних моделей для опису явища що вивчається. У цьому випадку параметри розподілу мають конкретну фізичну інтерпретацію, а моделі відмов називають імовірнісно-фізичними.