3. Сімейна історії.

Крім типових проблем і завдань життєвого циклу, повз які проходить жодна сім'я, аналіз розвитку сімейної системи необхідно доповнити унікальним історичним к6нтек£тЬм, характерним для кожної конкретної сім’ї.

Системний підхід припускає, що люди організують свою поведінку всередині сімейних систем у відповідності з поколінням, віком, статтю, структурними та комунікативними параметрами системи. «Якщо ви пристосовуєтесь до сімейної структури, то вона буде впливати на ваше функціонування, патерни взаємовідносин і тип сім'ї, який ви створите в наступному поколінні»; Сім’ї повторюють самі себе. Те, що відбувається в одному поколінні часто повторюється в наступному, і ті ж теми будуть програватися з покоління в покоління, хоча актуальна поведінка може мати різні форми. М, Боуен називав це багатопоколінними переходами сімейних патернів. Основна гіпотеза зводиться до того, що патерни взаємовідносин попередніх поколінь можуть забезпечити неявні моделі для сімейного фуикціонування в наступних поколіннях.

У системному підході можна об'єднати одночасно поточний і історичний; контекст сім’ї. Картер пише, що «хвиля тривоги» в сімейній системі накочується як уздовж вертикального, так і вздовж горизонтального напрямків. Вертикальна хвиля тривоги бере початок від патернів функціонування та взаємовідносин, які історично переходять вниз по поколінням головним чином через процес емоційного тріангулювання. «Горизонтальна» хвиля шляхом походить із поточних стресів сім’ї, спроб впоратися з неминучими змінами і завданнями даної стадії життєвого циклу сім’ї.

Стресори на вертикальній осі часто створюють додаткові проблеми, так що навіть маленький горизонтальний стрес може чинити серйозний вплив на систему, Наприклад, якщо у молодої матері існує багато невирішених проблем зі своєю матір'ю і / або батьком (вертикальна тривога), для неї наступає особливо тяжкий час, коли вона зустрічається зі звичайними труднощами виховання (горизонтальна тривога).