2.6 Вибір технологічної схеми та засобів механізації проведення конвеєрного штреку

2.6.1 Загальні положення

Для того, щоб забезпечити достатні темпи проведення виробки, необхідно вибрати технологічну схему проведення виробки.

Вибір технологічної схеми залежить від:

• гірничо-технологічні: потужність та кут падіння пласту, міцність та стійкість порід;

• газоносність пластів;

• виробничо-технічні: площа поперечного перетину, протяжність, термін служби, швидкість проведення виробки, використані транспортні засоби.

Для вибору технологічних схем користуємось технологічними схемами розробки пластів на вугільних шахтах [18].

2.6.2 Технологічна схема проведення штреку

Обираємо технологічну схему: прохiдницький комбайн, скребковий конвеєр, стрічковий конвеєр.

Для вибіру комбайну враховуємо міцність порід (f = 7), площу поперечного перерізу виробки (S_пр.= 17,5 м²), коефіцієнт присічки (К_пр.= 0,56).

Для даних умов, враховуючи розміри виробки, приймаємо прохідницький комбайн КП-75Д.

Для механізації прохiдницьких робiт обираємо наступне прохідницьке обладнання:

– скребковий конвеєр СП-250 для транспортування гірничої маси з вибою;

– стрічковий конвеєр 1Л1000Д для транспортування гірничої маси по виробці;

– вагонетки ВГ- 3,3 для доставки матеріалів та обладнання у вибій;

– лебідка ЛШМ для виконання маневрових робіт по доставці матеріалів,

обладнання;

– відбійні молотки МВП-6ПМ-3 шт. для оформлення лунок під ніжки кріплення,

• насос зрошування 1УЦНС13,

• рейки Р-24.

2.7 Розрахунок продуктивності прохідницького комбайну

2.7.1 Загальні положення

Продуктивність прохідницького комбайну залежить від типу виконавчого органу, конструктивних і режимних параметрів комбайну, гірничо-геологічних

умов його роботи, організації робіт у вибої й інших факторів.

2.7.2 Розрахунок теоретичної продуктивності прохідницького комбайна

Теоретична продуктивність комбайну являє собою максимально можливу

продуктивність при безупинній роботі виконавчого органу та визначається кількістю відділеної від масиву гірничої маси [8 ]. Вона визначається за формулою:

Q_теор = 3600 · H · B · V_n · γ = 3600 · 0,5 · 0,8 · 0,21 · 1,98 = 599 т/година. (2.8)

де H – потужність (товщина) пласту вугілля, що руйнується, чи породи при поперечному переміщенні виконавчого органу по вибою, м; для конусної різальної коронки:

H = = 0,55 м (2.9)

де α_к = 1,1 м – максимальний діаметр коронки по кінцях різців;

B = 0,8 м – величина заглиблення виконавчого органу в масив вугілля чи породи (величина захвату);

V_n = 0,21м/с – максимальна швидкість поперечного переміщення виконавчого органу за одиницю часу;

γ – питома вага вугілля і породи, т/м³; при спільній виїмці вугілля і породи у вибої приймається середньозважена щільність (питома вага) гірничої маси, що визначається за формулою:

γ_ср.взв = γ_пор · К_п + γ_уг (1 - К_п) = 2,5 · 0,56 + 1,33 · (1 – 0,56) = 1,98 т/ (2.10)

де К_п = 0,56 – коефіцієнт присічки;

γ_пор = 2,5 т/м³ – об'ємна вага породи;

γ_вуг = 1,33 т/м³ – об'ємна вага вугілля.