17. Методики операційних втручань при варикозній хворобі н/к.

Хірурги під час операційного лікування використовують комплекс із декількох операційних втручань. Найчастіше використовують операцію Троянова-Тренделенбурга в поєднанні з операцією Бебкока та лігатурними методами або операцію Бебкока у поєднанні з ін’єкційним склерозійним лікуванням у післяопераційному періоді.

Операція Троянова-Тренделенбурга (кросектомія) – перев’язування основного стовбура великої підшкірної вени у місці впадіння у стегнову вену та її додаткових гілок (зовнішньої статевої, поверхневої надчеревної та поверхневої вени, що огинає клубову кістку).

Операція Бебкока – видалення великої підшкірної вени від пахвини до кісточки за допомогою спеціального зонда (веноекстрактора).

Лігатурні способи – підшкірна лігатура вен із використанням марлевої кульки за Шеде-Кохером та підшкірне перев’язування вен за Клаппом-Соколовим.

Операція Нарата – із невеликих шкірних розрізів за ходом вен останні видаляють у підшкірному тунелі.

18. Методики операційних втручань при трофічних розладах

При трофічних розладах та виразкових ускладненнях для ліквідації у хворих хронічної венозної недостатності необхідно корегувати кровоплин не тільки у поверхневих венах, але і у глибокій та перфорантній системах. Таким хворим показана операція Коккета – надфасціальне перев’язування перфорантних вен.

При вираженій індурації шкірних покривів виконують операцію Лінтона − субфасціальне перев’язування перфорантних вен або

операція Фелдера − субфасціальне перев’язування перфорантних вен із доступу по задній поверхні гомілки.

Після завершення хірургічного втручання необхідна негайна еластична компресія нижньої кінцівки.

19. Інтраопераційні помилки та ускладнення

• довга культя ВПВ – можлива ТЕЛА

• не перев’язані пригирлові гілки – можливий рецидив

• травма л/вузлів та протоків – лімфорея

• двобічна травма зовнішньої статевої артерії – еректильна дисфункція

• не оброблений початковий відділ ВПВ, не усунутий горизонтальний рефлюкс– можливий рецидив

• травма однойменного нерва на гомілці – тривалі парестезії

20. Склерозійне лікування. Показання.

Склеротерапія – це послідовне усунення внутрішньошкірно або підшкірно розташованих варикозно-змінених вен шляхом уведення в їх просвіт склерозійного препарату. Популярність цього методу лікування пояснюється, з одного боку, його простотою, можливістю виконання в поліклінічних умовах, непоганим косметичним ефектом та, з іншого боку, появою нових надійних спеціальних склерозійних речовин типу “Тромбовар”, “Склеровен”, “Варикоцид”,” Етоксисклерол”, „Фібровейн”. Останні два препарати дуже ефективні, малотоксичні, не викликають болючих судом, а при помилковій ін’єкції в підшкірну жирову клітковину не викликають некрозу та появи виразок.

Показання:

1. Внутрішньошкірний варикоз або телеангіектазії (С1- СЕАР);

2. Ретикулярний варикоз (С1 - СЕАР);

3. Варикоз бічних гілок v. saphena magna/parva (за умови збереження функції клапанів останніх).

4. Рецидив після операції з приводу варикозної хвороби (можлива комбінація склерозування із повторною операцією).

5. Комбінована катетерно-стовбурова склеротерапія при невеликих діаметрах v. saphena magna/parva.

6. Наявність протипоказань до операційного лікування ВХ.