13. Диференційна діагностика варикозної та посттромбофлебітичної хвороби

ПТФС розвивається внаслідок перенесеного гострого тромбозу глибоких вен. Обидва захворювання схожі між собою за гемодинамічними порушеннями та зовнішнім виглядом. При їх диференціації слід враховувати наявність в анамнезі у хворого із ПТФС ознак перенесеного гострого венозного тромбозу. У цьому випадку при ПТФС варикозному розширенню поверхневих вен передує набряк нижньої кінцівки, в той час як при варикозній хворобі він утворюється лише у пізній стадії і не буває таким значним. Трофічні порушення шкіри при ПТФС з’являються відносно рано і більше виражені, ніж при варикозній хворобі. Часто вони виникають по задній та латеральній поверхні гомілки. У сумнівних випадках диференційний діагноз ґрунтується на результатах ультразвукового або флебографічного дослідження.

14. Диференційна діагностика варикозної хвороби та вроджених аномалій.

Варикозну хворобу слід відрізняти від вроджених захворювань судинної системи нижніх кінцівок. До них належать гіпоплазії (аплазії) глибоких вен (синдром Кліппеля-Треноне) та артеріовенозні нориці (хвороба Паркса-Вебера-Рубашова). Не вдаючись у подробиці клінічних проявів цих захворювань, необхідно зауважити основні диференційно-діагностичні ознаки. Вроджені захворювання викликають:

- появу варикозних розширень у дитячому та юнацькому віці;

-властиво однобічне ураження з атиповою локалізацією конгломератів варикозно-розширених поверхневих вен (на задній та зовнішній поверхнях стегна, у ділянці сідниць);

- уражена кінцівка, як правило, довша від здорової (гігантизм);

- з виразнішим волосяним покривом (гіпертрихоз);

- тепліша на дотик;

- на шкірі часто зауважують великі родимі плями;

- при артеріовенозних норицях вислуховують шумову симптоматику.

15. Лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок

Існуючі способи лікування варикозного розширення вен нижніх кінцівок можна поділити на 4 групи:

1. хірургічні,

2. склерозійні (ін’єкційні),

3. консервативні,

4. комбіновані.

Традиційно ВХ вважають хірургічною проблемою. Проте, як свідчить клінічний досвід, досягти швидкого задовільного результату можливо хірургічним шляхом, а отримати стабільний віддалений задовільний результат можливо тільки при застосуванні комплексного лікування, у тому числі реабілітаційного консервативного лікування.

16. Хірургічне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок (Показання, принципи хірургічного лікування, обов’язкові етапи венектомії)

Показанням до хірургічного лікування є патологічне скидання крові із системи глибоких вен у поверхневі, незалежно від наявності трофічних розладів. Абсолютним показанням до виконання хірургічного втручання при ВХ слід вважати прогресування ХВН із проявом трофічних розладів і ускладнень (кровотечі, тромбофлебіти).

Принципи хірургічного лікування:

1. Усунення патологічного рефлюксу з глибоких вен у поверхневі.

2. Ліквідація варикозно-деформованих поверхневих вен.

3. Незмінені сегменти великої та малої підшкірних вен доцільно зберігати.

Обов’язкові етапи венектомії:

• Перев’язування у гирлі і перетин великої або малої підшкірних вен зі всіма притоками.

• Перев’язування і перетин неспроможних перфорантних вен (прямим або ендоскопічним способом).

• Видалення стовбурів підшкірних вен із врахуванням протяжності їх клапанної недостатності та варикозної трансформації.