Тема: Варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Класифікація. Клініка. Діагностика. Методи консервативного і хірургічного лікування.

Питання 2 бала.

1. Загальна класифікація венозної системи.

Розрізняють систему верхньої порожнистої вени та її магістральних приток і систему нижньої порожнистої вени.

Нижня порожниста вена:

- варикозне розширення поверхневих вен;

- гострі тромбози поверхневих та глибоких вен;

-посттромбофлебітичний синдром (ПТФС);

- травматичні пошкодження.

Вроджені захворювання судин (ангіодисплазії):

- гемангіоми,

- аплазії та гіпоплазії венозних стовбурів (синдром Кліппеля-Треноне),

- артеріо-венозні дисплазії, або мікро-макрофістули (синдром Паркса-Вебера-Рубашова).

Верхня порожниста вена

- синдром верхньої порожнистої вени;

- підключично-пахвовий гострий тромбоз (синдром Педжета-Шреттера);

- травматичні пошкодження.

2. Анатомо-фізіологічні особливості венозної системи нижніх кінцівок

Велика підшкірна вена (v. saphena magna) – найдовша вена людини – збирає кров із 2/3 поверхні кінцівки. Мала підшкірна вена (v. saphena parva) збирає кров із зовнішньої поверхні стопи та задньої поверхні гомілки.

Венозна система нижніх кінцівок складається із трьох ланок:

1. Глибокої системи,

2. Поверхневої системи,

3. Комунікантної системи.

При русі венозної крові знизу догори їй необхідно долати гідростатичний тиск. Кровообіг (венозна гемодинаміка) забезпечується різницею тиску між периферійним та центральним сегментом венозної системи. У дрібних венах тиск вищий, ніж у правому передсерді. Поверненню крові в серце від нижніх кінцівок допомагає ряд механізмів (факторів):

1. сила скорочення серцевого м’язу;

2. присмоктувальна дія грудної клітки;

3. скорочення м’язів кінцівки – „м’язова помпа”;

4. внутрішньоочеревинний тиск;

5. пульсація артерій кінцівки;

6. клапани вен.

3. Варикозне розширення вен, визначення, етіопатогенез.

Варикозним розширенням вен називають стійке незворотнє їх розширення та подовження в результаті грубих патологічних змін венозних стінок та клапанного апарату.

Етіологія та патогенез варикозної хвороби нижніх кінцівок поки не розкриті, однак майже всі автори визнають вплив ряду факторів на формування хвороби.

- успадкування неповноцінної будови вен і їх варикозного розширення;

- вроджена слабкість сполучної тканини всього організму (коли варикозне розширення вен нижніх кінцівок поєднується з килами, гемороєм, плоскостопістю);

- ендокринний фактор (анатомічні та функціональні особливості жіночого організму: ширший таз у жінок зі значнішим перегином вен кінцівки при впадінні їх у тазові вени, переповнення пахових вен кров’ю під час менструацій, вагітність);

- теорія розкриття артеріо-венозних анастомозів (шунтів). Вроджені дрібні прекапілярні артеріо-венозні анастомози в нормі є у всіх людей, і в звичайних умовах вони закриті і не функціонують. Під впливом факторів, які призводять до порушення відпливу крові від вен нижніх кінцівок та підвищення тиску в них, шунти розкриваються і стають функціонально активними.

- механічна теорія (тривалий застій крові у продавців, вантажників, ковалів, хірургів, ткалів).

- надмірна вага (ожиріння).

4. Класифікація варикозної хвороби нижніх кінцівок. ( СЕАР)

У клінічних та наукових дослідженнях для детального означення властивостей патологічного процесу, його локалізації та інших основних особливостей захворювання доцільно використовувати міжнародну класифікацію СЕАР (Clinical, Ethiological, Anatomical, Patophysiological) International Consensus (1994).