2.6. Фотохронометраж.
За допомогою хронометражу робочий час вивчають тоді, коли з організаційно-технічних причин або у зв'язку з особливими правилами виробничих робіт не представляється можливим проведення хронометражу.
Фотохронометраж представляє собою комбінований спосіб вивчення робочого часу, заснований на поєднанні хронометражу і фотографії робочого часу.Сутність його в тому, що фотографія робочого часу в окремі періоди часу доповнюється хронометражем.
Суттєвою перевагою перед роздільним проведенням хронометражу і ФРВ є те, що за один і той же період часу можна отримати дані і про доцільність використання змінного часу, і про структуру оперативного часу і раціональності прийомів при виконанні основної роботи.
Цей метод має особливо важливе значення при вивченні часу виконавців, зайнятих протягом зміни на кількох видах робіт, що характеризуються циклічністю повторення, коли заздалегідь неможливо встановити час і послідовність їх виконання.
У залежності від цілей спостереження, кількості спостережуваних об'єктів, числа спостерігачів і характеру виробничого процесу, виділяють індивідуальний, груповий, дубльований і комплексний фотохронометраж.
Індивідуальний фотохронометраж, який вивчає роботу одного виконавця, застосовується, коли потрібна підвищена точність вимірів часу і велика ступінь деталізації робочого процесу.
Основне призначення групового фотохронометраж - вивчити узгодженість роботи членів бригади, ступінь їх завантаженості, організацію роботи, виявити причини і тривалість втрат робочого часу, досліджувати інші питання, які потребують точних вимірів часу.
Дубльоване спостереження передбачає, що за робочим процесом спостерігають одночасно два хронометражіста. При цьому обидва спостерігача можуть працювати самостійно або один з них фіксує час, а інший описує трудові прийоми.
Комплексні спостереження дають можливість виявити взаємозв'язок окремих виробничих процесів, вивчити виробничий ритм роботи, визначити ступінь раціонального використання машин, розробити конкретні заходи щодо поліпшення роботи та зростання продуктивності праці. При цьому виді спостереження група спостерігачів вивчає роботу бригади, цеху, відділу чи підприємства в цілому, дозволяючи охопити всю сукупність виробничих процесів або їх значну частину.
2.7.Висновок.
Всі вживані методи вивчення витрат робочого часу взаємопов'язані і доповнюють один одного. Залежно від мети дослідження перевагу віддається тому чи іншому виду.
Застосування фотографії робочого часу протягом всієї зміни при ручних роботах допоможе поліпшити організацію праці та підвищити його продуктивність за рахунок ефективного використання всього фонду часу.
При вивченні машинно-ручних робіт хороші результати дають фотографії робочого часу і фотохронометраж.
Найбільш ефективним у машинному та автоматизованому виробництвах є використання осциллографии, фото-і кінозйомки.
На будь-якому підприємстві, незалежно від форми власності, велике значення має ефективність виробничого процесу, тобто його здійснення з найменшими витратами робочого часу та обладнання. Головна умова раціоналізації виробничого процесу - систематичне вивчення витрат робочого часу та використання матеріалів спостереження. На їх основі роблять висновки про наявність «вузьких місць» на підприємстві, про причини і розміри втрат робочого часу, намічають заходи щодо вдосконалення праці і виробництва.
Удосконалення трудового процесу передбачає раціональне поєднання в часі всіх елементів праці, а також встановлення взаємозв'язку учасників виробництва.