Хронометраж зшивання гофрокоробів.
Таблиця 2.1
№п/п |
Прийоми, дії |
час.с |
кількість спостережень |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|||
1 |
Взятта картони і заправлення його автором |
Поточний |
3 |
12 |
23 |
32 |
42 |
50 |
57 |
66 |
Тривалість |
2 |
2 |
1 |
3 |
1 |
1 |
1 |
2 |
||
2 |
Перевертання картону |
Поточний |
5 |
14 |
24 |
35 |
43 |
51 |
58 |
68 |
Тривалість |
3 |
4 |
3 |
3 |
2 |
3 |
4 |
2 |
||
3 |
Відствалення Готового коробка |
Поточний |
9 |
18 |
27 |
38 |
45 |
54 |
62 |
70 |
Тривалість |
3 |
5 |
5 |
4 |
5 |
3 |
4 |
|
||
Разом по хронометражних рядках |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Трп=28хв, Тпз=12хв, Том=20хв.
Коефіцієнт стійкості, що характеризує ступінь коливань хроноряда, розраховують за формулою:
де tmax - максимальна тривалість елемента операції, а tmin - мінімальна.
Нормативні коефіцієнти визначимо за таблицею:
Доповнення до таблиці 2.1
сума |
середне арифметичне |
величина |
||
maх |
min |
мода |
||
|
|
|
|
|
9 |
2,4 |
3 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
20 |
3,3 |
4 |
3 |
3 |
|
|
|
|
|
29 |
3,6 |
5 |
3 |
5 |
|
|
|
|
|
Перевірка сферичного ряду на стійкість.
Ряд |
Стійкість |
1 |
Max/min=3/1 3/2=1.5 |
2 |
Max/min= 4/2 4/3=1.3 |
3 3 |
Max/min=5/3 =1,6 |
1 Норма часу.
НЧ=1,6+3+3,6=8,25
2 Норма виробітку:
НВ=
3 Проетовна норма часу:
Тпроект=(1,6+1)/2+(3+2)/2+(3,6+3)2=5,75
4 Проектована норма виробітку
НВпр=
5 Можливість ПП
ПП=(8,25-5,75)/8,25*100=30,3%
НВ=(4382,6-3054,5)/3054,5*100=43,4
Норми часу 8,25, Норма виробітку 3054,5 Норма часу проектовна 5,75 Норма виробітку проектовна 4382,6 можливість продуктивності праці 30,3%На робочомц місті є можливість підвищити продуктивність праці більш як на 30,3%
Висновок : на робочому місті є можливість підняти ПП більш як на 30.3% що відповідно збільшить норму виробітку на 43,4%.
У нашому випадку все коефіцієнти не перевищують нормативного, отже, спостереження проведено якісно.
Середня тривалість кожного елемента операції визначається, як середньоарифметична величина з усіх придатних вимірів хроноряда.
Способи обробки хронорядів не можуть бути єдиними і постійними для всіх галузей виробництва та всіх випадків. У кожній галузі може бути прийнятий найбільш прийнятний спосіб залежно від характеру та умов роботи.
Хронометражні дослідження дозволяють вивчити, перш за все, оперативний час і тому при використанні хронометражу для встановлення норм доводиться користуватися нормативними матеріалами та матеріалами фотографій робочого дня.
До того ж хронометраж має ряд недоліків:
Норму праці при традиційному порядку проведення хронометражу засновують на середніх фактичних витратах робочого часу тими виконавцями, робочі місця яких були об'єктами спостережень. Тому від правильності вибору останніх залежить і достовірність отриманих матеріалів.
Не повністю фіксується метод праці в ході досліджень, хоча саме він визначає час і якість виконання роботи.
Фіксуючи реальний час виконання прийомів, дослідник не може стверджувати, що цей рівень всебічно обгрунтований, оскільки нормувальник визначає досягнутий рівень продуктивності, який зовсім не означає можливу в даних умовах продуктивність на кожному робочому місці при середньому (нормативному) рівні здібностей виконавців.
Оскільки норму часу встановлюють тільки за одним критерієм - за загальною тривалістю виконання елементів трудового процесу, то дані, отримані за допомогою хронометражу, завжди будуть у більшій чи меншій мірі суб'єктивні.
Хронометражні дані про витрати часу на виконання окремих операцій зазвичай містять втрати часу, пов'язані з недоліками в організації праці. Щоб їх виявити, потрібно спроектувати раціональний трудовий процес.
Нормативне дослідження можна провести тільки після початку виробництва і повного освоєння робітниками операцій.
Обійтися без помилок при вимірюванні окремих дій практично неможливо, особливо на короткочасних операціях. Також важко можна порівняти дані хронометражу одних і тих же операцій, які були отримані на різних підприємствах, в різних виробничих умовах і в різний час. До певної міри ці недоліки можна зменшити, якщо використовувати більш точні способи вивчення трудових процесів.
