- •1.1 Аналіз стану, проблем і напрямків реалізації завдань у агропромисловому комплексі країни.
- •1.2. Характеристика господарства
- •1.3. Народногосподарське значення соняшника та обґрунтування.
- •2. Розрахункова частина проекту.
- •2.1. Складання технологічної карти вирощування соняшника.
- •2.2. Вибір агрегату для передпосівної культивації під соняшник та його тяговий розрахунок.
- •2.3. Вибір способу руху та кінематичний розрахунок агрегату.
- •2.4. Визначення продуктивності агрегату та затрат пмм.
- •2.5. Розробка операційно-технологічної карти
- •2.6 Призначення та робота пристосування, розрахунок на міцність.
- •Перевірочний матеріал на міцність зварювального з’єднання.
- •Розв’язок
- •3. Технологічна частина проекту.
- •3.1. Комплексна механізація вирощування соняшника.
- •3.2. Агротехнічні вимоги до передпосівної культивації.
- •Агротехнічні вимоги до передпосівної культивації
- •3.3. Підготовка поля до передпосівної культивації.
- •Значення ширини поворотної смуги при різних способах руху агрегату.
- •3.5. Технічна та технологічна наладка агрегату
- •3.6. Робота агрегатів у загоні.
- •3.7. Контроль і оцінка якості роботи
- •Оцінка якості культивації
- •4. Організаційна частина проекту.
- •4.1. Розпорядок дня, особовий склад агрегату та його обов'язки
- •4.2. Організація заправки пмм
- •4.3. Організація зберігання тракторів та сільськогосподарських машин.
- •5. Економічна частина проекту.
- •5.1. Розрахунок затрат праці і прямих експлуатаційних витрат на 1 га. Передпосівної культивації
- •Показники агрегату
- •6.Охорона праці та захист навколишнього середовища.
- •6.1.Охорона праці в бригаді.
- •6.2 Захист навколишнього середовища.
- •6.3. Техніка безпеки, гігієна праці та протипожежні заходи
3.2. Агротехнічні вимоги до передпосівної культивації.
Передпосівна культивація застосовується при обробці пару і зябу, для розпушування ґрунту й знищення бур'янів залежно від глибини обробки культивацію підрозділяють на: звичайну (6...8 см) і глибоку (12...16 см) . Ґрунт рихлять на глибину 6...16 см, щоб забезпечити доступ у ґрунт повітря, води й ущільнити підошву насінного дна борозни перед посівом.
При культивації вологий нижній шар ґрунту не повинен оголюватися й перемішуватися з верхнім шаром, верхній шар ґрунту після розпушування повинен бути дрібно грудкуватим, поверхня поля вирівняна. Для вирівнювання поверхні поля доцільно культиватор агрегатувати з посівними боронами або середніми зубовими боронами. Бур'янисті рослини при культивації робочими органами полільного типу повинні бути повністю підтяті, передпосівну культивацію варто проводити поперек або під кутом до напрямку оранки, а повторні обробки - поперек напрямку попередньої культивації, якщо ширина ділянки більше 500 м.
Припустимі робочі швидкості руху при передпосівній обробці ґрунту й пару з одночасним боронуванням до 10...12 км/год, не можна культивувати сухий або дуже вологий ґрунт. У цьому випадку роботу заміняють іншою за вказівкою агрономічного персоналу, передпосівну культивацию в ранній термін доцільно виконувати гусеничними тракторами
Агротехнічні вимоги до передпосівної культивації
Таблиця (3.1)
Відхилення глибини культивації від заданої |
±1см |
Кришення ґрунту (наявність грудок діаметром більше 20мм) |
Не більше 10% |
Висота гребенів і глибина борозен
|
Не більше 4см |
Знищення бур'янів |
Не менш 98% |
Ширина перекриття попереднього проходу культиватора |
Не більше 15...20…20см |
Пропуски й огріхи |
Не допускається |
3.3. Підготовка поля до передпосівної культивації.
Вибираємо напрям і спосіб руху агрегату, розбивають поле на загони провішують лінію першого проходу агрегату, відбивають поворотні смуги.
Раціональними способами руху агрегатів на передпосівнії культивації є наступні: човниковий, перекриттям і діагонально-кутовий. Найбільш простим і розповсюдженим є човниковий спосіб, що доцільніше застосовувати для маневрених агрегатів які складаються з начіпних машин, а також і причіпних (не більше двох, а агрегаті).
Спосіб руху перекриттям доцільно застосовувати для агрегатів, у яких більше двох культиваторів і повороти на кінцях загону повинні бути безпетльовими, щоб уникати поломок зчіпки й причіпних машин. Цей спосіб руху також доцільно застосовувати на коротких гонах.
Діагонально-кутовий спосіб застосовують, коли потрібне напрямок руху під кутом до бічних границь поля.
Значення ширини поворотної смуги при різних способах руху агрегату.
Таблиця(3.2.)
Трактор |
Зчіпка |
У КПС-4 в агрегаті |
Ширина поворотної смуги |
Оптимальна ширина загону, м |
||||
Петльовий поворот |
Без петльовий поворот |
|||||||
м |
До-раб. походів |
М |
До-раб. походів |
|||||
ЮМЗ, МТЗ |
---- |
1 |
15 |
4 |
12 |
3 |
64 |
|
ДТ-75, Т-74 |
СП-11 |
2 |
24 |
3 |
16 |
2 |
80 |
|
ДТ-75, ДТ-75М Т-150,Т-150к |
СП-16 |
3 |
36 |
3 |
24 |
2 |
112 |
|
К-700,К-701 |
СП-16 |
4 |
48 |
3 |
32 |
2 |
168 |
|
К-700,К-701 |
СП-20 |
5 |
60 |
3 |
40 |
2 |
195 |
|
Напрямок руху агрегатів погоджують з напрямком основної обробки або попередньої культивації, а також напрямком посіву, першу культивацію проводять поперек напрямку оранки або під кутом до неї повторного - поперек напрямку попередньої обробки. Напрямок передпосівної культивації не повинен збігатися з напрямком посіву .Поля з пологими схилами (до 5% ) обробляють поперек їх.
