Підтип eleutherozoa рухливі

До підтипу належать рухліві п’ятикутно-дископодібні, куле-, зірко- або червоподібні голкошкірі з різноманітним скелетом, іноді у вигляді панцира. Оральная сторона тіла, у центрі якої знаходиться рот, обернена донизу. Анальний отвір знаходиться на аборальній стороні. Амбулакральні жолобки звичайно замкнуті. Поширення - середній кембрій - нині.

Клас Asteroidea. Морські зірки

До цього класу належать зіркоподібні голкошкірі, які вільно рухаються, плоскі, придонні, що живляться детритом або хижі, тіло яких складається з центрального диска і п'яти рук (мал. 57, А). Рот і амбулакральні ніжки знаходяться на нижній стороні тіла; їжа надходить у рот з рухом води або активно захоплюється. Анальний отвір розміщається на верхній стороні тіла.

Asteroidea є винятково морськими донними стеногалінними тваринами, пристосованими до життя у водах солоністю не нижче 30 ‰. Живуть переважно в літоралі, але зустрічаються на всіх глибинах моря, аж до абісалі. Вони живуть на скелястих, мулистих, піщаних ґрунтах, нерідко заселяють ділянки дна великими угрупованнями. Найчастіше морські зірки - хижаки; вони живляться молюсками, червами, ракоподібними; іноді вони зариваються в мул і харчуються донними опадами.

Залишки Asteroidea виявлені у відкладах усіх геологічних систем, починаючи з ордовика, але знахідки їх рідкі, тому відомості про вимерлі форми обмежені. Скелет морських зірок, що живуть на скелястому ґрунті, після смерті тварини легко розпадається на окремі фрагменти, тому у викопному стані зберігаються тільки ті Asteroidea, що заривалися в мул. Крім цілих залишків і фрагментів скелета у викопному стані зустрічаються сліди лежання і заривання морських зірок. Оскільки вони рідкісні, то значення цих організмів для визначення віку порід невелике.

Клас Ophiuroidea. Офіури, або змієхвостки

Клас об'єднує вільноживучих бентосних хижаків, що мають яскраво виражену п’ятипроменеву симетрією (див. мал. 57, Б). Тіло офіур складається зі сплющеного диска і п'яти різко відособлених від нього рук. Руки офіур дуже рухливі, з їх допомогою тварини не тільки пересуваються, але і захоплюють здобич. У деяких офіур руки багаторазово древоподібно галузяться, і тоді тварини мають досить вигадливу форму. Так, наприклад, офіура "голова медузи" (Gyorgyocephalus), що живе в Баренцевому морі велика (діаметр, включаючи руки, — до 1 м).

Своєрідний в офіур і скелет променів. Амбулакральні пластинки, знаходяться у середині променя, дуже добре розвинені і складають так звані хребці рук офіур. Оскільки руки цілком виконують рухові функції, амбулакральні ніжки офіур не мають присосок і є органами дотику і дихання.

У травній системі офіур відсутні задня лінія й анальний отвір.

У викопному стані звичайно зберігаються розрізнені елементи скелета: фрагменти центрального диска, окремі хребці. Поширення - ранній ордовик - нині.

Клас Echinoidea. Морські їжаки

Морські їжаки - рухливі голкошкірі, що мають радіально- або двосторонньо-симетричне тіло різноманітної форми — від куле- до серцеподібної без вільних амбулакрів і відкритих амбулакральних жолобків (мал. 58, див. мал. 53). Скелетні пластинки панцира покриті зверху тонким епітелієм. Панцир морських їжаків має два отвори: рот, оточений навколоротовим полем — перистомом, і анус, навколо якого розташовується прианальне поле, або перипрокт. Він складається з п'яти меридіональних полів амбулакральних пластинок, що чергуються з п'ятьма інтерамбулакральними полями.

За типом панцира морські їжаки поділяються на дві групи: правильні і неправильні.

У правильних їжаків панцир близький до напівсферичного, симетрія близька до п’ятипроменевої, рот і анус знаходяться на протилежних сторонах тіла.

У неправильних рот і анус розташовуються на нижній половині тіла, симетрія двостороння.

Найбільш давні їжаки з'явилися в ордовику, у невеликій кількості вони присутні в мілководних морських відкладах палеозою. У мезозої ці тварини пережили період розквіту, особливо в юрі і крейді. Вони мають велике значення для визначення віку крейдових відкладів. Незважаючи на деяке збідніння складу морських їжаків у палеоцені, вони все-таки зберігають керівне значення протягом усього кайнозою.