«Затверджую»

Керівник практики:

Заячук М.Д. _______________

Викладач:

Заблотовська Н.В.__________________

План-конспект лекційного заняття з дисципліни «Географія рідного краю»

Студентки-практикантки Дзудзило Ю.В.

512м групи, спеціальності «Географія України»

Географічного факультету

Дата проведення: 24.04.2015

Час проведення: 3 пара (11.30-12.50)

Місце проведення: 4к, 54а.

Група: 401-402

Тема: Особливості формування, розвитку та функціонування промислового комплексу Чернівецької області

Мета: охарактеризувати розвиток та функціонування промислового комплексу Чернівецької області. Ознайомити з основними поняттями і термінами. Сформувати навики викладання даної теми.

Тип заняття: лекція.

Хід лекції:

1. Організаційний момент (5-7хв.)

2. Подання теми, мети, основних питань лекції та літератури (7-10хв.)

3. Викладення лекційного матеріалу (40-50 хв.)

4. Підсумок лекційного заняття (6-8 хв.)

Завдання:

• Визначити місце Чернівецької області у промисловому виробництві.

• Охарактеризувати лісопромисловий комплекс.

• Розглянути легку, будівельну та хімічну промисловості.

План:

1. Місце Чернівецької області у загальнодержавному промисловому виробництві.

2. Енергетика.

3. Машинобудування і металообробка.

4. Лісопромисловий комплекс.

5. Легка промисловість.

6. Харчова промисловість.

7. Будівельна промисловість.

8. Хімічна промисловість.

Література:

1. Економічна географія: регіони України. – К.: Картографія, 2009.

2. Корнєєв В.П., Корнєєв О.В. Методика вивчення курсу «Рідний край»: Посібник для вчителя. – Кам’янець-Подільський: «Абетка-Нова», 2002, -220 с.

3. Статистичний щорічник Чернівецької області за 2013 рік /Держкомстат України, Гол.Упр-ня стат. У чернівецькій області. – Чернівці :ГУС ЧО,2009. - 514с.

4. http://www.bucoda.cv.ua

1. Місце Чернівецької області у загальнодержавному промисловому виробництві.

З метою аналізу рівня промисловості здійснюють аналіз таких показників:

1. рівень індустріалізованості

2. рівень промислового виробництва

3. рівень економічної ефективності

Рівень індустріалізованості – відображає ступінь зорієнтованості господарства області на промислове виробництво та його потенційні масштаби. В якості вихідних індикативних показників для розрахунку рівня індустріалізованості варто використати чисельність зайнятих у промисловому виробництві (на активну складову цього процесу) та вартість основних промислово-виробничих фондів (як його базисну основу) із правкою на рівень їх зношення. З одного боку ми отримаємо ряд показників, що характеризують міру замученості робочої сили у промислову діяльність області, а з іншого замученість промислового персоналу країни у промисловість областей. Аналогічна процедура і по вартості основних промислово-виробничих фондів. Відповідн6о за рівнем індустріалізованості виділено чотири групи областей:

1. надіндустріалізовані (Донецька, Дніпропетровська)

2. високоіндустріалізовані (Луганська, Запорізька, Київська, Харківська)

3. індустріалізовані (Львівська, Сумська, Івано-Франківська, Полтавська, Миколаївська, Черкаська, Житомирська, Рівненська, АР Крим, Хмельницька)

4. низько індустріалізовані (Вінницька, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Чернігівська, Чернівецька, Херсонська, Тернопільська, Волинська).

За рейтингом, згідно показника, Чернівецька область займає 22 позицію, на 21 – Тернопільська, на 23 – Херсонська, Івано-Франківська на 9 позиції.

Рівень промислового виробництва – відображає досягнуті в процесі функціонування промисловості областей економічний результат. Економічна результативність функціонування промисловості відображається за допомогою показника валової доданої вартості створеної в галузі за певний проміжок часу. Тобто враховується різниця між випуском продукції промисловості та проміжним споживачем. Показники стандартизуються до середнього рівня. З одного боку вони відображають економічно-результатну роль промисловості у господарстві кожної області, а з іншого – у промисловості країни в цілому.

Відповідно:

1. високий рівень промислового виробництва (Донецька та Дніпропетровська)

2. значний рівень промислового виробництва (Луганська, Запорізька, Харківська, Київська, Полтавська)

3. Низький рівень промислового виробництва (Львівська, Черкаська, Вінницька, Чернігівська, АР Крим, Херсонська, Житомирська, Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Волинська, Кіровоградська)

В цьому рейтингу Чернівецька область також на 22 позиції, Тернопільська перемістилась на 21, а на 23 Закарпатська, Івано-Франківська на 13.

Рівень економічної ефективності промисловості – інтегрований показник, що значною мірою характеризує конкурентноспроможність обласних промислових комплексів. Найбільш придатним є показник продуктивності праці та фондовіддачі у промисловості областей.

Відповідно:

1. відносно ефективним функціонуванням промислових комплексів – Полтавська, Запорізька, Київська, Одеська;

2. слабо ефективним функціонуванням промислових комплексів – Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Хмельницька, Рівненська, Чернігівська, Миколаївська області;

3. неефективним функціонуванням промислових комплексів (Вінницька, Сумська, АР Крим, Черкаська, Херсонська, Луганська, Івано-Франківська області);

4. дуже неефективним функціонуванням промислових комплексів – Тернопільська, Волинська, Житомирська, Львівська, Чернівецька, Закарпатська, Кіровоградська.

За цим рейтингом Чернівецька область посідає 23 позицію, 22 – Львівська, 24 – Закарпатська, Івано-Франківська – 18, Тернопільська – 19.

Аналізуючи та підсумовуючи результати дослідження в рамках проекту «Розвиток громад і регіонів України» (Нью-Йорк, Прага, Київ, Москва, Бєлград, Брюссель) здійснено типізацію промислових комплексів областей України за особливостями адаптації до ринкових умов господарства.