49. Специфіка підготовки та проведення дитячих виставок та ярмарок.

Білет №50. Вплив Інтернету на функції соціально-культурної діяльності.

Щоб зрозуміти масштабність дії мережі Інтернет на соціально культурну діяльність, необхідно осмислити його не лише як одне з  явищ, 

але і як глобальну подію.

Глобальна мережа Інтернет практично проникла як у виробничі, учбові заклади, так і в повсякденний побут людини і викликає особливий інтерес у підростаючого покоління.

Інтернет робить увесь зростаючий вплив на культуру, соціум, бізнес і політику усієї земної кулі, для мільйонів людей можливо навіть замінення реального світу віртуальним, що для 

розвитку особистості не дуже хороші перспективи. Важливим фактом є і те, що молодь 

велику частину свого дозвілля проводить в мережі Інтернет. 

За допомогою Інтернету стало можливо робити покупки та оплачувати послуги. Для багатьох людей Інтернет — це спосіб заробітку. А в цілому Інтернет — це віддзеркалення сучасного суспільства та світосприйняття.

51. Значення сучасних інформаційний технологій для розвитку соціокультурної діяльності.

52 Нові форми споживання, послуг у сфері культури та творчості в інформаційному суспільстві.

53. Сучасні інформаційні технології та менеджмент соціокультурної діяльності.

Білет №54 Поняття фандрейзінгу.

Термін «Фандрайзінг» или «Фандрейзінг» з англійської (fund — кошти, фінансування, raise—добувати, збирати)- це по суті добування коштів. В його сутносному розумінні - Фандрайзінг - процес залучення грошових коштів та інших ресурсів (людських, матеріальних, інформаційних і т. д.), які організація не може забезпечити самостійно і які є необхідними для реалізації певного проекту або своєї діяльності в цілому. У центрі Фандрайзінгу стоїть  — Фандрайзер або менеджер з Фандрайзингу(фахівець із залучення коштів в некомерційні (громадські) організації.). Його завданням є: пошук потенційних донорів; обгрунтування потреб організації відповідно до інтересів потенційних донорів; постійна робота з потенційними донорами (формування, підтримку і розвиток зв'язків); формування громадської думки на користь підтримки діяльності організації чи колективу, збір листів підтримки, придбання авторитету. Джерело ресурсів може бути в якості: спонсора, інвестора, грантодаючих організації, мецената або донора. Меценат - фізична особа, яка надає матеріальну, фінансову, організаційну та іншу благодійну допомогу на безкорисливій добровільній основі. Спонсор - юридична або фізична особа, яка надає на добровільній і неприбутковій основі матеріальну підтримку благодійної діяльності в цілях популяризації виключно свого імені (назви), торгової марки і т.д. Донор - юридична або фізична особа, яка надає матеріальну, фінансову, організаційну та іншу благодійну допомогу неприбутковим оранізаціям на добровільній безкорисливій основі. Грант - благодійний внесок або пожертвування, що має цільовий характер, надане фізичними і юридичними особами в грошовій та натуральній формах. Методи фандрайзингу: Участь у спільних проектах і отримання цільового фінансування за програмами міжнародних організацій. • Участь у проектах, фінансованих державою. • Організація спеціальних заходів щодо збору коштів (благодійних вечорів, аукціонів, концертів, спортивних змагань). • Залучення волонтерів. • Особисті зустрічі з потенційними донорами. • Використання ресурсів Інтернету, розміщення власних Web-сторінок з описом цілей і програм організації і т. д. • Реклама, може бути у вигляді розміщення спеціальних статей — звернень до ЗМІ, відеороликів для показу на спеціальних заходах, установки рекламних щитів, що відображають ту чи іншу проблему, вирішення якої життєво необхідно. • Залучення членських внесків в організацію або шлях самофінансування. І ін..

Білет №55 Планування фандрайзингової компанії

Серед основних кроків фандрайзингу є: Визначення потреб та проблем. Визначення об’єкта проекту. Відбір потенційних донорів. Вивчення індивідуальних особливостей донора. Підготовка пропозиції (проекту) з урахуванням особливостей донора. Вибір методів і складання плану дій з урахуванням особливостей донора. Встановлення першого контакту (лист-запит, телефонна розмова). Особиста зустріч. Презентація програми чи проекту. Уточнення умов гранту. Укладання угоди. Подяка. Аналіз, оцінка і перевірка результатів. Підтримка зацікавленості донора.