2.3. Цілі та основні принципи стандартів аудиту
Особливістю аудиторської діяльності є використання її результатів широким колом зацікавлених осіб, які приймають значну кількість управлінських рішень, ґрунтуючись на висновках аудитора щодо достовірності фінансової звітності перевіреного ним підприємства. Це вимагає введення певних вимог до організації аудиторської діяльності, які, з одного боку, мають використовуватися аудиторами під час проведення перевірок, а з іншого, – давали б змогу користувачам правильно розуміти принципи, якими керувався аудитор під час формування думки і висновків щодо достовірності перевіреної фінансової звітності. Таке загальне керівництво методологією аудиторської перевірки у світовій практиці виконують стандарти аудиту.
Стандарти аудиту формують єдині основні вимоги до його якості, надійності та забезпечення відповідного рівня гарантій щодо результатів аудиторської перевірки при їх дотриманні. Аудиторські стандарти є підставою для вирішення спірних питань, які можуть виникати між аудитором і замовником, та встановлення ступеня відповідальності аудиторів. Вони забезпечують:
– високу якість аудиторських перевірок;
– впровадження в аудиторську практику нових наукових досліджень;
– допомогу користувачам у розумінні процесу аудиторської перевірки;
– високий громадський імідж професії;
– допомогу аудитору у веденні переговорів з клієнтом;
– зв’язок окремих елементів аудиторського процесу.
У 1977 р. з метою розвитку аудиту та координації роботи бухгалтерів-аудиторів у світовому масштабі була заснована Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). У її межах створено постійно діючий Комітет міжнародної практики аудиту (КМПА) при раді МФБ. З 1 квітня 2002 р. КМПА перейменований у Раду з МСА та надання впевненості (РМСАНВ). Основними завданнями РМСАНВ є розробка і випуск:
– Міжнародних стандартів аудиту;
– Міжнародних стандартів завдань з надання впевненості (МСЗНВ);
– Міжнародних стандартів супутніх послуг (МССП).
Структура Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики, переглянутих у 2006 році, наведена у табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики
№ стан-дарту |
Назва стандарту |
Дата набуття чинності після останнього перегляду |
|
КОДЕКС ЕТИКИ ПРОФЕСІЙНИХ БУХГАЛТЕРІВ |
|||
|
Кодекс етики професійних бухгалтерів |
30.06.2006 |
|
МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ (МСКЯ) |
|||
1 |
Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, а також інші завдання з надання впевненості, та надають супутні послуги |
15.06.2005 |
|
КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА |
|||
|
Передмова до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, надання впевненості та супутніх послуг |
грудень 2005 р. |
|
|
Глосарій |
грудень 2005 р. |
|
|
Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості |
01.01.2005 |
|
АУДИТ ТА ОГЛЯД ІСТОРИЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ |
|||
100-999 Міжнародні стандарти аудиту (МСА) |
|||
100-199 ВСТУПНА ЧАСТИНА |
|||
120 |
Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту |
Відкликано в грудні 2004 р. |
|
200-299 ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ |
|||
200 |
Загальні завдання незалежного аудитора та проведення аудиту згідно з Міжнародними стандартами аудиту |
02.10.2008 |
|
210 |
Умови завдань з аудиторської перевірки |
31.12.2001 |
|
220 |
Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації |
31.12.2001 |
|
230 |
Документація з аудиторської перевірки |
15.06.2006 |
|
240 |
Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиторської перевірки фінансових звітів |
31.12.2006 |
|
250 |
Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів |
15.12.2004 |
|
260 |
Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу |
15.12.2004 |
|
300-499 ОЦІНКА РИЗИКІВ ТА ВІДПОВІДЬ НА ОЦІНЕНІ РИЗИКИ |
|||
300 |
Планування аудиту фінансових звітів |
31.12.2006 |
|
310 |
Знання бізнесу |
Відкликано в грудні 2004 р. |
|
315 |
Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання та його середовища |
31.12.2006 |
|
320 |
Суттєвість у плануванні та здійсненні аудиту |
02.10.2008 |
|
330 |
Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків |
31.12.2006 |
|
400 |
Оцінка ризиків та внутрішній контроль |
Відкликано в грудні 2004 р. |
|
401 |
Аудит в середовищі комп’ютерних інформаційних систем |
Відкликано в грудні 2004 р. |
|
402 |
Аудиторські міркування стосовно суб’єктів господарювання, які звертаються до організацій, що надають послуги |
15.12.2004 |
|
450 |
Оцінка викривлень, виявлених в ході аудиту |
02.10.2008 |
|
500-599 АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ |
|||
500 |
Аудиторські докази |
15.12.2004 |
|
501 |
Аудиторські докази: додаткові міркування щодо окремих статей |
15.12.2004 |
|
505 |
Зовнішні підтвердження |
15.12.2004 |
|
510 |
Перше завдання: залишки на початок періоду |
15.12.2004 |
|
520 |
Аналітичні процедури |
15.12.2004 |
|
530 |
Аудиторська вибірка |
02.10.2008 |
|
540 |
Аудиторська перевірка облікових оцінок |
15.12.2004 |
|
545 |
Аудит оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації |
15.12.2004 |
|
550 |
Зв’язані сторони |
15.12.2004 |
|
560 |
Подальші події |
15.12.2004 |
|
570 |
Безперервність |
15.12.2004 |
|
580 |
Пояснення управлінського персоналу |
15.12.2004 |
|
600-699 ВИКОРИСТАННЯ РОБОТИ ІНШИХ ФАХІВЦІВ |
|||
600 |
Використання роботи іншого аудитора |
31.12.2001 |
|
610 |
Використання роботи внутрішніх аудиторів |
02.10.2008 |
|
620 |
Використання роботи експерта |
15.06.2005 |
|
700-799 АУДИТОРСЬКІ ВИСНОВКИ ТА ЗВІТНІСТЬ |
|||
700 |
Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення |
31.12.2006 |
|
701 |
Модифікація висновку незалежного аудитора |
31.12.2006 |
|
705 |
Зміни до висновку у звіті незалежного аудитора |
02.10.2008 |
|
706 |
Пояснювальні параграфи та інші пояснення у звіті незалежного аудитора |
02.10.2008 |
|
710 |
Порівняльні дані |
15.12.2004 |
|
720 |
Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти |
15.12.2004 |
|
800-899 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СФЕРИ |
|||
800 |
Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення |
31.12.2001 |
|
1000-1100 Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА) |
|||
1000 |
Процедури міжбанківського підтвердження |
|
|
1001 |
Середовище ІТ: автономні персональні комп’ютери |
Відкликано в грудні 2004 |
|
1002 |
Середовище ІТ: інтерактивні комп’ютерні системи |
Відкликано в грудні 2004 |
|
1003 |
Середовище ІТ: системи баз даних |
Відкликано в грудні 2004 |
|
1004 |
Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів |
31.12.2001 |
|
1005 |
Особливості аудиту малих підприємств |
31.12.2001 |
|
1006 |
Аудит фінансових звітів банків |
31.12.2001 |
|
1007 |
Повідомлення інформації управлінському персоналові |
Відкликано в червні 2001 р. |
|
1008 |
Оцінка ризику та внутрішній контроль: характеристики та особливості в КІС |
Відкликано в грудні 2004 р. |
|
1009 |
Комп’ютеризовані методи аудиту |
Відкликано в грудні 2004 р. |
|
1010 |
Вивчення питань, пов’язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансових звітів |
|
|
1011 |
Наслідки питання «2000 року» для управлінського персоналу та аудиторів |
Відкликано в червні 2001 р |
|
1012 |
Аудит похідних фінансових інструментів |
31.12.2001 |
|
1013 |
Електронна комерція: вплив на аудиторську перевірку фінансових звітів |
31.12.2001 |
|
1014 |
Надання висновків аудиторами про відповідальність фінансової звітності Міжнародним стандартам |
31.12.2001 |
|
2000-2699 Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО) |
|||
2400 |
Завдання з огляду фінансових звітів (раніше МСА 910) |
31.12.2001 |
|
2410 |
Огляд проміжної фінансової інформації, що виконується незалежним аудитором суб’єкта господарювання |
15.12.2006 |
|
ЗАВДАННЯ З НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ, ЩО НЕ Є АУДИТОМ ЧИ ОГЛЯДОМ ІСТОРИЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ |
|||
3000-3699 Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ) |
|||
3000-3399 ЗАСТОСОВУВАНІ ДО ВСІХ ЗАВДАНЬ З НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ |
|||
3000 |
Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації |
01.01.2005 |
|
3400-3699 СТАНДАРТИ ДЛЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ СФЕР |
|||
3400 |
Перевірка прогнозної фінансової інформації (раніше МСА 810) |
31.12.2001 |
|
СУПУТНІ ПОСЛУГИ |
|||
4000-4699 Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССП) |
|||
4400 |
Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації (раніше МСА 920) |
31.12.2001 |
|
4410 |
Завдання з підготовки фінансової інформації |
31.12.2001 |
|
|
|
|
|
В Україні з 2003 року рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003 р., протокол № 122/2, п.2 «Про порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів» міжнародні стандарти аудиту прийняті як Національні стандарти аудиту.
Головне призначення стандартів – полегшити роботу аудиторів і максимально гарантувати якість перевірки. Аудиторські стандарти формують одноманітні базові вимоги, які визначають нормативні вимоги до якості і надійності аудиту і забезпечують певний рівень гарантії результатів аудиторської перевірки за умови їх дотримання. Стандарти визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види звітів аудиторів, питання методології, а також ґрунтовні принципи, які мають виконувати аудитори.
Стандарти не є директивними (тобто не обов’язкові для виконання), але їх використання допомагає виправдовувати деякі помилки, яких можуть припуститися аудитори. Аудиторські стандарти є підставою для доказу в суді якості проведення аудиту і визначення міри відповідальності аудитора. Аудитор, що допускає у своїй практиці відступ від стандарту, має бути готовим пояснити причину цього.
Стандарти не містять конкретних вказівок на використання спеціальних аудиторських процедур і в них немає спеціальних вимог до рішень, які приймаються аудиторами в кожній конкретній ситуації (наприклад, визначення обсягу вибірки, відбір елементів для вибірки, оцінка отриманих результатів і т. ін.). Стандарти аудиту встановлюють загальні правила до його проведення, але тільки аудитор може вирішити: потрібно повністю або частково виконувати вимоги того чи іншого стандарту.
Деякі практики вважають, що стандарти мають давати чіткіші керівні вказівки для визначення обсягу накопичуваної інформації. Це, на їхню думку, полегшило б аудиторам прийняття деяких складних рішень і забезпечило б можливість захисту в разі звинувачень у неправильному проведенні аудиту. Але, по-перше, не можна передбачити всі господарські ситуації, відносно яких потрібно висловити думку аудитора, а по-друге, наявність надмірно детальних специфічних вимог до проведення аудиту перетворило б його в механічний збір доказів там, де насправді вимагається виказати думку, підкріплену професійними знаннями. Тому надмірна деталізація вимог спричинила б набагато більшу шкоду, ніж користь, відповідно до фахівців-аудиторів і користувачів аудиторських послуг.
Практики мають розглядати стандарти аудиту як мінімально необхідні стандарти роботи, а не максимально потрібні вимоги.