24. Схарактеризувати спеціальну методику формування звукового аналізу слова. Визначити завдання, етапи та напрямки роботи.

Звуковий аналіз слова - це визначення звуків у слові по порядку і їх характеристика (голосний - приголосний, дзвінкий - глухий, м'який -твердий)

1. Підготоча робота до оволодіння зв.ан.слів проводиться на 4-5 р.ж. На 4 р.ж. - навчання спрямоване на розвиток мовного слуху (вміння чути, визнавати, розрізняти, розуміти слова і речення).

2. Практичне ознайомлення з терміном “слово”, “звук”. Спочатку перевіряємо стан вимови на слух дітей (дид.гра, дид. Вправа “Хто покликав” і.т.д.).

3. Робота спрямована на загальний розвиток мовного слуху і слухової уваги ( “Відшукай картинку”)

4. Промовляння слів з поступовим зниженням голосу (голосно-тихо)_ спочатку на основі зорового і слухового сприймання, а потім — тільки слухового.

5. Зі звуками мови знайомимо демонструючи ізольовані звуки на основі зв”язку з конкретним образом (наприклад а-а-а- пісенька Оленки);

- розрізнення ізольованих звуків (яку пісеньку співала Оленка);

- впізнавання знайомих звуків (голосних і приголосних) у слові.

Діти 5 р.ж.вчаться: - частковому звуковому аналізу;

- визначають 1-й звук у слові;

- розрізняти на слух тверді і м”які приголосні звуки.

Вчити необхідно на основі легких і доступних дітям віршованих творів. (який звук найчастіше у цьому вірші?). Слід починати із найлегших- сонорних, свистячих, шиплячих.

Основним прийомом є імітаційне виділення звуків. Інтонування — спеціальних спосіб обстеження звукової будови слова.

Діти повинні чути звуки на початку, в середині і кінці слова, проте виділяють лише 1-й звук.

У середній групі діти також вчаться розрізняти твердий і м”який приголосні звуки. Термін твердий і м”який звук не вводиться.

У старшій групі діти вчаться встановлювати послідовність всіх звуків у словах, дати характеристику звуків (голосний, приголосний). Звуковий аналіз є своєрідною основою ознайомлення зі складом, реченням, наголосом.

Звуковий аналіз слів:  1. спочатку аналізуються слова: 2=х голосних — 3-х,4-х звуків (опора на наочність); 2.звуковий аналіз слів — картки-схеми, кількість звуків. 3. фішки (викладання слова на столі); 4. проведення звукового аналізу слів без опори на наочність.

Послідовність звукового аналізу слів:

1. розглядання картинки і називання її;

2. повільне промовляння слова-назви вихователем з інтонаційним виділенням кожного звука;

3. аналогічна вимова слова дітьми;

4. фіксація уваги на тому, що слово складається із звуків;

5. розглядання схеми звукового аналізу слова;

6. позначення звуків фішками (спочатку вихователь виконує на дошці, діти у себе на столах).

Після 3-го заняття пропонують дітям завдання на співставлення звукового складу проаналізованих слів (знаходження однакових і різних звуків), вимову звука відповідно з його порядковим номером у слові (“промов 3-й звук”), пригадування слів, що починаються з 2-го, чи з 3-го звука даного свлова).

Показати дітям, що всі звуки в словах промовляються і розташовані у певній послідовності, якщо змінити, то зміниться або зникає значення слова (рис-сир, син- сан). Діти 6 р.ж. Дають характеристику звукам (голосний — вільно роходить, зуби не заважають....) і т.д.