Догляд за кімнатними рослинами

Темпи росту рослини залежать від освітленості — кількості та ін­тенсивності отриманого нею світла.

Під дією світла рослина виробляє зелений пігмент хлорофіл, за­вдяки якому енергія світла перетворюється в хімічну енергію, що дозволяє з'єднати вуглекислий газ із водою. У результаті реакції виділяється кисень. Цей процес називається фотосинтезом. Гі­драт вуглецю, що залишився після виділення кисню, з'єднується з цукром і крохмалем, що міститься в корінні, й утворює поживні речовини, необхідні для росту рослини. Для всіх рослин кіль­кість світла, необхідного для нормального росту, майже одна­кова — приблизно 12 годин на день. Менш тривалий світловий день призводить до уповільнення фотосинтезу. А от інтенсивність освітлення для кожного виду рослин різна, і це необхідно враховувати, обираючи місце для тієї чи іншої рослини. На підвіконнях розташовуйте рослини, яким потрібно найбільше світла.

Тіньовитривалі рослини можна розставити й у глибині кімнати, однак пам'ятайте, що жодна рослина не зможе жити в глибокій тіні. При недостатньому природному освітленні скористайтеся штучним. Дві 40-ватні люмінесцентні лампи, підвішені на висоті 30 см над рослиною, допоможуть вам у цьому.

Рослинам із декоративним листям потрібно менше світла, ніж квітучим, у яких за недостатнього освітлення скорочується пе­ріод та інтенсивність цвітіння. Рослинам зі строкатим листям по­трібно більше світла, ніж однотонним, інакше листя стане по­вністю зеленим. Нову рослину привчайте до більш інтенсивного освітлення поступово.

При розміщенні квітів ураховуйте спрямованість вікон. На північ­них вікнах освітлення розсіяне влітку й слабке взимку. Це най­більше підходить для рослин із декоративним листям. Південний бік підійде кактусам, сукулентам та іншим сонцелюбним росли­нам за умови забезпечення гарної вентиляції.

Квітучим рослинам добре підійде західне вікно з інтенсивним освітленням. Однак, як і на південному боці, доведеться вирішу­вати проблему високої температури в літні місяці.

Більшість квітучих і декоративно-листяних рослин мають потребу в досить високій вологості повітря. Особливо актуальна ця про­блема в зимовий період у будинках із центральним опаленням і влітку у спекотні дні. Обприскування рослини й повітря довкола неї — найпростіший спосіб підвищення вологості. У спеку ро­біть це декілька разів на день і тільки тоді, коли на рослину не потрапляє сонячне проміння. В інший час досить одного-двох разів на день. Не забувайте, що зелені рослини всмоктують вологу нижньою поверхнею листочків, тому обприскуйте листя з усіх боків. Пульверизатор повинен бути з дрібним роз­пиленням, великі краплі будуть стікати по стеблу в ґрунт, постійно зволожуючи коріння. У прохолодних умовах це може призвести до ушкодження коріння.

Ще один розповсюджений метод — помістити горщик з рос­линою на піддон із мокрим гравієм, галькою або керамзитови­ми кульками. Вода в піддоні не повинна доходити до дренаж­них отворів у горщику. Цей спосіб добре підходить для рослин, що не переносять потрапляння вологи на листя. Рослину також можна помістити у водонепроникний контейнер або горщик більшого розміру, заповнивши проміжок між стін­ками вологим торфом або сфагновим мохом.

Багато які рослини чутливо реа­гують на недостатню вологість повітря. Особливо це стосується квітучих видів. Якщо повітря надто сухе, листя та квіткові бутони можуть обсипатися

Надійний спосіб підвищення воло­гості – поставити рослини на піддон із вологим гравієм або по­містити горщик із рослиною у більший горщик: заповнений вологим торфом або керамзи­товими кульками. Вода в піддоні не повинна досягати дренажних отворів горщика

Низька вологість:

1. Засихання й обсипання бутонів.

2. Сухі коричневі краї листя.

3. Пожовтіння та поникнення листя.

Висока вологість:

1. Утворення гнилих плям на листі й стеблах.

2. Поява на листі й квітах пухнастої цвілі, викликаної сірою гнилизною.

Вода різною мірою життєво необхідна всім кімнатним рослинам. Поглинаючи воду з ґрунту, через корінь, стебло та гілки, рослина постачає поживні речовини у листя й бруньки. За недостатнього поливу вода не доходить до нижніх шарів ґрунту, вони ущільню­ються й коріння тягнеться до поверхні в пошуках вологи, тому земля швидко стає сухою.

Надто рясний полив призводить до застою води, яка витісняє кисень, не даючи можливості кореням усмоктувати мінеральні речовини. Як наслідок, розвиваються бактерії, що викликають загнивання коренів.

Незважаючи на уявну простоту, полив – одна з найбільш склад­них операцій у догляді за рослинами. Саме помилки в поливі найчастіше призводять до загибелі рослин, особливо в почина­ючих квітникарів.

У кожної рослини свій рівень вологості ґрунту, що змінюється залежно від освітлення, температури повітря та пори року. Час­тота поливу залежить і від віку рослини: молоді паростки, що за­лишилися без води, можуть загинути всього за один день. Слід враховувати й тип рослини. Більшість листяних рослин ма­ють потребу в рясному регулярному поливі в період росту, на­весні й улітку. Взимку полив скорочують, даючи ґрунту просох­нути на глибину близько 1 см.

Квітучим рослинам необхідний рясний полив під час усього пері­оду цвітіння. Кактуси та сукуленти в період росту поливають, як і всі інші квіти, проте взимку дайте ґрунту повністю просохнути. Однак існує кілька правил, загальних для всіх рослин. У період росту, й особливо під час появи перших бутонів і наступного цві­тіння, рослина має потребу в рясному поливі. З осені полив поступово зменшують, а взимку дають можливість ґрунту просиха­ти між поливами. Однак, якщо рослину тримають у спекотному приміщенні, її поливають часто.

Перевірити вологість ґрунту можна, зануривши вказівний па­лець у землю. Якщо кінчик пальця залишився сухим, значить, настав час поливу.

Щоб уникнути застою води біля коренів, поливати рослини по­трібно вранці, коли температура повітря підвищується. Якщо коріння заповнило весь горщик, рослина має потребу в більш частому поливі. Рослини в керамічних горщиках полива­ють частіше, ніжу пластмасових, тому що глина всмоктує в себе вологу, яка випаровується крізь стінки горщика. Щоб уникнути утворення кірочки на поверхні ґрунту, періодично розпушуйте землю. Це корисно й для надходження кисню до коріння. Більшості рослин підходить вода з-під крану, навіть якщо вона жорстка. Можна дати можливість ємності з водою постояти якийсь час, щоб випарувався хлор і температура води зрівнялася з кімнатною. Але деякі рослини, наприклад азалію, верес і ехмею, потрібно поливати кип'яченою або дощовою водою, тому що вони не переносять вапна.