1.6. Підтоплення земель та населених пунктів.

Особливості живлення річок і нерівномірність розподілу їх стоку протягом року викликають часті підйоми рівнів води, причому північні і південні райони області характеризуються великою різноманітністю.

Для південних районів більш характерні дощові паводки, для північних - як весняні повені, так і дощові паводки.

Найбільше потерпають від водної стихії північні райони області: Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський, Сарненський, частково Березнівський та Костопільський.

В Рівненській області проводяться систематичні гідрометричні спостереження на основних річках області - р.Стир (с.Млинок Зарічненського району), р.Горинь (села Оженин, Деражне, м. Дубровиця), р.Случ (м. Сарни), р.Льва (с.Осницьк Рокитнівського району), а також деяких малих водотоках, зокрема на р.Вирка (с.Сварині Володимирецького району) на р.Устя (с.Корнин Рівненського району).

Зафіксовано критичні рівні води на об'єктах спостережень, перевищення яких несе реальну загрозу господарству і населенню районів області.

На основних водних артеріях області максимальні витрати спостерігаються під час весняної повені, в той час як малі річки здебільшого мають локальний характер, оскільки зливи охоплюють порівняно невелику площу. Проте в окремі роки (1993 рік) паводки набувають катастрофічного характеру. Вірогідність повторення високих вод становить від 10 до 20 років, про що свідчать весняні повені 1979, 1996, 1999 років. Під час весняної повені 1999 року були підтоплені або затоплені 89 населених пунктів, 2098 житлових будинків, з яких відселено 974 жителі, в тому числі 338 дітей. Значних руйнувань завдала водна стихія дорожньому, житлово- комунальному, водному та лісовому господарствам, об'єктам транспорту, енергетики, зв'язку.Умови захисту від шкідливої дії вод, насамперед від повеней та паводків на Рівненщині, стають найбільш гострою водогосподарською проблемою.

На формування частих високих паводків впливають природні фактори та господарська діяльність на водозаборах.

1.7. Активізація сучасних екзогенних процесів.

Рівненська геологічна експедиція протягом чверті століття виконує цілеспрямовані роботи по вивченню негативного впливу на навколишнє природне середовище сучасних екзогенних геологічних процесів на території Рівненської області.

На території Рівненської області поширені такі екзогенні геологічні процеси (ЕГП), як карст, бокова та яружна ерозія, просідання денної поверхні, підтоплення, переробка берегів водосховища.

У 2009 р. по об'єкту виконувались режимні спостереження у 18 свердловинах Кузнецовського карстологічного полігону та 24 свердловинах водозаборів "Острів", "Бабка". Результати спостережень опрацьовуються.

Проведено інженерно-геологічне обстеження Стирської та Горинської ділянок.

На Горинській ділянці обстежено 44 пункти розвитку бокової ерозії, на

яких спостерігається активізація процесу з різною інтенсивністю.

Найактивніші процеси біля с.Дроздів, де розмивання схилів терас

відбувається на довжину до 250 м з шириною відступу бровки берегового

уступу до 0,4 - 1,0 м, а в пункті № 59 (за кадастром) до 7 м. Тут руйнуються

сільгоспугіддя. У пункті № 60 (південно-центральна частина села)

спостерігається відновлення активізації бокової ерозії, відстань до

господарських будівель 30 м. У пункті № 59-6, що між с. Микулин та с.

Дроздів активізація ерозії є небезпечною для лінії електропередач, опори

яких розташовані за 1,1 м від бровки берега річки. На території с.Тучин у

двох пунктах (№№ 49-6, 49-в) спостерігається розмивання терасових схилів

21

на висоту до 1,0 - 2,0 м від урізу води. У пунктах 75, 75а, що поблизу Симонова, активність ерозії оцінюється у 4-5 балів. Тут розмиваються сільгоспугіддя. У с.Бухарів (63, 63а) руйнуються внаслідок процесу присадибні ділянки, фруктовий сад та територія ферми. У с. Томахів (74) активність бокової ерозії спостерігається в центральній частині ділянки, де постійно розмиваються присадибні ділянки селян.

На Стирській ділянці обстежено 56 пунктів від с. Хрінники до с. Валер'янівка. Найактивнішими є пункти №11, 11-а (с.Береги), де руйнуються присадибні ділянки селян, 41 (с.Топільне), №38 (с.Рокині), № 3 (с.Малево), № 6 (с.Лопавше). У інших точках спостереження активізація бокової ерозії відбувається у підніжжі схилу тераси на висоту 1 -1,5 м від урізу води.

Виконані інструментальні (Рожище, Випіків, Оржів, Бухарів, Радиславка, Кунин) та напівінструментальні режимні спостереження за розвитком ерозійних процесів на 4 ділянках третьої категорії (Кунин, Бухарів, Вишків, Радиславка) обсягом 32,16 бр/зм. За результатами замірів ширина відступу бровки берегового уступу на річках Горинь (Бухарів) та Стир (Вишків)у міжсезоння складає 0,2-0,3 м та 0,1-0,2 м відповідно. Активізації яружної ерозії на ділянках Кунин та Радиславка ' не спостерігається, за результатами замірів між реперами відступ бровки складає тільки 0,05 - 0,15 м.

На карстологічному полігоні відібрано 20 проб води на повний хімічний аналіз.

Виконані лабораторні аналізи, отримано результати хімічних аналізів по 12 водопунктах Кузнецовського карстологічного полігону. Результати знаходяться у процесі обробки.

Продовжені поточні камеральні роботи по обробці польової інформації.

Таблиця 1.

Поширення екзогенних геологічних процесів

№з/п	Вид(ЕГП)	Площа поширення, км2	Кількість проявів, шт.	% ураженості регіону
1	Карст	4826	743	4,8
2	Підтоплення	3379,3	121	21,5
3	Просідання	3770	-	18,7
4	Заболоченість	1750	-	8,7
5	Бокова та яружна ерозія	1346	329	6,7

За 2009 рік в галузі охорони надр (в т.ч. підземних вод) проведено 246 перевірок суб'єктів господарювання, з них 201 користувачів підземних вод. Виявлено 227 фактів порушення природоохоронного законодавства. До адміністративної відповідальності, за порушення природоохоронного законодавства в галузі охорони та використання надр притягнуто 215 посадових осіб (18 - тверді корисні копалини, 197 - підземні води), накладені штрафи на загальну суму 28611 грн., з них стягнуто 23545 грн.

Основними порушеннями, виявленими під час проведення перевірок щодо користування надрами є самовільне користування надрами, невиконання умов спеціального дозволу на користування надрами, самовільне водокористування, порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, невиконання приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища та ін. По виявлених порушеннях до адмінвідповідальності притягнуті по ст.ст.47, 48, 60, 188-5 КУпАП заступник директора РУ ЗАТ „Електро" Клейменов О.Г., директор ВАТ „Рівненський райсількомунгосп" Куценко М.Є., директор КП „Теплотранссервіс" Сергійчук П.М., головний інженер ОП Санаторій „Червона калина" Копись І.Я., виконавчий директор ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод" Новак A.A., майстер ВСП «Томашгородське кар'єроуправління» Озеранчук С.І., директор ТзОВ „Укрпластсервіс" Савінський О.В., директор ПСП «Костопільптахопром» Лазарчук Б.М., директор ТзОВ «Західноукраїнська холдингова компанія» Мороз В.В., заступник генерального директора ЗАТ «Консюмер-Скло-Зоря» та інші.

Виявлено 23 випадки самовільного користування надрами.РОЗДІЛ II. УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ БАСЕЙНОМ