Трасування дороги на карті місцевості
Приступаючи до трасування, потрібно за підручником [4] гл. II вивчити прийоми камерального трасування на ділянках вільних і напружених ходів, а також особливості трасування в різних топографічних умовах. Треба також підготувати допоміжні шаблони або лекала для нанесення кругових кривих, транспортир для виміру кутів.
Розпочинати трасування доцільно з варіанту, що мав більш крутий керівний схил, дотримуючись наступної послідовності:
Орієнтуючись на обраний напрямок між пунктами - А (місто) і виходом на напрямок Б (завод) і фіксованими точками (переходи через великі ріки, обходи контурних перешкод, сідла на вододілах), уточнити положення ділянок вільного і напруженого ходів.
За обраним напрямком намітити схематичне положення траси (прокласти магістральний хід);
Орієнтуючись на магістральний хід, робити прокладку траси в плані послідовно від точки А (місто) до точки Б (завод).
Нанести межу басейнів і розмістити штучні спорудження; визначити витрати води, отвори і типи малих мостів і труб;
Відкоригувати трасу або намітити інші заходи при недостатній висоті насипу в штучних спорудженнях.
Розміщення ділянок вільного і напруженого ходу варто уточнювати, зіставляючи середні ухили місцевості на окремих ділянках, напрямку, що трасується з обраним розміром керівного схилу.
Прокладка магістрального ходу починається, як правило, з ділянок напруженого ходу, від фіксованих точок, розташованих на більш високих відмітках у напрямку на "спуск", за винятком ділянок, де є фіксовані місця перетинання великих водяних перешкод. У останньому випадку положення магістрального ходу варто визначати методом послідовних спроб від місця перетинання водяної перешкоди на вододіл, а потім, обираючи зручне місце перетинання вододілу - до мостового переходу.
При укладці магістрального ходу на таких ділянках карти треба користуватися способом "розчину циркуля". Рис. 2.1
Рисунок 2.1 – Прокладання магістрального ходу
Якщо ділянка напруженого ходу знаходиться в місці, де необхідно буде розташовувати роздільні пункти, то при укладці магістрального ходу потрібно залишати для їхнього розміщення відповідні площадки. Орієнтиром для визначення необхідності розміщення площадки роздільного пункту на тій або іншій відстані від початкового пункта може служити раніше вирахувана довжина розрахункового шляху. У наступному, при більш детальному трасуванні, це положення може змінитися, але не викликає зміни загального напрямку магістрального ходу (рис. 2.1).
На рис. 2.1 цифрами 1, 2, 3, показані варіанти розміщення площадок дороги без зміни кінцевих точок А і Б.
На ділянках вільного ходу магістральний хід прокладається прямими лініями між обраними кутами повороту, положення яких визначається необхідністю обходу контурних перешкод. Магістральний хід є орієнтиром для майбутньої більш ретельної укладки траси дороги в плані.
При наявності магістрального ходу в укладку траси в плані варто починати від початкового пункту. У курсовому проекті таким початковим пунктом є задана точка А (місто), кінцевий пункт точка Б (завод). Щоб уникнути зайвої роботи укладку лінії в плані необхідно робити невеликими ділянками (від однієї вершини кута до іншої на відстань не більш 0,5 - 0,6 км).
При проектуванні плану необхідно, орієнтуючись на магістральний хід, прагнути до можливо більшого випрямлення лінії, до застосування меншого числа кривих; застосовуючи криві варто вибирати великі радіуси.
Вибір радіусів робити в залежності від категорії автодороги.
Особливу увагу варто звертати на правильне положення кутів повороту і на правильне сполучення суміжних кривих.
Проектуючи план, необхідно вимірювати транспортиром кути повороту і заповнювати відповідну відомість прямих і кривих ділянок траси, вирахувавши перед цим початок, кінець кривих і румби (напрямок прямих ділянок). Для обраного радіусу й виміряного кута таблиць (див. додаток) знаходимо значення тангенса, довжини кривої, домеру й бісектриси. Ці дані й обчислення зводимо в таблицю 2.1
План автодороги повинен складатися відповідно до вказівок таблиці VIII-13[1].
Таблиця 2.1 – Параметри прямих та кривих
Початок ділянки (пікет, плюс) |
Прямі |
Криві |
Кінець ділянки (пікет, плюс) |
|||||
Довжина, м |
Напрямок румб |
Кут, рад. |
Радіус, м |
Тангенс |
Довжина, м |
Домер, м |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|