2 Курс Зкурс 4курс 5курс

Рис.3. Распределение студентов-историков 2-5 курсов по уровню развития метакогнитивного компонента исследовательской компетентности, %

Дані малюнка 3. показують позитивну динаміку розвитку рівнів метакогнітівного компонента на послідовних етапах навчання у вузі. В цілому, низький рівень розвитку метакогнітівного компонента переважає у студентів-істориків на 2-му курсі. На 3-му курсі збільшується кількість студентів з середнім рівнем розвитку. Ця тенденція зберігається у студентів 4-го курсу. На 5-му курсі скорочення студентів з середнім рівнем розвитку метакогнітівного компонента супроводжується ростом числа студентів з високим рівнем розвитку метакогнітівного компонента. Майже в два рази зменшується кількість студентів з низьким рівнем розвитку метакогнітівного компонента. Можна констатувати, що розвиток метакогнітівного компонента в порівнянні з когнітивним проходить менш інтенсивно.

Емпіричне вивчення розвитку ціннісно-смислового компонента дослідницької компетентності студентів-істориків

Для розкриття особливостей розвитку ціннісно-смислового компонента належало встановити, наскільки мотиваційна спрямованість студентів пов'язана з розвитком їх ціннісно-смислових позицій по відношенню до дослідницької діяльності та підтверджена продуктивністю реалізації ціннісної позиції на практиці. Простежити розвиток ціннісно-смислових позицій студентів-істориків допомогли дані Мотивационно-ціннісного опитувальника.

Опитувальник включав в себе 12 незакінчених пропозицій. Відповіді студентів-випробовуваних аналізувалися кількісно і якісно, згідно виділеним раніше групам. Оскільки кожну відповідь студента можна було оцінити від 0 до 2-х балів, стало можливим представити загальну структуру ціннісно-смислових позицій на послідовних етапах навчання у вузі і використовувати ці дані при визначенні інтегрального показника рівня розвитку ціннісно-смислового компонента дослідницької компетентності (см. Додаток 8).

Позначилися такі тенденції розвитку уявлень про історика та його професії у студентів 2-5 курсів: найбільш виражені уявлення про особистісні якості студентів. Їх переважання в загальній структурі ціннісно-смислових позицій пояснюється тим, що ця група уявлень може бути розділена на більш дрібні підгрупи: якості, притаманні ідеальному історику; якості, відкидаємо в професійному співтоваристві, унікальність історика. Якісним своєрідністю ціннісно-смислових позицій, що визначають особистісні характеристики історика, володіють студенти 4-го курсу (по и- критерієм Манна-Уїтні; р <0,01).

Зворотну динаміку мають уявлення про соціальну позицію історика: на другому курсі відзначено найбільшу кількість релевантних відповідей, що відбивають соціальні функції історика, ніж на наступних. Значимість відмінностей у рівні уявлень про соціальну позицію історика між освітньо-віковими групами студентів 2-го та 3-го курсів (за критерієм 1Л- Манна-Уїтні; р <0,01) вказує на появу у них ціннісного ставлення до майбутньої професії, усвідомлення соціальної відповідальності історика. У той же час, чимала частина піддослідних- третьокурсників вважає, що історик не затребуваний в сучасному суспільстві. Відсутність матеріального стимулювання праці історика, недостатнє визнання його заслуг в сучасному суспільстві підкреслюється студентами і зменшує їх бажання роздумувати над особливостями соціальної ролі історика. Подібні судження зустрічаються і на старших курсах. Більш слабка вираженість уявлень даної групи цілком може пояснюватися зростаючими прагматичними орієнтирами студентів.

Уявлення про правила, нормах і процедурах діяльності спочатку носять слабо виражений характер. Дійсно, якщо другокурсники можуть сформулювати які-небудь висловлювання про сам историке, то про особливості його діяльності знають набагато менше. Студенти 3-го і 4-го курсів демонструють більшу релевантність своїх уявлень про професійну діяльність. До п'ятого курсу студенти починають частіше підкреслювати специфічне в діяльності історика, ніж загальнонаукове (наприклад, відбивають ретроспективность, об'єктивність оцінки суб'єктивних історичних джерел тощо). На це вказують значущі відмінності в ціннісно-смислових позиціях, що відбивають правила, норми, процедури діяльності в історичному дослідженні у студентів 4-го та 5-го курсів (по и- критерієм Манна-Уїтні; р <0,01).

Найменш виражені цінності самого історичного пізнання. Тільки до старших курсів спостерігається визнання домінування цінностей історичного пізнання в ціннісної позиції ідеального історика (по і ~ критерієм Манна-Уїтні; р <0,01). На 2-му і, в більшості випадків, на 3-му курсі студенти не надають цінностям історичного пізнання самостійного значення.

Якісний аналіз відповідей випробовуваних різних груп дозволив виділити такі особливості розвитку ціннісних уявлень студентів 2-5 курсів. Наведемо типові формулювання відповідей піддослідних (зупинимося на тих формулюваннях, що представлені більш, ніж у 50% випробовуваних).

У студентів другого курсу простежуються ідеалістичні уявлення про історика (табл. 16).

Виділювані студентами позитивні якості носять абстрактний характер, не зачіпаючи змістовних аспектів майбутньої професії («вивчення минулого», «інтерес життям минулих поколінь людей»). Характеристики істориків не відображають специфіки майбутньої професії; переважають типові риси вченого: «розумний», «допитливий», «інтелігентний». Чи не усвідомлюються якості істориків, засуджує в професійному співтоваристві.

Таблица 16

личностные характеристики	социальная позиция	правила, нормы, процедуры деятельности	цели и ценности исторического познания
качества: «умный», «любознательный	«транслятор прошлого», «сохраняе г и передаёт данные о прошлом»	«профессионализм» «тактичность», «терпимость»	цели: «изучение прошлого» ценности: «в самой его ценности»

Більшість студентів не виділяють особливості істориків серед інших вчених, спираються на ідеальні уявлення про прагнення істориків «відкривати» істину, не розшифровують «помилки», можливі для істориків. Уявлення про соціальну позицію історика відображають суспільну значимість професії історика, хоча формулювання досить типові («видобуває знання про минуле»). Уявлення про цінності історичної діяльності слабо діфференцируєми: студенти або однаково відповідають на запитання про процедурах і правилах діяльності (типовий відповідь «професіоналізм» без роз'яснень), або уявлення про цінності діяльності істориків підміняються уявленнями про самого історика. Так, 56% випробовуваних другокурсників відповіли, що «історик завжди дотримується таких правил, як тактовність, терпимість». Більшість студентів другого курсу (64%) визначають цінність історичного знання буквально, не намагаючись її розкрити (типові відповіді: «цінність історичного знання в самій його цінності» - це не можна вважати невірним відповіддю, проте, незрозуміло, рефлексуючи Чи, студент прийшов до такої відповіді або просто переформулював питання при відповіді).

Типові уявлення про особистості та діяльності історика у студентів-істориків 2-го курсу

Студенти третього курсу демонструють ширший зміст ціннісних орієнтацій при більшому ступені їх диференціації (табл.17.).