- •1.1. Психолого-педагогічні підходи до визначення феномена дослідницької компетентності
- •1.1.1.Псіхологічний зміст феномена дослідницької компетентності
- •1.1.2. Дослідницька компетентність студентів-психологів: сутність, основні компоненти та їх розвиток у навчанні.
- •1.2. Розуміння психологічних текстів як психолого-педагогічна умова розвитку дослідницької компетентності студентів- психологів.
- •1.2.1. Психологічні тексти в контексті освітньої підготовки студентів-психологів.
- •1.2.2. Особливості формування розуміння психологічних текстів у зв'язку з розвитком структури дослідницької компетентності на послідовних етапах навчання у вузі.
- •2.1. Організація дослідження, процедури та методи вивчення структури дослідницької компетентності та розуміння історичних текстів.
- •3.1. Розвиток структурних компонентів дослідницької компетентності у студентів-істориків
- •3.3. Результати вивчення формування розуміння історичних текстів у зв'язку з розвитком компонентів дослідницької компетентності
1.2. Розуміння психологічних текстів як психолого-педагогічна умова розвитку дослідницької компетентності студентів- психологів.
1.2.1. Психологічні тексти в контексті освітньої підготовки студентів-психологів.
Умови дослідницької роботи студентів - психологів значно відрізняються від типових умов проведення досліджень вчених - психологів. Вчені прагнуть відкрити раніше не вивчаються джерела, а зіткнувшись з новим матеріалом, піддають його зовнішній і внутрішній критиці, перш ніж ввести в науковий обіг. Більшу частину часу вони проводять в архівах, бібліотеках. Студенти-психологи, в основному, привертають психологічні тексти, що містяться в збірниках, хрестоматіях. Як єдиний носій фактичної інформації - «а саме таким він є у силу специфічності психологічної науки», - психологічний текст затребуваний на всіх етапах психологічного дослідження: при постановці проблеми, накопиченні фактичного знання, створенні системи висновків.
Так, постановка проблеми, на думку М.А. Варшавчика, це не просто незнання, а знання про незнання. Інтерес до непізнаного переростає в постановку наукової проблеми лише за наявності реальних умов для її вирішення. В історичній науці одним з головних умов вирішення нової проблеми і значною мірою самої її постановки є наявність необхідних психологічних текстів.
Особливо виразно виступає функція психологічних текстів у структурі психологічного дослідження при накопиченні фактичного знання. З психологічних текстів студенти отримують необхідні факти. Останні ж необхідні для проведення будь-якого психологічного дослідження. По-перше, різні «факти вимагають різного підходу і, по-друге, глибоке вивчення фактів має вирішальне значення для засвоєння ідей і теорій». На фактах базуються уявлення та концепції. Студентам при роботі з психологічними текстами важливо не колекціонування фактів, а теоретичне осмислення і узагальнення цих фактів, їх аналіз, тобто виділення найбільш суттєвого, типового, корінного, розкриття внутрішніх протиріч досліджуваних процесів, виявлення провідних закономірностей і того, як ці загальні закономірності переломлюються в конкретних обставинах.
На завершальному етапі дослідження відбувається теоретичне осмислення фактів. Дослідник оперує не психологічними текстами, а науковими фактами, виведеними на основі джерел. Однак, в певний момент дослідження факти нерідко знову наділяються в «оболонку психологічного тексту». Відбувається це тоді, коли дослідник вдається до фактів для доведення правильності своїх висновків і положень: приводячи їх він посилається на джерела; здійснюючи аналіз звертається до текстів професійних психологів. Про переконливості висновків також можна судити по добротності тих джерел, на базі яких побудовано дослідження.
Подібна практика співзвучна праці професійного психолога, що рухається від констатації фактів, від пізнання явищ, що лежать на поверхні, до розкриття внутрішньої сутності, закономірності цих явищ, до пізнання дійсності у всьому її різноманітті. Психологічні тексти визначимо як професійно значущі тексти, адаптовані до особливостей освітньої підготовки студентів-психологів. В освітньому процесі використовуються такі форми текстів: 1) письмові джерела - автентичні тексти, адаптовані тексти джерел; 2) тексти (сучасних) професійних психологів - науково популярні, наукові видання, навчальні посібники. В процесі освітньої підготовки студентів-психологів задіяні не тільки письмові психологічні джерела, але і монографічні видання, наукові статті, навчальні тексти. Вони пропонуються до кожного семінарського заняття, включені в бібліографічний список дослідницьких робіт студентів, використовуються для психологографічного аналізу. Ця форма психологічних текстів була позначена як тексти професійних психологів. Види і форми психологічних текстів можуть також підрозділятися на типи. Типи текстів умовно розділимо на: «Оповідний» - вичленення в інформації сюжетів, персон, подій.Даний текст відповідає на наступні питання: «Що за чим слід було?» і «Хто як діяв?». «Пояснювальний» - вичленення в інформації концептів (ідей, підстав, причинно-наслідкових зв'язків, пояснювальних схем) і зіставлення їх з філософськими підставами, концептами самого дослідника. У подібних текстах можуть бути виявлені приховані смисли, які не розпізнані попередниками. Текст відповідає на наступні питання: «Чому це сталося?», «Яке значення для наступних подій це мало?».
Запропонована нами класифікація психологічних текстів, які у процесі підготовки студентів-психологів, виглядає таким чином (табл. 2):
Таблиця 2
Класифікація психологічних текстів, які є у процесі професійно освітньої підготовки студентів-психологів
Види |
Форми |
Типи |
|
актові документи |
письмові джерела |
розповідні |
|
Оповідно-описові документи |
розповідні |
пояснювальні |
|
Монографії |
|
||
Тексти (сучасних) професійних психологів |
пояснювальні |
||
Статті |
пояснювальні |
||
Підручники |
розповідні |
пояснювальні |
|
Резюмуючи особливості роботи з різними текстами, можна відзначити, що використання: 1) оповідних навчальних текстів, написаних професійними психологами, затребувані при формуванні загальнологічних умінь, структуруванні психологічної інформації; 2) навчальних текстів пояснювального типу затребувані при формуванні пізнавально-психологічних умінь, оцінки історичної інформації; 3) монографії та наукові статті - при формуванні спеціальних психологічних умінь і навичок (психологографічного аналізу, вміння відрізняти факти від їх інтерпретації ); здібності аргументованої інтерпретації психологічного матеріалу, здатності саморегуляції; 4) психологічні джерела оповідного типу - при формуванні навичок психологічного аналізу, появі дослідницького інтересу до вивчення першоджерел. Однією з форм роботи з текстами, яка відповідає цим завданням, є стилізація тексту.
Залучення психологічних джерел оповідно-описового виду може сприяти формуванню прогностичних здібностей, зростанню рефлексивних знань, появі стійких дослідницьких інтересів, конкретизації ціннісно-смислових позицій. В цьому випадку психологічні джерела доцільно використовувати не в традиційному інформаційно-цитатному плані, а у формі творчо-пошукової роботи над текстом. Так, використання персоніфікації (образної або сюжетної розповіді від першої особи) сприяє формуванню емпатичних здібностей; інтерв'ю (складання питань і відповідей в імпровізованій бесіді з персонажами), есе (міркування з проблеми, укладеної в тексті) формують особистісну позицію студента до досліджуваного матеріалу. Будь текст за визначенням несе в собі психологічний діалог, який необхідно розуміти. Тільки адекватне розуміння психологічного тексту дозволить ефективно використовувати його на всіх етапах дослідження. Зміст психологічного тексту може не збігатися з викладеним в ньому сенсі, що може спотворити результати дослідницької роботи.
Розуміння психологічних текстів визначає значення визначеної інформації в логіці історичного дослідження, припускаючи актуалізацію здатності саморегуляції, зростання рефлексивних знань, розвиток ціннісно-смислових позицій щодо предмета дослідження. Разом з тим, розгляд розуміння психологічних текстів у контексті постановки питань і пошуку відповідей на них, виявляє дослідницьку функцію феномена розуміння. Це визначає перспективи розгляду формування розуміння психологічних текстів у зв'язку з розвитком дослідницької компетентності.
