Теоретичні відомості

Догляд за лабораторним посудом

Скляний посуд потребує спеціального зберігання. Зберігати його слід на стелажах, де кожна полиця відповідає висоті розмі­щеного посуду. Круглодонні колби зберігають на полицях з невисокими виступами. Бюретки, піпетки, скляні прилади треба збері­гати в ящиках, дно яких встелене ватою.

Пробірки до використання зберігають замотаними в цупкий папір по 10 штук у кожній пачці. Пробірки, якими користували­ся, після миття і сушіння акуратно складають у спеціальний для цього ящик.

Не можна зберігати пробірки і скляний посуд разом з метале­вими деталями.

Робоче місце завжди має бути чистим і сухим. Усі зайві речі повинні бути сховані, а всі необхідні реактиви розставлені у відпо­відному порядку.

Весь лабораторний посуд повинен бути старанно вимитий. По­суд тоді чистий, коли на ньому немає ніяких видимих забруднень, і якщо вода по його стінках стікає рівномірно, не залишаючи кра­пель. Поява крапель вказує на забрудненість жировими речовина­ми. Особливо шкідливе забруднення мірного посуду жиром, оскіль­ки при виливанні рідини частина її залишається на стінках.

Скляний посуд спочатку миють гарячою водою з використан­ням "йоржиків", потім обробляють хромовою сумішшю з концен­трованою сульфатною кислотою. Цією сумішшю змочують усі стінки. Можна потерти стінки посуду скляною паличкою з гумо­вим наконечником. Піпетки поміщають у скляний циліндр і зали­вають хромовою сумішшю (дихромат калію К₂Сг₂0₇ і к. Н₂80₄ 96- 98%) на деякий час або втягують хромову суміш гумовою грушею до половини об'єму піпетки і виливають через широкий отвір. Потім хромову суміш потрібно злити в той посуд, де вона знаходи­лась. Після оброблення хромовою сумішшю посуд необхідно ре­тельно помити водопровідною водою (10 разів), а потім сполоснути зсередини невеликими порціями дистильованої води. Користува­тись хромовою сумішшю потрібно обережно, оскільки суміш може спричинити сильні опіки. Якщо хромова суміш потрапила на шкіру, необхідно це місце промити великою кількістю води, потім розчином МаНС0₃.

Хромову суміш використовують багаторазово. Після тривало­го використання її темно-оранжевий колір може стати світло-оран­жевим або зеленим (відновлення Сг₂0₇^2- до Сг³⁴^). Це вказує на непридатність хромової суміші.

Посуд зручно мити сумішшю Комаровського, яка складається з однакових об'ємів: 6 н. розчину НС1 і 5-6% розчину пероксиду водню. Підігріту до 30-40°С суміш наливають у посуд, омивають нею стінки, а потім виливають у посудину, в якій вона зберігалась, для повторного використання. Після цього посуд багаторазово ми­ють проточною водою і ополіскують дистильованою водою. Посуд можна мити різними побутовими засобами (порошками для пран­ня білизни, гірчицею). Після цих засобів необхідно ретельно мити посуд водою. Коли потрібний дуже чистий посуд, його попередньо миють за одним із методів, після чого обробляють гарячою водяною парою протягом 1 год (пропарюють).

Перевірка чистоти посуду здійснюється за методом Болотова. Для перевірки готують суміш: у 70 мл нагрітого до 60°С 90% ети­лового спирту розчиняють 0,2 г барвника судану-3 або 0,2 г метиленового синього, додають 10 мл 20 % розчину аміаку і 10 мл води і все ретельно перемішують. У посуд наливають суміш Болотова, омивають нею стінки, а потім виливають назад у посудину. Якщо на стінках посуду є плями, то він недостатньо вимитий. Після пе­ревірки суміш ретельно змивають водою.

Стерилізація

Стерилізація кип'ятінням здійснюється за допомогою електро­кип'ятильників і дистильованої води протягом 45 хв.

Стерилізація сухим гарячим повітрям здійснюється в спеціаль­них сухожарових шафах (температура 200°С).

Стерилізація парою під тиском здійснюється в парових стери­лізаторах (автоклавах).

Газова стерилізація здійснюється газовою сумішшю (суміш етилену оксиду з бромистим метил бромі дом).

Хімічна стерилізація (медичних інструментів) здійснюється антисептичними речовинами (6% розчин пероксиду водню, 96% етилового спирту, розчин первомуру - суміш пероксиду водню та мурашиної кислоти).

У тих випадках, коли потрібна дистильована вода більшої чис­тоти, її піддають повторній дистиляції і отримують бідистилят. Щоб очистити дистильовану воду від органічних речовин, до неї пе­ред вторинною дистиляцією додають небагато (приблизно 0,1 г/л) перманганату калію і декілька крапель концентрованої сульфатної кислоти. Вода, що не містить слідів органічних речовин, називаєть­ся апірогенною.

Бідистильовану воду добувають і зберігають у посудинах із квар­цу, олова, срібла, платини.

Для очищення води широко використовують йонообмінні смо­ли. Воду послідовно пропускають через ряд колонок, заповнених катіонітами та аніонітами. Одержана таким чином вода (її назива­ють демінералізованою водою) за ступенем очистки і властивостя­ми практично не відрізняється від дистильованої води.

Дистильована вода для пиття непридатна, оскільки не містить мікроелементів.

АЛГОРИТМ № З

Миття лабораторного посуду хромовою сумішшю

1. Вимийте скляний посуд гарячою водою, використовуючи "йоржики".

2. Змочіть хромовою сумішшю (К₂Сг₂0₇ і к. Н₂80₄ 96-98 %) усі стінки скляного посуду.

3. Помістіть піпетки в скляний циліндр і втягніть хромову суміш гумовою грушею до половини об'єму піпетки.

4. Вилийте хромову суміш через широкий отвір піпетки в той посуд, де вона була раніше.

5. Помийте ретельно 10 разів посуд водопровідною водою.

6. Сполосніть посуд із середини дистильованою водою.