Дотримуйтесь одного й того самого способу виливання рідини під час роботи з піпеткою!

10. Не кладіть піпетку на стіл під час роботи.

11. Промийте піпетку проточною водою після закінчення роботи.

12. Сполосніть піпетку дистильованою водою і помістіть її в спе­ціальний штатив або ящик лабораторного стола.

АЛГОРИТМ № 17

Техніка роботи з бюретками

1. Помийте акуратно бюретку хромовою сумішшю (див. алго­ритм № 3).

2. Сполосніть 3-4 рази дистильованою водою і 3 рази невели­кими порціями розчину, яким вона заповнюється.

3. Закріпіть бюретку в металевому штативі лапками у строго вертикальному положенні.

4. Вкладіть у бюретку маленьку лійку.

5. Заповніть бюретку розчином дещо вище від верхньої позначки.

6. Відкрийте кран або затискач так, щоб кінчик бюретки за­повнився розчином і з неї вийшли всі бульбашки повітря.

7. Витісніть з кінчика бюретки повітря. Для цього зігніть кау­чукову трубку, підніміть догори кінчик бюретки і відкрийте затис­кач. Бульбашка швидко підніметься вгору і вийде. Якщо в бюретці є кран, то різко його відкрийте і пустіть великий струмінь розчину за допомогою гумової груші.

8. Вийміть з бюретки маленьку лійку.

9. Помістіть лист білого паперу за бюретку (на його фоні кра­ще видно поділки). Око спостерігача повинно бути на рівні меніска рідини.

10. Доведіть рівень рідини в бюретці до нульової точки.

11. Проводьте відлік під час робот із незабарвленими розчина­ми по нижньому краю меніска, а із забарвленими розчинами - по верхньому краю меніска.

12. Проводьте кожне титрування, заповнивши бюретку розчи­ном і довівши рівень рідини до нульової точки.

13. Визначте і запишіть об'єм розчину, витраченого на титру­вання, враховуючи ціну поділки.

14. Вилийте розчин з бюретки (але не в склянку з титруваль­ним розчином).

15. Помийте ретельно бюретку проточною водою і сполосніть дистильованою водою після закінчення роботи.

16. Заповніть бюретку доверху дистильованою водою.

17. Закрийте зверху бюретку перевернутою маленькою склян­кою або пробіркою.

18. У випадку, коли з бюреткою довго не будете працювати, ре­тельно помийте її під краном, поставте в штатив перевернутою або покладіть у ящик з фільтрувальним папером.

Питання для самоконтролю

1. Правила заповнення піпеток, мікропіпеток безбарвними роз­чинами.

2. Правила заповнення забарвленими розчинами піпеток, бю­реток.

3. Способи виливання рідини з піпеток.

4. Виливання рідини з бюреток.

5. Як витіснити повітря з бюреток?

6. Що таке калібрування?

7. Як проводять калібрування бюреток?

8. Як перевіряють місткість мірної колби?

Як перевіряють місткість піпетки?

Лабораторна справа. Практична робота 7.

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТИНИ РОЗЧИНІВ

Матеріальне забезпечення

Ареометр, спиртомір, спиртометр, цукрометр, лактометр, уро­метр, пікнометр, волюмометр, пікнометр-волюмометр, денсиметр.

Навчальна мета

Знати

1. Прилади для визначення густини різних розчинів.

2. Залежність густини розчину від температури.

Уміти

1. Користуватися ареометром, спиртометром, стертоміром, цукрометром, лактометром, урометром, денсиметром, пікномет­ром, волюмометром, пікнометр-волюмометром.

2. Визначати густину різних розчинів.

План проведення заняття

1. Вивчення будови приладів для визначення густини різних рідин: ареометрів, лактометрів, спиртометрів, спиртомірів, уро­метрів, пікнометрів, волюмометрів, пікнометр-волюмометрів, денсиметрів, цукрометрів.

2.Визначення густини деяких розчинів.