- •Технічні показники та технічні вимоги ікао та дбн до аеродромів. Роль аеропорту у вирішенні потреб району обслуговування у перевезеннях повітряним транспортом.
- •Класифікація аеропортів і аеродромів.
- •2. Визначення довжини льотних смуг.
- •При визначенні розрахункових розмірів льотних смуг згідно умов ікао за еталон приймаються такі стандартні умови:
- •А) Зліт літака в стандартних умовах
- •А1) Випадок продовженого зльоту
- •2А) Випадок перерваного зльоту
- •3. Вплив природньо-кліматичних умов на розташування зпс.
- •Б) Вплив зустрічного вітру
- •В) Вплив міцності грунту
- •4) Визначення напрямку льотних смуг в плані по вітровому завантаженню
- •5) Розрахунок ширини зпс та рд.
- •6) Проектування доріжок руління. Загальні вимоги до планування і ширини доріжок руління.
- •Проектування швидкісних доріжок руління.
- •7) Визначення параметрів сходу літаків з зпс
- •Рекомендована література
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
кафедра «Автомобільні шляхи»
Розрахунково-графічна робота
на тему «Проектування елементів аеродрому»
Виконав:
ст. гр. АДА-41
Ганець Т.В.
Прийняв:
Стечишин С.М.
Львів 2015
Зміст
Вступ
1.Технічні показники та технічні вимоги ІКАО та ДБН до аеродромів. Роль аеропорту у вирішенні потреб району розташування з обслуговування у перевезеннях повітряним транспортом.
2.Визначення довжини льотних смуг:
а) для зльоту літака в стандартних умовах;
б) для зльоту літака в розрахункових умовах;
в) для посадки літака в стандартних умовах;
г) для посадки літака в розрахункових умовах.
3.Вплив природно-кліматичних умов на розташування ЗПС:
а) вплив метеофакторів (повторюваності вітрів по напрямках в % та градації швидкостей вітру) на орієнтування ЗПС та величину дистанції зльоту і посадки;
б) вплив зустрічного вітру;
в) вплив міцності грунту.
4.Визначення напрямку льотних смуг в плані по вітровому завантаженню.
5.Розрахунок ширини ЗПС та РД.
6.Проектування доріжок руління (швидкісних та інших).
7.Визначення параметрів сходу літаків із ЗПС.
Вступ
Технічні показники та технічні вимоги ікао та дбн до аеродромів. Роль аеропорту у вирішенні потреб району обслуговування у перевезеннях повітряним транспортом.
На даний час повітряний транспорт - галузь народного господарства нашої країни, яка досить швидко розвивається. Щорічно збільшується обсяг перевезень пасажирів і вантажів, літаковий парк поповнюється сучасними комфортабельними реактивними лайнерами, підвищуються безпека і регулярність польотів.
Розвиток цивільної авіації вимагає будівництва нових і реконструкції раніше побудованих аеродромів.
Необхідність забезпечення надійного функціонування аеродромних споруд ставить великі задачі перед дослідниками і проектувальниками аеродромів. Будівництву нових і реконструкції діючих аеродромів передують проведення вишукувань і розробка проектно-кошторисної документації. Від якості вишукувань і повноти зібраних зведень залежить обґрунтованість прийнятих проектних рішень, а отже, і довговічність побудованих споруд. Дана робота спрямована на рішення практичних задач, зв’язаних з вишукуваннями і проектуванням аеродромів і вертодромів на сучасному рівні з урахуванням перспектив розвитку авіаційної техніки і конструкцій основних споруд аеродромів. В даний час важливою задачею є забезпечення довговічності при проектуванні аеродромів зниження матеріалоємності, трудомісткості, вартості будівництва, скорочення його тривалості за рахунок високої технологічності проектних конструктивних рішень. У зв’язку з цим враховуються вимоги нових нормативних документів, норм технологічного проектування, державних і галузевих стандартів, будівельних норм і правил - СНиП 2.05.08-85 “Аеродроми", СНиП 1.02.01-85 “Інструкція про склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будинків і споруд, а також нові результати виконаних науково-дослідних робіт.
Класифікація аеропортів і аеродромів.
Польоти виконуються по повітряних трасах, які представляють собою повітряний простір над поверхнею землі у вигляді коридору, забезпеченого аеродромами і наземними радіотехнічними засобами. Межі висоти цього повітряного простору визначаються типом експлуатованих ПО і встановленими обмеженнями. По своєму призначенню аеропорти поділяються на:
Міжнародні. До них відносять аеропорти для прийому, випуску й обслуговування ПС, що виконують польоти на міжнародних авіалініях, і мають пункти прикордонного, митного і карантинного контролю. Для даної групи аеропортів обов’язковий облік додаткових вимог і рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).
Державного значення. До них, як правило, відносять аеропорти, у яких основний обсяг перевезень здійснюється по внутрішньодержавних повітряних лініях, що зв’язує між собою обласні, адміністративно- господарські і культурні центри.
Місцеві - це, як правило, аеропорти, у яких основний обсяг перевезень здійснюється по місцевих повітряних лініях (МВС) між населеними пунктами, розташованими в межах території керування цивільної авіації.
Пасажирські аеропорти призначені головним чином для перевезення пасажирів, а вантажні - для перевезення вантажів і пошти. У більшості випадків у сучасних аеропортах виконується робота з забезпечення пасажирських і вантажних перевезень. Частка того чи іншого виду перевезень залежить від цілого ряду факторів, серед яких можна виділити можливість забезпечення доставки пасажирів і вантажів іншими видами транспорту:
залізничним
автомобільним
водним
В окремих випадках повітряний транспорт є одним видом транспорту, що забезпечує зв’язок з віддаленими і важкодоступними районами.
Групи повітряних суден
Група ПС |
Вмістимість, пас |
Маса ПС, т |
Група ПС |
Вмістимість, пас |
Маса ПС, т |
І |
Більше 160 |
Більше 100 |
III |
30-70 |
10-45 |
II |
70-200 |
45-100 |
IV |
До ЗО |
До 10 |
Базові аеропорти необхідні для базування ПС, що обслуговують повітряну лінію, систему повітряних ліній, територіальний чи спеціальний підрозділ цивільної авіації. До запасного відносять аеропорти для епізодичного обслуговування ПС того чи іншого типу, що курсують по повітряних лініях. Кінцеві - це аеропорти, розташовані на одному з кінців повітряної лінії, а проміжні у точці - на проміжній ділянці повітряної лінії. При цьому слід зазначити те, що той самий аеропорт може бути кінцевим для одних повітряних і початком для інших.
Аеродроми підрозділяються на шість класів (А, Б, В, Г, Д, Е) у залежності від довжини головної ЗПС зі штучним покриттям у стандартних умовах.
За характером використання аеродроми підрозділяються на: постійні - обладнані для регулярної експлуатації, зареєстровані у власному порядку і тимчасові, підготовлені для польотів на обмежений термін; цілодобової дії, обладнані засобами, що забезпечують безпечну і регулярну експлуатацію ПС у будь-який час доби; денні, підготовлені для польотів у денний час.
У залежності від призначення аеродроми можуть бути: трасовими для експлуатації транспортних ПС, що перевозять пасажирів, вантажі і пошту; заводськими для іспитових польотів ПС, що випускаються заводами чи ремонтними підприємствами; навчальні, які належать льотному навчальному закладу цивільної авіації і призначені для навчання курсантів і слухачів (Навчальні аеродроми по характеру їхнього використання підрозділяються на центральні, базові і польові); аеродроми, які використовують в народному господарстві для авіаційно-хімічних робіт, аеропосіву, патрулювання, аерофотознімання, охорони лісів, надання швидкої медичної допомоги. Вони можуть бути постійними і тимчасовими.
В залежності від розташування на трасах аеродроми поділяються на основні і запасні. Основні аеродроми передбачені для постійного базування одного чи декількох підрозділів цивільної авіації. Запасні аеродроми призначені для непередбаченої посадки ПС.
