13.Визначення Конституції у її різних значеннях.

Конституція – це основний закон держави. Як правило, це єдиний правовий акт чи система таких актів, за допомогою яких безпосередньо народ чи органи держави, що виступають від його імені, встановлюють основні принципи устрою суспільства і держави, визначають статус державної влади і місцевого самоврядування, закріплюють права і свободи людини і громадянина.

Юридична конституція – це основний закон держави, що має вищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів.

Фактична конституція – реальний порядок організації і здійснення державної влади, фактичні відносини між державою та особою.

В матеріальному значенні – це писаний акт, сукупність актів або конституційних звичаїв, що проголошують, гарантують права і свободи людини і громадянина, визначають основи суспільного устрою, форму правління і територіального устрою.

У формальному значенні – конституція це закон, що має вищу юридичну силу щодо всіх інших законів і актів.

14.Функції політичних партій

Політичні партії виконують різноманітні функції, до основних з яких належать:

1) представництво інтересів класу, соціальної групи, національної спільності (наприклад Шведська народна партія у Фінляндії), суспільства в цілому;

2)розробка політично­го курсу, вирішення існуючих у суспільстві проблем: економіч­них, соціальних, національних, міжнародних тощо;

3)боротьба за владу з метою реалізації своїх партійних програм чи передви­борних платформ;

4) втілення в життя свого політичного курсу, коли партія приходить до влади, діставши перемогу на виборах; д) контроль за діяльністю державних органів, коли партія опози­ційна;

5) ідеологічна функція партії, що полягає у пропаганді партією свого світогляду.У демократично­му суспільстві не може бути монополії однієї партії, навпаки, йдеться лише про змагання ідей, їх вільну конкуренцію;

6) регулювання внутрішньопартій­ного життя, вирішення різних внутрішньопартійних питань.

7)Стабільність існуючого ладу;

8) Формування (правлячою партією) і контроль за діяльністю органів влади (опозиційною партією).

15.Назвіть основні ознаки і принципи громадянства. Які існують підстави припинення громадянства.

Громадянство - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Ознаки: Невід’ємне право людини (ст. 15 Зальної декларації прав людини, ст. 24 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права) Постійний (стійкий) зв’язок Двосторонній зв’язок Правовий зв’язок Документально підтверджений зв’язкок Поширення на особу суверенної влади держави в середині країни і за її межами.

Принципи громадянства – вихідні положення, що закріплені в нормах права і які визначають істотні риси взаємовідносин між державою та особою. загальні:

повновладдя народу (ст. 5 Конституції)

демократизму (ст. 1,3 Конституції)

інтернаціоналізму (ст. 10,11,24,26)

повага до норм права,

втілення в інститут громадянства ознак суверенітету держави (ст. 1,2,4, 25),

поєднання інтересів суспільства, держави, особи (ст. 2, ІІ Розділ)

пріоритету норм міжнародного права (ст. 9)

Спеціальні: принцип єдиного громадянства (ст.4 КУ; ст. 2 ЗУ); запобігання виникненню випадків безгромадянства (ст. 2 , п. 2 ст. 9 ЗУ); неможливості позбавлення громадянина громадянства (ч. 1 ст. 25 КУ, п.3 ст. 2 ЗУ, ст. 15 Загальної декларації прав людини); визнання права громадянина України на зміну громадянства (ч. 1 ст. 25 КУ , п. 4 ст. 2 ЗУ; невизнання автоматичної втрати та набуття громадянства внаслідок укладення шлюбу (п. 5 ст. 2 ЗУ, ст. 5 Європейської конвенції про громадянство, Конвенція про громадянство заміжньої жінки (1957 р.)); рівності перед законом незалежно від підстав набуття громадянства (ч. 1 ст. 24 КУ, п. 6 ст. 2 ЗУ); збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України (ч. 2, 3 ст. 25 КУ, п. 7 ст. 2 ЗУ); принцип не видачі громадян України іноземним державам (ч. 2 ст. 25 КУ); свобода і добровільність вибору громадянства (ст. 25 КУ); принцип захисту і піклування про громадян України, що перебувають за межами України (ч. 3 ст. 25 Конституції).

Підстави припинення громадянства України (ст. 18 ЗУ) внаслідок виходу з громадянства внаслідок втрати громадянства за підставами, передбаченими міжнародними договорами Вихід з громадянства України: для громадянина України, що постійно проживає за кордоном, за його клопотанням. (дитина, що виїхала разом з батьками на постійне проживання за кордон за клопотанням одного з батьків разом з батьками може вийти з громадянства України); допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.

Вихід з громадянства України не допускається, якщо особу, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні притягнуто як обвинувачену у кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.

втрата громадянства України (ст. 19 ЗУ): добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;

добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.