7.Поняття та особливості конституційно-правових відносин

Конституційно – правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані конституційно – правовими нормами, тобто відносини, суб’єкти яких наділяються взаємними правами і обов’язками згідно з приписом конституційно – правової норми.

Як одному з видів правовідносин, конституційно – правовим відносинам притаманні загальні ознаки: вони є вольовими відносинами, виникають між учасниками правовідносин відповідно до норм права, які визначають їх права та обов’язки.

Особливостями конституційно – правових відносин є:

• Конституційно – правові відносини мають загальний характер;

• Вони мають специфічний зміст - виникають в особливій сфері суспільних відносин ( відносини владарювання), які є предметом конституційного права та пов’язані з здійсненням публічної влади та реалізацію прав та свобод людини;

• Вони характеризуються особливим суб’єктним складом – деякі суб’єкти конституційно - правових відносин не можуть вступати в інші види правовідносин ( народ України);

• Для конституційно – правових відносин характерним є особливий механізм реалізації їх суб’єктами своїх прав та обов’язків. Часто права і обов’язки суб’єктів реалізуються не безпосередньо, а через інші правовідносини.

Особливим видом конституційно – правових відносин є правовий статус. Характерною рисою правового статусу є чітка визначеність суб’єктів правовідносин (статус громадянства).

Конституційно – правові відносини мають різний строк дії: постійні (статус громадянства) і тимчасові(державно – правові відносини, пов’язані з виборами та референдумом). Тимчасові правовідносини виникають в результаті реалізації конкретних норм - правил поведінки.

У системі конституційно – правових відносин виділяються матеріальні та процесуальні.До матеріальних відноситься зміст прав і обов’язків суб’єктів правовідносин, а до процесуальних - процедура реалізації матеріальних норм.

За цільовим призначенням розрізняють правоустановчі і право охоронніконституційно – правові відносини.

Характер конституційно – правових відносин визначається певними конституційними нормами. Вони є першим елементом складу конституційно – правових відносин, оскільки визначають права й обов’язки суб’єкті цих відносин.

Другим елементом цих відносин є суб’єкти.

Конституційно-правові відносини - це суспільні відносини, врегульовані конституційно-правовими нор­мами, тобто відносини, суб'єкти яких наділяються взаєм­ними правами і обов'язками згідно з приписом консти­туційно-правової норми.

Особливості конституційно-правових відносин поля­гають у наступному:

1) вони мають специфічний зміст - виникають в осо­бливій сфері суспільних відносин (відносини владарю­вання), які є предметом конституційного права та пов'язані зі здійсненням публічної влади та реалізацією прав і свобод людини;

2) вони характеризуються особливим суб'єктним складом - деякі суб'єкти конституційно-правових відно­син не можуть вступати в інші види правовідносин, на­приклад, народ України, населення Автономної Респуб­ліки Крим;

3) для конституційно-правових відносин характерним є особливий механізм реалізації їх суб'єктами своїх прав та обов'язків. Так, в значній частині цих відносин права та обов'язки суб'єктів реалізуються не безпосередньо, а через інші правовідносини.