- •Методичні вказівки
- •Загальні вказівки
- •Обсяг, зміст і порядок висвітлення розділу “Охорона праці” в дипломній роботі
- •Методичні вказівки до розроблення питань розділу “Охорона праці”
- •1. Загальний стан охорони праці на підприємстві.
- •2. Аналіз стану охорони праці на робочому місці.
- •2.1. Характеристика приміщення.
- •2.3. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці.
- •2.2.1. Мікроклімат приміщення.
- •2.2.2. Оцінка загазованості, запиленості повітя та достатності вентиляції.
- •2.2.3. Оцінка рівнів шуму, вібрації та випромінювання.
- •2.2.4. Освітлення.
- •2.4. Електробезпека.
- •2.5. Пожежна безпека.
- •4 Список літератури
- •4.1 Основна література
- •4.2. Додаткова література.
2.2.2. Оцінка загазованості, запиленості повітя та достатності вентиляції.
Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов у приміщенні передбачена система опалення (загальне парове) в холодному періоді, та вентиляція (загальна приточно-витяжна штучна) і кондиціювання в теплому, відповідно до СНиП 2.04.05-92.
Припустимий рівень іонізації повітря приміщення відповідно до СН 21.52-80 повинен складати 1500 – 3000 один./м3.
Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення життя людини. Отруйні речовини на харчовому підприємстві потрапляють у повітрі у вигляді пилу, газу або пари і дають негативно на організм людини [1].
На хлібопекарському підприємстві спостерігається утворення борошняного пилу (відділення безтарного зберігання борошна, просіювальне відділення) і вуглекислого газу СО2 (відділення рідких дріжджів) в результаті технологічного процесу. Також, має місце утворення оксиду вуглецю у пекарному відділенні [7,8].
Для миття обладнання на даному підприємстві застосовують такі хімічні засоби: карбоніт натрію кришталевий (кальцинована сода), гідроокис натрію (каустична сода), азотна кислота та синтетичні мийні засоби, дозволені органами МОЗ.
Гранично допустимі концентрації цих речовин подано в таблиці 2.1(клас небезпеки шкідливих речовин відповідно за ГОСТ 12.1.005-88) [2].
Таблиця 2.2.2.1 ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони
Речовина |
Концентрація хімічних речовин |
ГДК, мг/м3 |
Клас небезпеки |
Агрегатний стан |
Борошняний пил Сода кальцинована Вуглекислий газ
Оксид вуглецю |
0-1,6
|
6,0 2
0,5 % по об’єму 20 |
4 3
4
4 |
аерозоль
газ
газ |
На даній виробничій лінії загазованість і запиленість повітря знаходиться в межах норм, забезпечуючи нормальні умови праці.
2.2.3. Оцінка рівнів шуму, вібрації та випромінювання.
Деякі виробничі процеси пов’язані з вібрацією. Вібрація - це механічне коливання машин , механізмів або їх елементів [1].
Наявність на даній лінії великої кількості двигунів, редукторів зумовлює підвищений рівень шуму і вібрації в приміщенні.
Джерелом вібрації даного виробничого цеху є ручні машини, обладнані двигунами [6].
Тому, вживаються колективні та індивідуальні заходи щодо боротьби з вібрацією. Найпоширенішим інженерним методом захисту від вібрації є віброгасіння. Вібруючі машини з динамічним навантаженням (вентилятори, насоси, агрегати) встановлені на окремі фундаменти.
Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не повинна перевищувати гранично допустимий рівень відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.12-84, ДНАОП 0.03-3.11-84 та ГОСТ 12.1.012-90.
Конструкція виробничого устаткування даного цеху забезпечує захист від вібрації - за ГОСТ 12.1.012-90 і Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації.
Виробничий шум — це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність.
В умовах виробництва, як правило, мають місце шуми різної інтенсивності і спектри, які виникають унаслідок дії різноманітних механізмів,
агрегатів та інших пристроїв [1,2].
Джерелом шуму в приміщенні виробництва хліба українського домашнього є розташоване в ньому технологічне обладнання та системи витяжної вентиляції.
Конструкція виробничого устаткування даного цеху забезпечує шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.003-83 і Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
Гранично допустимий рівень шуму на постійних робочих місцях не перевищує 80 дБА.
Дане приміщення ізольоване та обладнане засобами шумоізоляції (устаткування встановлене на шумопоглинальних основах тощо).
З метою зменшення рівня шуму у машинах передбачено:
- періодичне ретельне змазування і своєчасну заміну спрацьованих деталей;
- балансування деталей, які рухаються;
- з‘єднання окремих вузлів та деталей за допомогою звукопоглинаючих матеріалів.
Машини та агрегати у відповідності з планами технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів оглядаються своєчасно, для виявлення та усунення усіх дефектів, що можуть викликати збільшення шуму .
Джерела випромінювання мають місце в різних галузях виробництва.
Випромінювання може бути теплове, ізоляційне і ін. [1].
На даному виробництві має місце теплове випромінювання.
Джерелами теплового випромінювання на даному виробництві є технологічне обладнання на самій лінії виробництва. Тому тут передбачається теплова ізоляція всіх апаратів і комунікацій, випромінюючих тепло. Температура поверхні ізоляції не перевищує 45ºС.
