- •2) Техніка застосування зігріваючих компресів, грілок
- •4) Правила проведення гігієнічної ванни дитині першого року життя
- •8) Техніка та правила проведення термометрії у дітей
- •9) Побічні дії при парентеральному введенні медикаментів
- •10)Правила збору матеріалу для виявлення гельмінтів, прихованої крові, дисбактеріозу
- •11) Правила забору матеріалу для бактеріального посіву калу та копрограми. Техніка забору мазків із утворень носу та зіва
- •13) Правила забору сечі для аналізу за Зимницьким, на виявлення бактеріурії та добової протеїнурії
8) Техніка та правила проведення термометрії у дітей
Місце вимірювання – після 1 року звичайно в пахвовій ділянці. Маленьким дітям часто в пахвинній ділянці, виснаженим хворим – в прямій кишці. В прямій кишці температура в нормі на 1 С вище температури на шкіряних покривах.Однак, у недоношених ректальна температура на протязі перших 10 днів життя нижча, ніж у доношених дітей. Вона складає в середньому 36.0-36.5 С. До кінця першого місяця життя ректальна температура досягає 37.2 С. Перед вимірюванням протерти шкіру рушником. Чистий термометр витерти перед використанням, так як він зберігається в спиртовому чи іншому дезінфекційному розчині. Температура вимірюється 2 рази в день у стандартні часи – 6.00-8.00 і 16.00-18.00. При порушеннях фізіологічної стабільності температури, коли вона підвищується в різний незвичний час доби, вимірювання варто проводити кожні 3 години. Важкому хворому, або при гарячці вона вимірюється ще частіше, за показниками. Краще вимірювати натщесерце. Дитина повинна бути спокійною, проте не в сонному стані, через 30 хвилин після сну. Вимірювати потрібно в одному місці. Тривалість вимірювання температури в пахвовій і пахвинній ділянках – 10 хвилин, у порожнині прямої кишки – 5 хвилин.
9) Побічні дії при парентеральному введенні медикаментів
При підшкірних ін’єкціях : 1. утворення абсцесів і флегмон; це буває при неякісній стерилізації інструментарію, поганій обробці рук медичної сестри або шкіри хворого 2. Утворення інфільтрату, що погано розсмоктується. Це може бути при введенні понад 3 мл водного розчину або при введенні олійних розчинів препаратів. 3. Жирова дистрофія підшкірної основи. Трапляється при частому введенні інсуліну хворим на цукровий діабет 4. Кровотеча з місця ін’єкції. 5. Дуже небезпечним ускладненням є потрапляння в судини олійних розчинів або суспензій. Ускладнення в/м ін’єкцій: інфільтрат, крововилив і кровотеча, ушкодження нервових волокон – результат невдалого вибраного місця ін’єкції. У дитини виникає різкий біль, що нагадує удар струмом. Надалі розвиваються парези, паралічі. Алергічні реакції (ділянки гіперемії різних розмірів і форми на різних ділянках тіла, озноб, підвищення температури тіла, нудота), емболія, абсцес. Ускладнення при в/в ін’єкціях: інфільтрат, крововиливи і кровотеча – утворяться при значному ушкодженні і проколі з двох сторін судини, деяких захворюваннях крові, повітряна емболія, флебіт- запалення стінок вени, у яку інфузійно вводяться ліки. Клінічно – біль і гіперемія по ходу вени. Основні причини: порушення правил стерильності, тривале знаходження катетера у вені, утворення тромбів. Алергічна реакція, некроз тканин.
10)Правила збору матеріалу для виявлення гельмінтів, прихованої крові, дисбактеріозу
Аналіз калу на дисбактеріоз кишківника: свіжий кал ( з 2-3 місць калової маси) збирається в стерильний посуд і без затримки відправляється в бактеріологічну лабораторію. В отриманому через 2-3 дні результаті вказується: загальна кількість кишкових паличок, % кількість різних видів нормальної флори, наявність патогенної флори. Аналіз калу на яйця гельмінтів: кал береться з 2-3 місць калових мас в чисту посудину. Таким способом можна діагностувати в дитини аскаридоз, трихоцефальоз і інші види глисних інвазій. Проте негативний результат не обов’язково вказує на відсутність захворювання. Адже це аналіз на яйця гельмінтів, а не на наявність самих гельмінтів. Яйця ж виділяються непостійно, тому таке обстеження в деяких випадках необхідно призначити приблизно 3 рази через 1-2 дні. Аналіз калу на приховану кров: Кров в невеликій кількості, що виділяється з верхніх відділів ШКТ в калі не видно і фекалії мають нормальний колір. Кал може бути чорного кольору (мелена), якщо крові багато. Саме для зясування наявності крові в випорожненнях призначається такий аналіз калу (в чистій посудині).Потрібно призначити відповідну дієту (виключити м'ясо і м’ясні відвари) і через 3 дні аналіз повторити.
