1. ігрові методи;

2. елементарні досліди;

3. екскурсії-огляди;

4. Моделювання;

27. Наочний прийом навчання дітей рідної мови:

1. розглядання предметів, картин;

2. спостереження;

3. екскурсії;

4. екскурсії-огляди.

28. Бесіда – це:

1. розмова з дітьми у повсякденному житті;

2. словесний метод навчання, який використовується на заняттях і в повсякденному житті;

3. організована цілеспрямована розмова вихователя з дітьми з певної теми, що складається із запитань і відповідей;

4. неорганізована розмова вихователя з дітьми з певної теми, що складається із пояснень;

29. Книга «Від двох до п’яти»” написана:

1) К. Чуковським;

2) В. Сухомлинським.

3) К. Чухлібом;

4) К. Чукотковим.

30. Зміст навчання дошкільників грамоти відображено у такому нормативно-правовому документі:

1. Базовому компоненті дошкільної освіти;

2. програмі «Я у Світі»;

3. програмі «Українське дошкілля»;

4. програмі «Малятко».

31. Ключове місце в системі методичної роботи з педагогами посідають активні форми навчання, найголовніша з яких:

1) дискусія;

2) тренінг;

3) анкетування;

4) бесіда.

32. Оптимальною для проведення тренінгу з розвитку мовлення дітей дошкільного віку є наступна кількість вихователів-учасників:

1) 5-7 чол.;

2) 10-15 чол;

3) 25 чол.;

4) 15-20 чол.

33. Тренінг – це?

1) особлива форма навчання, що не лише грунтується на реальних знаннях вихователів дітей дошкільного віку, а й дає змогу пережити та перевірити їх на власному досвіді;

2) особлива форма взаємодії, що лише грунтується на реальних знаннях вихователів дітей дошкільного віку, а й дає змогу пережити та перевірити їх на досвіді;

3) особлива форма навчання, що лише грунтується на знаннях вихователів дітей дошкільного віку, а й дає змогу пережити та перевірити їх на чужому досвіді;

4) особливий засіб навчання, що не лише грунтується на реальних знаннях вихователів дітей дошкільного віку, а й дає змогу пережити та перевірити їх на досвіді.

34. Розвиток мовлення слушно подано як самостійний напрям дошкільної освіти, одну із основних освітніх ліній, що становить підгрунття для формування мовної та мовленнєвої компетенцій дітей на подальших етапах навчання, зокрема у початковій школі, й узгоджується з Державним стандартом початкової освіти подано у наступному нормативно-правовому документі:

1) програмі розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля»;

2) Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція 2012 року);

3) Конституції України;

4) програмі розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

35. Наука про порушення мови та методи їх попередження, виявлення й усунення засобами спеціального навчання і виховання – це?

1) педагогіка;

2) логопедія;

3) риторика;

4) логоритміка.

36. У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти розвиток мовлення виокремлено у самостійну обов’язкову освітню лінію:

1) « Я сам»;

2) «Мовлення людини»;

3) «Мовлення дитини»;

4) «Люди».

37. Розвиток зв’язного мовлення передбачено за провідним напрямком роботи з розвитку мовлення:

1. когнітивним;

2. структурним;

3. комунікативним;

4. функціональним.

38. Лексична компетенція – це?

1) наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, здатність до адекватного використання лексики, доречне вживання образних виразів, приказок, прислів’їв, фразеологічних зворотів;

2) правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень, наголосів, згідно з орфоепічними нормами, добре розвинений фонематичний слух, який дає змогу диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мови (темп, тембр, сила голосу, логічні наголоси тощо);

3) неусвідомлене вживання граматичних форм рідної мови згідно із законами й нормами граматики (рід, число, відмінок, клична форма тощо), чуття граматичної форми, наявність корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм;

4)володіння навичками зв’язного мовлення, виявлення словесної творчості в різних видах мовленнєвої діяльності, уміння узагальнювати та робити висновки.