1.4. Прийоми і елементи технології вирощування капусти брюссельської

капуста брюссельська в Україні все більше вирощується із застосуванням сучасної інтенсивної технології. Суть останньої полягає в оптимізації умов вирощування на всіх етапах росту й розвитку рослин. Вона передбачає: використання інтенсивних сортів; застосування добрив на заплановану врожайність; розміщення культури після кращих попередників; роздрібне внесення азотних добрив протягом весни за результатами ґрунтової та рослинної діагностики; інтегровану систему захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників; дотримання високого рівня при проведенні технологічних операцій [23].

Максимальна реалізація потенційної продуктивності шляхом раціональної мобілізації природних та техногенних факторів урожайності – саме це є головною метою інтенсивної технології.

Розміщення в сівозміні. Капусту брюссельську вирощують в овочевих, овочево-кормових і польових сівозмінах. Розміщують її на південних схилах або на вирівняних площах. Південні схили порівняно швидко звільняються від снігу, зайвої вологи і добре прогріваються, що дає можливість раніше висаджувати на них розсаду. Вирощують на площах з пониженим рельєфом (у заплавах річок) і на ґрунтах з підвищеною родючістю — наносних, чорноземних, а також на окультурених торфовищах. Найкращими попередниками для капусти брюссельської є багаторічні трави, картопля, огірок, цибуля ріпчаста, томат, пшениця озима і бобові. Не слід вирощувати капусту після інших рослин з ботанічної родини капустяні: капусти білоголової, червоноголової, савойської, цвітної, кольрабі, броколі, пекінської, китайської, редьки, редиски, ріпи тощо. Вони мають спільних шкідників та хвороби, що негативно впливає на ріст та розвиток рослин. На попереднє місце повертають не раніше ніж через 4-5 років [26].

Підготовка ґрунту. Навесні на легких ґрунтах, а також у центральних і південних районах проводять закриття вологи важкими боронами, а на перезволожених – культивацію на глибину 6-8 см з одночасним боронуванням. Культивація сприяє кращому провітрюванню і прогріванню верхнього шару ґрунту. Через 3-5 днів площу готують до висаджування капусти. Найбільш ефективно розпушувати ґрунт фрезеруванням[29].

Під капусту брюссельську відводять суглинкові ґрунти, багаті на органічні речовини, які добре окультурені і зволожені. На бідних ґрунтах і без достатнього полива качанчики зав’язуються дрібні і пізно. Оптимальна реакція ґрунтового розчину нейтральна (рН 6,5-7,2).

Необхідна глибока осіння оранка або перекопування ґрунту на глибину 25-30 см. Для формування високого врожаю качанчиків необхідно вносити мінеральні добрива. При урожайності 6 т/га качанчиків капуста брюссельська виносить N – 200-210 кг, P – 60-61, K – 230-266, Ca – 70 і Mg – 15 кг. До того ж під неї вимагається в залежності від ґрунту 500-600 г/10м² аміачної селітри, 250-350 – суперфосфату, 300-350 – хлористого кальцію або 550-600 г/10м² калійної солі [31].

Під капусту брюссельську вносять перегній (40-60 кг/10м² в нечорноземній смузі і 20-40 кг/10м² на чорноземних ґрунтах), при удобренні свіжим гноєм розвиток качанчиків задержується, збільшується кількість хворих. Свіжий гній вносять під попередник.

Вирощування розсади. Рослини капусти брюссельської розвиваються повільно, тому вирощують її через розсаду. Перед сівбою перевіряють схожість насіння, знезаражують насіння проти збудників хвороб. Ефективне також намочування його в розчинах мікроелементів: 0,01-0,03 % борної кислоти, 0,02 % сірчанокислої міді, 0,05-0,1% сірчанокислого марганцю, 0,003 % сірчанокислого цинку . [28].

Капуста брюссельська холодостійка овочева рослина. Насіння проростає при температурі +2…+3 ⁰С, але при температурі при +18…+20 ⁰С сходи з'являються значно швидше, на 3-4 добу. При появі сходів знижують до +6-8 °С. Це запобігає витягуванню рослин. Через 4-5 днів температуру підвищують у сонячні дні до +16-18 °С, а в похмурі — до +12-16 °С. Вночі температуру знижують до +8-10 °С [30].

На розсаду насіння висівають із розрахунку 0,4-0,5 г/1м² (маса 1000 насінин 3-5 г) у ящики в кімнаті, парники або розсадники з покриттям в першій декаді квітня. Для механізованої сівби використовують парникову сівалку ПРСМ-7, а в теплицях – СПО-22 і СОП-43.

Рослини поливають теплою водою в першій половині дня. У фазі сім'ядоль рослини можна пікірувати у торфоперегнійні горщечки розміром 6х6 см. За 2-3 години до пікірування сіянці добре поливають. Після пікірування поверхню горщечків засипають тонким шаром перегною. До перегною додають 5 % попелу або вапна для мульчування та профілактики чорної ніжки. У сонячну погоду парники з пікірованими сіянцями на 2-3 дні притінюють матами. Під час вирощування розсади температуру повітря в сонячні дні підтримують у межах 14-18 °С, в хмарні — 12-16 °С, вночі 6-10 °С, ґрунту — 12-15°С, а відносну вологість повітря — 60-70%. При вищій температурі рослини витягуються [40]..

За 10-15 діб до висаджування рослин у поле припиняють поливи і розсаду загартовують. Зниження температури повітря при гартуванні навіть до мінус 2-З °С нешкідливе для рослин. Перед вибиранням розсаду добре поливають. Розсаду капусти висаджують у 30-40-добовому віці при утворенні 5-6 справжніх листків. Розсаду в ґрунт висаджують через 40-45 добу після в сходів з 4-6 справжніми листками в середині травня широкорядним або квадратним способом за схемою розміщення рослин 70х50см, 70х60 або 60х60см. Оптимальна густота рослин 24-28 шт./10м² (24-28 тис.шт./га). Посадку рослин проводять на рівній поверхні. Надлишок вологи в ґрунті призводить до загнивання качанчиків

Розсаду підживлюють розчинами мінеральних добрив. Перше підживлення (20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 10 г сірчанокислого калію на 10 л води) проводять через 7-10 днів після пікірування, друге (30 г аміачної селітри, 60 г суперфосфату і 20 г сірчанокислого калію) — через 10-12 днів після першого. На 1 м² витрачають 10 л живильного розчину. Щоб запобігти опікам листя, перед підживленням і після нього рослини поливають водою [34].

Розсаду можна вирощувати у холодних розсадниках відкритого ґрунту. Для цього вибирають ділянку з невеликим південним або південно-західним схилом, захищену з півночі і сходу від вітрів і добре освітлювану сонцем протягом дня.

Підготовку ґрунту починають восени. Під ранню зяблеву оранку вносять по 60-80 т/га гною або 30-40 т/га перегною. З мінеральних добрив використовують 3-4 ц/га аміачної селітри, 4-5 ц/га суперфосфату і 2,5-3 ц/га калійної солі.

Насіння висівають на початку квітня. Спосіб сівби широкорядний (45 см), широкосмуговий або стрічковий (8-11 рядків з відстанню між ними 15 см і між стрічками 50-70 см). Норма висіву насіння становить 18-20 кг/га, глибина загортання — 1,0- 2,5 см, залежно від вологості ґрунту. В спекотну погоду перед сівбою ґрунт поливають. До і після сівби проводять коткування.

З появою сходів, а також у період росту розсаду 2-3 рази обпилюють вофатоксом (метафосом) (0,2-0,3 %), карбофосом, дилором (0,15-0,20%), фоксином (0,05-0,07%) тощо проти хрестоцвітної блішки [50]. За потреби розсаду поливають, а в рядках і стрічках виполюють бур'яни. Проводять розпушування міжрядь: перше (шарування) при появі сходів, наступні – після дощу або поливу. При появі першого справжнього листка посіви проривають, залишаючи рослини на відстані 2-3 см одна від одної. Після проривання при потребі їх підживлюють сірчанокислим амонієм (120-150 кг/га) або гноївкою, розбавленою водою. Після підживлення розпушують міжряддя. Проти дводольних бур'янів у період 2-3 справжніх листків розсаду обприскують гербіцидом.

Висадка розсади.Розсаду висаджують у поле в 45-55-добовому віці при утворенні 5-6 справжніх листків. Перед вибиранням рослин грунт звечора добре зволожують. При вибиранні бракують рослини, уражені килою, чорною ніжкою, личинкою капустяної мухи тощо. Перед висаджуванням корінці вмочують у розчин землі з коров’яком. Розсаду вибирають безпосередньо перед висаджуванням. Для машинного висаджування висота розсади (від кореневої шийки до кінця листків) має становити 12-15 см. З 1 м² розсадника одержують 200-250 добре розвинених рослин розсади. Кращим строком висаджування розсади капусти брюссельської в Лісостепу України є середина – кінець травня [7].

Перед садінням розсади проводять культивацію на глибину 10-16 см залежно від типу ґрунту та умов вирощування (на богарних мілкіше, на зрошуваних глибше). Під передпосівну культивацію вносять гербіциди трефлан (1,3-2,5 кг/га), нітрофор (2,5-4 кг/га), дактал (10-12 кг/га), рамрод (5,5-6,5 кг/га) або ди-феніламід (5-6 кг/га діючої речовини) [50]. На легких ґрунтах дози препарату дещо зменшують, а на важких — збільшують. Найбільш ефективно загортати гербіциди в ґрунт на глибину 2-6 см. Такі препарати, як трефлан і нітрофор, швидко випаровуються, тому їх вносять з одночасним загортанням. Розсаду висаджують не раніше ніж через 7-10 діб після внесення трефлану.

Висаджують капусту брюссельську за схемою 70х60-70см (28,6-20,4 тис). У деяких господарствах брюссельську капусту висаджують стрічковим способом за схемою (50+90)х60-70 см. Такий спосіб садіння подовжує період розпушування ґрунту в широких міжряддях, а також дозволяє зменшити витрати поливного трубопроводу за краплинного зрошення [33].

Висаджувати розсаду треба на 1-2 см глибше, ніж вона росла в розсаднику, так, щоб корінці не загиналися і були щільно притиснуті до ґрунту, а точка росту не присипалась землею.

Для кращого приживання розсаду висаджують у другій половині дня або після дощу чи поливу. За ніч у рослин відновлюється тургор, і на другий день вони менше в'януть і швидше приживаються. Якщо в період садіння стоїть суха погода, рослини висаджують з одночасним поливанням. На зрошуваних землях, особливо в Степу, одночасно із садінням або відразу після нього капусту поливають невеликою поливною нормою — 250-300 м³/га [49].

Розсаду капусти брюссельської частіш за все висаджують розсадосадильними машинами СКН-6А. Одночасно з висаджуванням рослини поливають. В разі потреби разом з водою вносять і мінеральні добрива. Під час садіння розсадосадильними машинами стежать, щоб рослини механічно не пошкоджувались і не присипались землею. На малих площах, а також у дощову погоду, коли машинне садіння неможливе, розсаду висаджують вручну в борозни або лунки.

Догляд за рослинами.Відразу після машинного садіння перевіряють якість садіння. Засипані рослини звільняють від землі, а там, де грунт навколо рослин недостатньо ущільнений, притискують до них вологу землю. Одночасно підсаджують розсаду на місцях пропусків. Через 5-6 діб після садіння перевіряють приживання розсади і в місцях її випадання підсаджують нові рослини [54].

Протягом вегетації поле з рослинами капусти брюссельської підтримують у чистому від бур'янів стані, міжряддя систематично розпушують, а перед змиканням рядків рослини підгортають. При появі дводольних бур'янів на 9-15 добу після висаджування, коли рослини добре приживуться, площу обробляють семероном (0,4-0,5 кг/га діючої речовини).

Перше розпушування міжрядь проводять після висаджування розсади (на 6-9 добу) на глибину 4-6 см, наступні — в міру потреби на глибину 10-12 см, але не менше ніж 2-4 рази. Розпушувати міжряддя краще після дощу чи поливів культиваторами КРН-4,2, КОР-4,2, КРСШ-2,8 та ін. Для розпушування міжрядь доцільно застосувати фрезерні культиватори: у міжряддях знищується до 90% бур'янів (при застосуванні звичайних близько 50%). На торфовищах при фрезерному розпушуванні у міжряддях утворюється шар мульчі, яка сприяє зберіганню вологи у ґрунті і запобігає проростанню бур'янів [56].

При першому розпушуванні міжрядь капусту брюссельську підживлюють аміачною селітрою (100-150 кг/га). Ефективне також підживлення її аміачною водою і розчином гноївки. При поливі дощуванням підживлення проводять концентрацією розчину при першому підживленні 1, при другому – 1,5-2%.

У районах достатнього зволоження та при зрошенні до змикання рядків рослини капусти підгортають двічі. Підгортання проводять після дощу або поливу. Бур'яни в рядках виполюють.

При вирощуванні капусти брюссельської за інтенсивною технологією по напрямних щілинах перші 2-3 розпушування (через 8-10 діб) проводять роторними робочими органами, наступні (5-6 разів) — плоско різними лапами з прополювальними дисками. Протягом вегетаційного періоду міжряддя розпушують 7-9 разів. Захисна зона біля рослин при розпушуванні міжрядь не повинна перевищувати 3-5 см. Для цього плоско різні лапи встановлюються посередині міжрядь, а плоско різи з прополювальними дисками відходять під рослини капусти.

Капуста брюссельська досить вимоглива до вологості ґрунту, тому протягом вегетації її треба систематично поливати. Оптимальні умови для її росту створюються при вологості ґрунту 75-80 %НВ. Строки і норми поливів залежать від зони, стану рослин і способів зрошення. У південних районах за вегетаційний період капусту брюссельську поливають 8-10 разів поливною нормою 400-500 м³/га. У Лісостепу кількість поливів зменшують до 4-6 з поливною нормою 300-400 м³/га. У західних областях капусту доцільно поливати 1-4 рази лише в посушливі роки з поливною нормою 200-300 м³/га. У першій половині вегетації, коли у рослин ще недостатньо розвинена листкова поверхня, витрата води на одиницю площі буде меншою, ніж у другій половині.

З шкідників на посівах капусти брюссельської найбільш поширені хрестоцвіті блішки, капустяна попелиця, совка, міль, капустяний і ріпаковий білан. Для боротьби з ними здійснюють профілактичні і агротехнічні заходи: чергування культур у сівозміні, своєчасне знищення бур'янів і післязбиральних решток, глибоку зяблеву оранку та розпушування міжрядь під час заляльковування гусені. Проти хрестоцвітої блішки сходи обпилюють цементним пилом (30-40 кг/га), обприскують децисом (0,04-0,05%), дилором (0,15-0,20%), фозалоном (0,35-0,40%) або іншими препаратами згідно “Переліку пестицидів отрутохімікатів дозволених до використання в Україні”. У поливну воду можна додавати фозалон (0,2 %). У період льоту мухи капустяної і відкладання яєць розсаду і рослини обробляють інсектицидами згідно “Переліку пестицидів отрутохімікатів дозволено до використання в Україні”. Для боротьби з личинками мухи рослини обробляють біциклатом (0,15%), дилором (0,2%), фозалоном (0,3- 0,4 %) з розрахунку 250-300 мл рідини на одну рослину. Для боротьби з капустяною попелицею, біланом, совкою, міллю рослини обробляють актеліком, амбушем (0,10-0,12 %), децисом (0,04-0,05%), карбофосом (0,15-0,20%), рипкордом (0,02-0,03%) та іншими препаратами.

З біологічних методів боротьби проти капустяної мухи застосовують жука алеохару (випускають 10-30 тис. шт./га в 2 прийо­ми: на початку і в період масової яйцекладки). Проти капустяної совки і білана в період масового з'явлення гусениць застосовують 0,5 % ентобактерин-3. Ефективно також випускати до 4 разів на плантації капусти яйцеїда трихограму (60-80 тис. шт./га за сприятливих погодних умов і 100-150 тис. шт./га – за несприятливих).

Капуста брюссельська найбільше потерпає від кили. Щоб запобігти її занесенню з розсадою, перед висаджуванням ретельно оглядають кореневу систему рослин. Гриб розвивається тільки в кислому середовищі, тому кислі ґрунти потрібно вапнувати. Вапняні добрива вносять під попередник з розрахунку 3-5 т/га залежно від кислотності ґрунту, а в парниках – 0,3-0,7 кг на парникову раму. Під час вегетації всі вражені килою рослини видаляють з поля і знищують.

Розсада капусти брюссельської часто уражується чорною ніжкою, а дорослі рослини – фомозом, альтернаріозом, пероноспорозом, судинним і слизистим бактеріозом. Для боротьби з цими хворобами використовують бордоську рідину (0,5-1,0 %), полікарбацин, купрозан (0,4-0,5 %), хлорокис міді (0,3-0,5 %). Розсаду обробляють розчинами меншої концентрації, а рослини в полі – більшої. Перший раз рослини обприскують до появи перших ознаках хвороби, наступні обприскування проводять з інтервалом 7-12 діб. Обробку рослин пестицидами закінчують за 20 діб до збирання врожаю.

Збирання. Збирають капусту брюссельську пізно восени, оскільки вона легко переносить приморозки і формує щільні качанчики. Врожай знімають, коли головки стануть досить щільними і закритими. Зрубують стебла з кореневої шийки, видаляють листя, залишаючи головки на стеблах, тому що зрізаними вони швидко в'януть. Її також можна дорощувати у парниках і теплицях. За 20-30 діб до збирання прищипують центральну бруньку (верхівку) [57].