7. Розділ 4

8. Економічна та енергетична оцінка вирощування капусти брюссельської

4.1. Економічна оцінка вирощування капусти брюссельської

В основу ринкових відносин входить: приватна по змісту власність та засоби виробництва, вироблена продукція, свобода підприємництва, мінімальні прямі втручання держави та інших владних структур в господарську діяльність, компетентне регулювання цих відносин, максимальний розвиток заохочення всіх у високоефективній праці для підвищення рівня життя на базі протизатратного (на одиницю виробленої продукції) механізму господарювання.

Останнім часом в світовій практиці все ширше застосовують універсальний економічний показник – співвідношення акумульованої в продукції та витраченої на її отримання енергії. Це дає змогу найбільш точно врахувати не тільки прямі витрати енергії, а також і енергію акумульовану в різних засобах виробництва і в виробленій продукції.

Сільське господарство завжди було єдиною галуззю матеріального виробництва, яка здатна не тільки витрачати, але і завдяки фотосинтезу рослин накопичувати енергію у врожаї.

Для ефективного ведення сільського господарства, в тому числі галузі овочівництва, необхідний енергетичний аналіз застосовуваних технологій виробництва продукції. Основною метою цього аналізу є– пошук і планування технологічних прийомів та елементів вирощування рослин, які б забезпечували раціональне використання не відновлюваної енергії та охорону навколишнього середовища.

Освоєння результатів таких досліджень підвищать врожайність товарної продукції при скороченні енергетичних витрат. Сучасні енергозберігаючі та екологічно адаптовані технології виробництва овочів включають декілька обов`язкових етапів при їх освоєнні:

1. Аналіз технологічних процесів з метою визначення найбільш енергоємних прийомів і елементів. Для цього необхідно підрахувати сукупні витрати енергії на виробництво овочів, енергоємність врожаю, коефіцієнт біоенергетичної технології ( з урахуванням споживчої цінності продукту );

2. Визначення найбільш енергоємних елементів і виявлення резервів зниження енерговитрат;

3. Розробка і освоєння нових технологічних прийомів з метою зменшення витрат енергії на виробництво, які повинні забезпечувати при цьому приріст врожаю [11].

Економічну ефективність вирощування капусти в повній мірі характеризують такі показники як чистий прибуток, собівартість продукції та рентабельність вирощування [3].

При проведенні розрахунків використовували діючі в цих роках розцінки на ручні роботи та оплату праці механізаторів, а також ціни на розсаду, паливно-мастильні матеріали, добрива, пестициди тощо. Типові норми виробітку на ручні і механізовані роботи використовували згідно „Типових норм на ручні роботи в рослинництві”, 1986 р. і „Типових норм на механізовані сільськогосподарські роботи”, 1982 р. [71].

В наших дослідженнях, в 2011 р. середня реалізаційна ціна капусти брюссельської становила 4,5 грн./кг (табл. 4.1). Виробничі витрати коливались залежно від гібридного складу від 25,6 до 29,5 тис. грн./га. Чистий прибуток відповідно знаходився в межах 32,2-47,5 тис. грн./га, що свідчить про значну економічну вигідність вирощування цього виду капусти.

В наших дослідженнях, в 2012 р. середня реалізаційна ціна капусти брюссельської становила 5,00 грн./кг (табл. 4.2). Виробничі витрати коливались залежно від гібридного складу від 24,7 до 28,5 тис. грн./га. Чистий прибуток відповідно знаходився в межах 33,0-38,8 тис. грн./га, що свідчить про значну економічну вигідність вирощування цього виду капусти.

Найбільший прибуток (47,5 тис. грн./га) та найменшу собівартість 1 кг продукції (1,66 грн./кг) отримали при густоті рослин 35,7 тис. шт./га. Це ми пов’язуємо з більш високим рівнем врожайності порівняно з іншими схемами розміщення і густотою рослин.

Рентабельність вирощування капусти брюссельської в середньому за 2011-2012 рр. знаходиться в межах 141,2 – 200,7 % залежно від досліджуваних факторів. Максимальний рівень рентабельності (200,7%) забезпечується при вирощуванні гібриду Абакус F₁ висадженим відповідно за густотою 28,6 тис.шт./га.

Виходячи з вище зазначеного вважаємо найбільш оптимальною густотою для капусти брюссельської густоту 28,6 тис. шт./га. Подальше загущення не призвело до суттєвого збільшення врожайності та, відповідно, економічних показників.

Залежно від строків вершкування рослин в середньому за 2011-2012 рр., найбільший чистий прибуток отримуємо при проведенні цього прийому в 3 декаді серпня, який становить 44,9 тис. грн./га, найменший (8,1 тис. грн./га) – при повній відмові від вершкування в процесі вирощування (табл. 4.6.).

Така сама закономірність була відмічена і при розрахунках собівартості продукції та рівня рентабельності. Найменша собівартість (2,12 грн./кг) та максимальна рентабельність (150,4%) були при вершкуванні в 3 декаді серпня. Запізнення з проведенням на 1 місяць призводить до збільшення собівартості до 2,81 грн./кг і зменшення рентабельності до 88,4%. Повна відмова від вершкування сприяє підвищенню собівартості до 4,04 грн./кг та зниженню рентабельності до 31,3% (табл.4.6.).

Таким чином, виходячи з середніх економічних даних які отримали за роки проведення досліджень, а саме 2011 – 2012 рр. вважаємо, що строк вершкування в 3 декаді серпня є найбільш оптимальним за густоти висаджування рослин капусти брюссельської 28,6 тис. шт./га ( табл.4.5 - 4.6.).

Таблиця 4.1