МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

1. ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

2. АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.В.ДОКУЧАЄВА

Агрономічний факультет

кафедра плодоовочівництва і зберігання

Пояснювальна записка до дипломного проекту

Освітньо-кваліфікаційний рівень „Спеціаліст”

Спеціальність 7.09010104 „Плодоовочівництво і виноградарство”

Кваліфікація „Фахівець з плодоовочівництва і виноградарства”

На тему:

„ Вивчення густоти рослин і строків вершкування капусти брюссельської на дослідному полі Хнау ім. в.в. Докучаєва”

Виконав: студент 5курсу,групи 4

Напряму підготовки(спеціальності)

7.09010104 плодоовочівництво і виноградарство

Негреба М.С.

Керівник : Романов О.В.

Рецензент: Рожков А.О.

.

.

ХАРКІВ – 2013року

Зміст

Зміст
Вступ
Розділ 1. Біологічні особливості, екологічні умови та прийоми і елементи технології вирощування капусти БРЮССЕЛЬСЬКОЇ (Огляд літератури)
1.1. Походження і ботанічна класифікація капусти брюссельської
1.2. Морфобіологічні та особливості капусти брюссельської
1.3. Екологічні умови вирощування капусти брюссельської
1.4. Прийоми і елементи технології вирощування капусти брюссельської
1.5. Схеми розміщення, густота рослин та площа живлення при вирощуванні капусти брюссельської
Розділ 2. Умови та методика проведення досліджень
2.1. Місце проведення дослідів
2.2. Ґрунтово-кліматичні умови
2.3. Методика проведення досліджень
Розділ 3. Основні результати досліджень
3.2. Вплив досліджуваних факторів на ріст та розвиток рослин капусти брюссельської
3.3. Продуктивність та урожайність капусти брюссельської залежно від схеми розміщення, густоти рослин та строків вершкування
Розділ 4. Економічна та енергетична оцінка вирощування капусти брюссельської
4.1. Економічна оцінка вирощування капусти брюссельської
4.2. Енергетична оцінка вирощування капусти брюссельської
Розділ 5. Заходи з техніки безпеки (Охорона праці)
Розділ 6. Заходи з охорони природи
Висновки Рекомендації виробництву
Список Використаних джерел

Вступ

Овочівництво як наука вивчає морфологічні та біологічні особливості овочевих рослин і технології вирощування високих врожаїв овочів з мінімальними затратами праці і коштів.

Овочівництво – це галузь сільського господарства, яка вирішує питання щодо забезпечення людей свіжими продуктами рослинного походження, а переробної промисловості – сировиною.

Актуальність теми. Виробництво капусти брюссельської на сьогодні в Україні пов’язане з великими трудовими та енергетичними витратами. Урожайність її залишається невисокою, а витрати на вирощування великими.

Різноманіття сортів та гібридів капусти брюссельської на ринку України часто не дозволяє товаровиробнику зробити правильний вибір щодо доцільності їх вирощування без перевірки на власному досвіді і тому питання правильного вибору сорту та гібриду для умов певного господарства, району, області чи грунтово-кліматичної зони на сьогодні залишається відкритим. Кожен сорт чи гібрид може забезпечити найбільшу продуктивність тільки при дотриманні для нього оптимальної густоти рослин та строків вершкування.

Мета та завдання досліджень. Визначити продуктивність сорту капусти брюссельської Абакус F₁ та встановити для нього оптимальні схеми розміщення густоту рослин та строки вершкування на дослідному ХНАУ ім. В.В. Докучаєва.

В дослідженнях ставилось завдання визначення рівня урожайності капусти брюссельської залежно від досліджуваних факторів, а також проведення супутніх спостережень – фенологічних та біометричних з їх порівняльною характеристикою між варіантами досліду.

Об’єкт досліджень: закономірності формування високого рівня врожайності капусти брюссельської та його якості.

Предмет досліджень: визначення залежності врожайності капусти брюссельської від оптимальної густоти рослин, схеми розміщення та строків вершкування.

Методи досліджень: візуальний – для ведення фенологічних спостережень; вимірювально-ваговий – для визначення біометричних показників та продуктивності рослин; статистичний – для об’єктивної оцінки експериментальних даних; розрахунковий – для встановлення ефективності прийомів вирощування.

Наукова новизна отриманих результатів. В умовах лівобережного Лісостепу України виявлені закономірності формування високого рівня врожайності капусти брюссельської та його якості. Знайдено спосіб збільшення виходу товарних качанчиків з одиниці площі і, відповідно, кількості вирощеного врожаю. Визначено закономірності формування структури врожаю капусти брюссельської залежно від технологічних прийомів вирощування. Виявлено позитивний вплив вершкування на рівень їх врожайності. Визначено оптимальний взаємозв’язок густоти рослин і схеми їх розміщення в умовах лівобережного Лісостепу України. Розраховано економічну ефективність та проведено біоенергетичну оцінку вирощування капусти брюссельської.

Практичне значення одержаних результатів. В умовах лівобережного Лісостепу України розроблено елементи (встановлено густоту, схему розміщення рослин і строків вершкування при вирощуванні капусти брюссельської), які можуть бути використані при формуванні енергоефективної технології вирощування капусти брюссельської

Особистий внесок студента-дипломника полягає у вивченні, узагальненні та систематизації вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, проведенні аналітичного огляду літературних даних, безпосередньої участі в організації закладки та проведенні лабораторно-польових досліджень, теоретичному узагальненні результатів, їх систематизації та обґрунтуванні висновків. [6, 7].

3. Розділ 1

5. Біологічні особливості, екологічні умови та прийоми і елементи технології вирощування капусти

6. брюссельської (Огляд літератури)

1. Походження і ботанічна класифікація капусти брюссельської

Брюссельська капуста (Brssica oleracea L. var. gemmifera DC. Thell.) Рослина сімейства капустяних (хрестоцвітих) - Brassicaceae (Cruciferae). Овочева культура. Відноситься до виду листової капусти.

У дикому вигляді не зустрічається. Родоначальником брюссельської капусти є капуста листова - Brassica oleracea L. convar. acephala (DC) Alef., що виростає в дикому вигляді в Середземномор'ї, де ще в давнину введена в культуру. Брюссельська капуста була виведена з листової капусти овочівниками в Бельгії, звідки проникла до Франції, Німеччини і Голландії [5]. Карл Лінней вперше науково описав капусту і назвав її брюссельської на честь бельгійських городників з Брюсселя. У Росії з'явилася в середині XIX століття, але поширення не отримала з-за суворих кліматичних умов. Брюссельську капусту широко культивують в країнах Західної Європи (особливо в Великобританії), США і Канаді. У Росії обробляють в обмеженій кількості, в основному в центральних районах. В Україні ця рослина з’явилася лише в середині ХІХ сторіччя. Цікавість викликає той факт, що в Європі споживають тільки 20% капусти білокачанної, а в основному – брюссельську, цвітну та інші. А значить, що вирощування цих овочів має гарну перспективу і в нашій країні.

Для брюссельської капусти характерна підвищена морозостійкість, здатність до тривалого безпроблемного зберігання й інші переваги, що роблять цей сорт досить привабливим для промислового вирощування.

Якщо білокачанна капуста була добре відома ще в період Київської Русі, то брюссельська стала проникати до нас з XIX ст. із Західної Європи, в якій вона дуже поширена. Особливо у Великобританії, де цей продукт традиційно споживається на Різдво. Перша згадка про цей сорт капусти належить 1759 року, хоча схожі зразки вирощувалися у Бельгії вже в VIII-XIV ст. На відміну від інших видів, брюссельська капуста – дворічна рослина. У перший рік життя відрощує стебло висотою до 70 см з листками на довгих черешках, у пазухах яких формується багато бічних паростків у вигляді качанчиків. Зазвичай число качанчиків на одній рослині коливається від 20 до 70 загальною масою до 400-500 г, маса кожного качанчика до 20 г, величина – з волоський горіх. На другий рік з'являються квітконосні паростки та насіння . [8].

Тривалий час капуста брюссельська, а також капуста броколі та капуста цвітна вважалися екзотикою на українському ринку. На теперішній час ситуація міняється докорінно. Все більше виробників у пошуку нових ринкових ніш професійно займаються вирощуванням цих культур. Однак через порівняно невелику місткість ринку вирощування цих видів капусти не гарантувало стабільних фінансових результатів. Тому частка цих культур у структурі площ фермерів-овочівників залишалася невеликою [13].