1.1 Зберігання вітрової енергії

При використовуванні вітру виникає серйозна проблема: надлишок енергії в легковажну погоду і недолік її в періоди безвітря. Як же накопичувати і зберегти енергію вітру?

Простий спосіб полягає у тому, що вітряне колесо рухає насос, який накачує воду в розташований вище резервуар, а потім вода, стікаючи з нього, приводить в дію водяну турбіну і генератор постійного або змінного струму. Існують і інші способи і проекти: від звичних, хоча і малопотужних акумуляторних батарей до розкручування гігантських маховиків або нагнітання стислого повітря в підземні печери і аж до виробництва водню як паливо. Особливо перспективним представляється останній спосіб. Електричний струм від вітроагрегату розкладає воду на кисень і водень. Водень можна зберігати в зрідженому вигляді і спалювати на теплових електростанцій у міру потреби [5].

1.2 Будівництво вітроелектростанцій в Україні

Сучасна вітроенергетика є однією з найрозвиненіших і перспективніших галузей альтернативної енергетики. В даний час, в умовах енергетичної кризи на Україні, вітроенергетика займає одне з провідних місць.

В Україні узятий курс на прискорений розвиток виробництва вітроенергетичних установок і будівництво вітроелектростанцій загальною потужністю 500 МВт і більш, для чого у вітроенергетику прямують великі державні інвестиції.

Необхідно також відзначити, що сумарна потужність вітроелектростанцій, що розташовується, в Україні в 500 МВт дасть надбавку середньорічної потужності лише в 800-100 МВт, що для країни складає досить малу величину.

Існуючі наміри держави по упровадженню вітроенергетики в Україні базуються в основному на застосуванні ліцензійної вітроенергетичні установки моделі «USW 56-100» і вітроенергетичні установки вітчизняної розробки типа «АВЕ-250С».

В Україні не проведені серйозні дослідження по впливу крупних вітроелектростанцій на навколишнє природне середовище в зоні їх дії. Ці питання вимагають додаткових досліджень і узгодженні з природоохоронними організаціями, та і відповідні закони відсутні.

В Україні розроблена і виробляється вітрові енергетичні установки типа «АВЕ-250С» потужністю 200 кВт. До теперішнього часу партія цих установок проходить тестування і експлуатацію. Розробляється подібна установка потужністю 500 кВт.

Вітрові енергетичні установки типа «АВЕ-250С» можуть працювати як в паралельно з енергосистемою, так і автономно [8].

1.3 Перспективи і умови розвитку вітроенергетики в Криму

Територія Автономної Республіки Крим володіє достатньо великим вітровим потенціалом на Україні і розглядається як найперспективніший район для будівництва установок по його використовуванню і виробленню додаткової електроенергії.

Аналіз вітроенергетичних ресурсів Криму показує, що середньорічні значення швидкості вітру на території півострова коливаються в межах від 3 до 5 м/с, причому максимальна вірогідність при швидкості 3,5 м/с.

Розвиток вітроенергетики в Криму обумовлений наступними причинами:

1) дефіцитністю традиційних природних невідновлюваних паливно-енергетичних ресурсів, критичним станом власних генеруючих джерел і нестійкою роботою кримської енергосистеми в цілому;

2) високими екологічними вимогами до енерговиробляючих джерел, пов'язаних з розвитком в регіоні індустрії відпочинку і туризму;

3) вдалим географічним положенням Криму і його унікальними природно-кліматичними можливостями;

4) наявністю вільних земельних площ, придатних для розміщення об'єктів вітроенергетики.

Використовування вітрової енергії на території Кримського регіону передбачається по двох основних напрямах:

1) будівництво вітроенергетичних установок і їх комплексів - вітроенергетичних станцій потужністю 100 кВт і вище і робота в паралельному режимі із загальною енергосистемою;

2) будівництво вітроустановок невеликої потужності від 4 кВт і вище для живлення невеликих окремих об'єктів і робота їх в автономному режимі.

Таким чином, до 2010 р., при успішному розвитку Комплексної програми будівництва вітроелектростанцій України, передбачається довести загальну їх потужність в Криму до 480 МВт, що дозволить підвищити надійність енергозбереження Криму і дати економію органічного палива у розмірі 290 тис. т. у. т. в рік [6].