
- •Визначення впливу хімічного складу та структури провідникових матеріалів на їх питомий електричний опір
- •9.1. Мета роботи та робоче завдання
- •9.2. Теоретичні відомості
- •9.2.1 Питомий електричний опір чистих металів
- •9.2.2. Питомий електричний опір твердих розчинів та сплавів
- •9.2.3 Застосування резистометричного аналізу в матеріалознавстві
- •9.3 Методики вирішення експериментального завдання та відповідне устаткування
- •9.3.1 Методика вольтметра-амперметра на постійному струмі
- •9.3.2 Мостові методики вимірювання електроопору зразка
- •9.3.3 Компенсаційна методика вимірювання електроопору зразка
- •9.3.4 Безконтактні методики вимірювання електроопору зразка
- •9.3.5 Зондові методики вимірювання електроопору провідникових та напівпровідникових зразків
- •9.4 Устаткування, прилади та матеріали
- •9.5 Заходи безпеки
- •9.6. Програма проведення експерименту
- •9.7 Порядок проведення роботи та опрацювання результатів експерименту
- •9.8 Оформлення звіту та порядок захисту роботи
- •9.9 Контрольні запитання
- •9.10 Використана література
ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА СТРУКТУРИ
ПРОВІДНИКОВИХ МАТЕРІАЛІВ НА ЇХ ПИТОМИЙ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР
Лабораторна робота № 9
Визначення впливу хімічного складу та структури провідникових матеріалів на їх питомий електричний опір
9.1. Мета роботи та робоче завдання
Мета роботи: Опанувати методики вимірювання питомого електричного опору матеріалів. Набути практичного досвіду виявлення впливу хімічного складу та будови провідникових матеріалів на їх електричні властивості.
Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні завдання:
Опрацювати літературу для опанування фізичних принципів, що лежать в основі резистометричного аналізу;
Ознайомитися з конструкцією та принципом роботи установок для визначення питомого електричного опору за різними методиками;
Визначити питомий електричний опір матеріалів з різним вмістом легуючих компонентів;
Зробити висновки щодо отриманих результатів.
9.2. Теоретичні відомості
Провідниками електричного струму є тверді речовини, рідини та деякі гази при певних умовах. Метали та їх сплави мають найбільше практичне застосування як провідникові матеріали. Класифікацію провідникових матеріалів представлено на рис. 9.1.
Рисунок 9.1 – Класифікація провідникових матеріалів.
Електричні властивості матеріалів характеризуються питомим електричним опором ρ та його зворотною величиною - питомою електричною провідністю λ. Величина питомого електричного опору є фізичною константою матеріалу, визначається його структурою й не залежить від форми та розмірів об’єкта.
В залежності від величини електропровідності тверді матеріали розділяють на три групи: діелектрики, напівпровідники та провідники (див. рис. 9.2).
Рисунок 9.2 – Електропровідність матеріалів при 200С: 1 – алмаз, 2 – слюда, 3 – поліетилен.
Для провідників з електричним опором R, площею поперечного перерізу S та довжиною l, питомий електричний опір визначається за формулою (9.1):
,
(9.1)
де U – напруга, І – сила струму. Розмірність питомого електричного опору - Ом·м. В технічній літературі також користуються розмірністю Ом·см, мкОм·см.
Значення ρ для провідникових матеріалів знаходяться в межах 10-8÷10-4 Ом·м, деякі приклади наведені в табл.9.1.
Таблиця 9.1 - Питомий електричний опір деяких матеріалів
Матеріал |
ρ, Ом·м |
Матеріал |
ρ, Ом·м |
Ag |
1,58·10-8 |
Бронза |
2,610-8 |
Cu |
1,68·10-8 |
Алюмель |
33,310-8 |
Al |
2,66·10-8 |
Константан |
50·10-8 |
W |
5,5·10-8 |
Ніхром |
130·10-8 |
Ni |
6,8·10-8 |
Германій |
10-4 - 1 |
Fe |
9,7·10-8 |
Трансформаторна олива |
1010 |
Cr |
13,0·10-8 |
Гума |
1011 - 1013 |
Ti |
89,0·10-8 |
Поліетилен |
1014 - 1015 |