Виявлення потенційних потерпілих може здійснюватися у трьох напрямах:

1. від ситуації, коли, виявляючи та аналізуючи обстановку, виходять на конкретно потенційно уражених у цій ситуації осіб;

2. від злочинця, коли шляхом вивчення його зв'язків або типової поведінки, визначається коло можливих потенційних потерпілих від його дій;

3. від потерпілого, коли "вихід" на конкретну особу виявляє притаманні їй підвищені віктимні якості.

У системі "особа - ситуація" потерпілий має розглядатися як один з обов'язкових елементів ситуації, тобто як предмет злочинного посягання. Дії потерпілого, як протиправні, так і необережні, належать до числа обставин, що сприяють досягненню злочинного результату. У поєднанні з іншими елементами ситуації потерпілий, взаємодіючи зі злочинцем, формує бажання у нього вчинити злочин.

Поведінка потерпілого, безсумнівно, впливає на з'ясування особою наслідків своїх передбачуваних дій. Сторони підсистеми взаємодіють між собою, у зв'язку з чим злочини, що "вийшли" з таких ситуацій, можна назвати "злочинами відносин". Саме перед вчиненням і при вчиненні злочину такого роду має місце вироблення кожним учасником свого уявлення про "протилежну" сторону та про ситуацію в цілому.

У багатьох випадках жертва - активний елемент у дозлочинній ситуації і в динаміці злочинного діяння. Інколи лише випадок вирішує, хто буде потерпілим, а хто - злочинцем; можливо поєднання злочинця і жертви в одній особі; одна й та ж сама особа в одному і тому ж епізоді може бути почергово і злочинцем, і жертвою.

Діючи як активний елемент ситуації, потерпілий своєю поведінкою може призвести злочинця у стан сильного афекту, страху, ненависті, люті з сильними психомоторними реакціями, які раптові, а інколи і навіть небажані для злочинця.

Перед вчиненням злочину і під час його вчинення відбувається зіткнення двох осіб або груп осіб зі всіма притаманними їм особливостями. І якщо під причинами конкретного злочину розуміти деякі психологічні особливості, антисуспільні погляди, спрямування, нахили та інші негативні риси особи злочинця, що породжені шкідливим соціальним впливом, то і поведінка потерпілого детермінована головним чином його соціальним буттям, особистісними психологічними особливостями.

Як і майбутній злочинець, майбутній потерпілий оцінює ситуацію і чинить залежно від результатів оцінки, а також від своїх поглядів, схильностей, психологічних та інших можливостей. Він взаємодіє не тільки з майбутнім злочинцем, але й із іншими елементами ситуації.

Все, що можемо сказати про поведінку майбутніх злочинців у дозлочинній ситуації, про їхній вплив на ситуацію з мстою створення найбільш сприятливої для себе обстановки, повністю стосується тих потерпілих, які створили криміногенну ситуацію своїми "провокуючими" або навіть злочинними діями. Протиправним або необережним вчинкам потерпілих передує їх взаємодія з різними елементами ситуації, що породжують нову криміногенну ситуацію, яка впливає на майбутнього злочинця і певною мірою зумовлює вчинення ними кримінально караних діянь.

У дозлочинній ситуації, в якій майбутній злочинець "стикається" з майбутнім потерпілим, створюється своєрідна система "злочинець - потерпілий", яка є підсистемою більш великої системи -"злочинець - ситуація". І поведінка сторін є такою ж, як і в ситуації "особа - ситуація".

У багатьох випадках жертва - активний елемент і в передзлочинній ситуації, і в динаміці дозлочинної ситуації, і в динаміці злочинного діяння. Інколи лише випадок вирішує, хто буде потерпілим, а хто злочинцем (про що вже йшлося вище).

Тому нерідко потерпілий своєю поведінкою може призвести до того, що крадій, грабіжник або насильник перетворюється на вбивцю, хоча перед вчиненням злочину він зовсім не збирався вбивати потерпілого.