Тема 4 соціально відповідальні відносини бізнесу з теротеріальними громадами

4.1 Історичні аспекти залучення і розвитку громад: від патронату до соціальних інвестицій

Розвиток суспільства залежить від багатьох чинників, що по-різному впливають на життя та добробут громадян, рівень доходів на душу населення, рівень соціальних контактів. Одним із таких чинників є громадська активність, що проявляється у виявленні активної позиції по питаннях життєдіяльності та розвитку громади.

Історично склалося так, що перші прояви суспільного життя людей з’явилися в межах перших громадських утворень – общин, де кожен її член мав певні права та обов’язки, виконував визначену роль. Общини реалізовували управлінську функцію, дбали про розвиток і розширення, охорону, безпеку тощо. Із розвитком суспільних відносин общинні зв’язки стали слабшати, натомість посилилися позиції держави, яка перебрала на себе турботу про усіх жителів.

В сучасних умовах розвитку суспільних відносин основна увага приділяється питанням децентралізації управління, що в найбільшій мірі відображає демократичні настрої громадян. Відповідно до цього все більше прав, можливостей та відповідальності переноситься на рівень територіальних громад, які найкраще усвідомлюють власні проблеми і, відповідно, є найбільш зацікавленими у їх вирішенні.

Не можна стверджувати, що раніше громадам не приділялося достатньо уваги, проте, відношення щодо них носило характер патронату.

Патронат – політика соціальної підтримки, відповідно до якої територіальна громада приймає участь у загальному розподілі ресурсів на певних паритетних засадах. Відповідно до цього, держава компенсує певні недоліки управління і вкладає кошти у реалізацію найбільш важливих проектів.

Існуюча тенденція розвитку соціальної політики в більшій мірі орієнтується на соціальні інвестиції.

Соціальні інвестиції – це політика соціального розвитку, що передбачає цільове вкладення коштів у проекти, що в майбутньому дозволять отримати суттєвий соціальний ефект у вигляді підвищення рівня освіченості, покращення здоров’я, вдосконалення соціальних відносин, покращення екологічної та демографічної ситуації.

Таким чином, в умовах децентралізації управління та переміщення центрів управління і відповідальності із органів центральної влади до рівня територіальних громад, сприяє переорієнтації політики фінансування потреб громади від “витрат, що компенсують” до “витрат, що створюють умови”. Активна участь громади у цьому процесі сприяє інвестуванню у її найнагальніші потреби.

4.2 Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням

Співіснування бізнесу і територіальних громад є значно тіснішим, ніж це може видатися на перший погляд. Концепція соціальної відповідальності, що пропагує відповідальність керівництва бізнесових компаній перед суспільством та громадами, в межах яких вони функціонують, визначає основні положення, по яких відбувається співпраця між ними. Відповідно до цього бізнесові компанії забезпечують дотримання екологічних, трудових та правових норм що містяться у нормативних документах та різного роду угодах. Окрім цього, компанії, що відчувають потребу у тіснішій співпраці із населенням, детальніше вивчають його потреби і намагаються їх задовольнити.

Як бачимо, в цій моделі існують дві сторони, що мають спільні інтереси, які перетинаються у сфері соціальних інтересів громади. При цьому компанії перебувають під тиском громад, що розгортається у двох площинах:

1. - первинного контролю за дотриманням нормативних та законодавчих вимог;

2. - прагненні вирішити соціальні потреби за рахунок бізнесових компаній.

Якщо перша площина в найбільшій мірі є проявом громадянського суспільства, що турбується про середовище свого існування і прагне до його вдосконалення, то друга – будується на ідеї того, що бізнес, який функціонує в межах певної громади, повинен турбуватися про її добробут і забезпечувати її розвиток за рахунок наявних у нього ресурсів.

Соціально відповідальний бізнес в умовах такого тиску сам прагне контакту із громадою і намагається вгадати її потреби, оскільки це відповідає його внутрішнім принципам. В таких умовах громада повинна йти на такий контакт і активно вести діалог із такими компаніями, обговорюючи власні потреби і можливості співпраці. Недотримання компанією принципу соціальної відповідальності вимагає від громади більш активних дій задля впливу на неї, захисту власних прав і реалізації потреб.

Механізм таких дій в найповнішій мірі реалізується через місцеві органи влади, які повинні відстоювати інтереси громади. Проте, за умови без дієвості місцевої влади найкращим інструментом є створення активу, який вестиме переговори від імені громади і організовуватиме різного роду тиск, включаючи фізичне перешкоджання діяльності в межах громади.

В такій ситуації, першочерговою задачею є контроль за дотриманням компанією нормативних та законодавчих вимог. Стосовно ж вирішення соціальних потреб, то воно є неможливим без налагодження відкритого діалогу між компанією і громадою. Таким чином, громада здійснює тиск на підприємства, що функціонують на їх території. Цей тиск проявляється у контролі і прагненні до використання ресурсів компанії для вирішення соціальних потреб.