Система електронних платежів Національного банку України Загальна характеристика системи електронних платежів

Проведення платіжних трансакцій між банками (та фінансовими установами) у системі міжбанківських розрахунків відбувається за допомогою певної системи розрахунків; найчастіше - це система електронних платежів (СЕП). СЕП НБУ має задовольняти потреби її учасників у переказі коштів, забезпечувати максимальну швидкість, прозорість, високий рівень безпеки та надійності проведення платежів.

На початках СЕП була побудована на пакетному способі передачі інформації, тобто інформація від АРМ2-відправника у вигляді файла3 надсилалася до АРМ-одержувача. АРМ СЕП обмінювались між собою файлами за допомогою електронної пошти (МБИМАІЬ), яка відокремлена від інших систем передачі даних і, як наслідок, мала високий ступінь захисту.

Разом з тим, такий спосіб передачі інформації не є достатньо оперативним: реакція на ініціалізовану трансакцію відбувається за певний проміжок часу (тривалість технологічного циклу становить 15-20 хвилин), а отримання результату їх виконання оформляється у вигляді окремої технологічної дії. Абонент, що відправив файл, повинен спочатку пересвідчитись, що файл успішно дійшов до одержувача, і виконає наступні дії лише тоді, коли отримає від одержувача інший файл-квитанцію. Зокрема, за платежами, що надходять до банка-учасника, зарахування на коррахунок проводиться лише тоді, коли банк-отримувач надішле квитанцію про їх успішне приймання. У цей час банки можуть виконувати платежі в СЕП лише у межах поточного залишку на кореспондентському рахунку.

Кошти, що надійшли до СЕП на адресу певного банку і вже списані з коррахунка відправника, залишаються недоступними отримувачу до надання йому квитанції. У цьому випадку виникає певний проміжок часу між моментами списання коштів з кореспондентського рахунка банка-платника та зарахування на коррахунок банка-одержувача. Цей проміжок часу і визначає оперативність перерахування коштів за допомогою СЕП.

Система електронних платежів (СЕП), яка працювала у файловому режимі обміну інформацією, експлуатувалася понад 10 років. Вона успішно виконувала покладені на неї функції загальнодержавної системи міжбанківських розрахунків і загалом задовольняла потреби економіки і банківської системи в оперативному і надійному переказі коштів. Однак системне програмне забезпечення, з використанням якого була реалізована СЕП для файлового режиму, морально застаріло: операційна система не підтримувалася новітньою технікою; завершувався термін експлуатації апаратних засобів захисту інформації. Це призводило до зменшення надійності функціонування СЕП, а в майбутньому, при вичерпанні ресурсу комп'ютерів, на яких вона експлуатувалася, і апаратних засобів захисту інформації, - до неможливості продовження її функціонування.

Упродовж останніх років спостерігалась стійка тенденція до зростання середньодобової кількості платіжних трансакцій і величини оборотів, що свідчило про велику завантаженість системи електронних платежів. Тому основним напрямком розвитку електронних міжбанківських розрахунків стало запровадження онлайнових технологій, що забезпечують переказ грошових коштів між банками в режимі реального часу з негайним зарахуванням коштів на рахунок банка-отримувача.

Використання онлайнових технологій для здійснення платежів є перспективним напрямком оптимізації міжбанківських розрахунків і надає такі можливості:

- зарахування коштів на коррахунок банку-одержувача здійснюється в момент відсилання банком-відправником трансакції до системи;

- банки можуть виконувати важливі платежі миттєво, будучи впевненими, що кошти потрапили на коррахунок одержувача;

- природною стає реалізація в режимі on-line механізмів, що з'єднують кілька інформаційно-обчислювальних систем, котрі вимагають синхронного виконання визначених дій (для ринку цінних паперів, валютного ринку тощо).

З огляду на стан вітчизняної обчислювальної техніки, програмного забезпечення і світових тенденцій розвитку платіжних систем, у другій половині 2006 року було здійснено реформування системи електронних міжбанківських розрахунків на основі сучасних інформаційних технологій і новітніх програмно-технічних засобів. При цьому був забезпечений компроміс між потребами в розвитку сучасних технологій і фінансовими, технічними й організаційними можливостями банків (інших учасників СЕП, у т. ч. органів казначейства) для вдосконалення власної програмно-технічної бази. Для прискорення міжбанківських розрахунків у промислову експлуатацію було впроваджено нове покоління системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ).

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) - платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філіалів) у Національному банку з використанням електронних засобів прийняття, обробки, передачі та захисту інформації у файловому режимі (за яким між списанням грошей з кореспондентського рахунку банківської установи (платника) та зарахуванням грошей на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) є певний проміжок часу) або режимі реального часу з миттєвим зарахуванням коштів на рахунок банка-отримувача.

СЕП побудована на базі новітніх апаратних та програмних засобів, забезпечує належний рівень швидкодії, надійності, катастрофостійкості, відмовостійкості а також потреби банківської системи України в електронних міжбанківських розрахунках. Вона забезпечує обмін електронними розрахунковими документами та технологічною інформацією з користувачами в файловому (off-line) режимі та режимі реального часу (on-line),створює можливості для отримувача приймати в off-line режимі платіж, який був відправлений в on-line режимі.

On-line (буквально "на лінії") - це режим, при якому реакція на ініціалізовану трансакцію, з точки зору користувача, відбувається практично миттєво, а результат її виконання оформлений технологічно як невід'ємна частина самої трансакції. Причому між ініціалізацією трансакції і отриманням результату не можуть бути виконані дії, що не стосуються даної трансакції. Будь-яка інформація в онлайновому режимі надається учаснику тільки у відповідь на його запит.

У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника до СЕП. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією. Системи RTGS є системами, які виконують розрахунки в режимі реального часу на валовій основі. Валові розрахунки передбачають виконання кожного платежу в індивідуальному порядку, без використання нетто схем, які використовують різницю між вхідними і вихідними грошовими потоками. Розрахунки в системах RTGS передбачають використання кореспондентських рахунків, відкритих учасникам системи в центральному банку.

Система електронних платежів є власністю Національного банку України та забезпечує розрахунки між клієнтами-учасниками СЕП в національній валюті України і в найбільш вживаних іноземних валютах.

СЕП НБУ є закритою системою, де грошові кошти циркулюють у обмеженому фінансовому просторі та перебувають під емісійним контролем з боку Національного банку. Вона базується на повністю безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами та службовими повідомленнями.

Крім обміну електронними документами для забезпечення надійного контролю за станом розрахунків на всіх стадіях проходження платіжних документів через систему електронних платежів АРМ СЕП обмінюються між собою та з операційним днем казначейства різноманітною технологічною інформацією (зміни до довідників, службові повідомлення тощо).

Основними завданнями системи електронних платежів є:

- задоволення потреб економіки, що реформується та розвивається;

- удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та достовірної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків;

- мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків та обіг грошових коштів;

- високий рівень безпеки міжбанківських розрахунків;

- достатній рівень організації бухгалтерського обліку і контролю;

- мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.

На систему електронних платежів покладається виконання таких функцій:

- проведення розрахунків між банками (або іншими фінансовими установами) в національній валюті держави та в інших іноземних валютах;

- ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків;

- здійснення контрольних функції Національного банку щодо стану кореспондентських рахунків банків;

- обмін інформацією в електронному вигляді щодо проведених розрахунків;

- забезпечення надійності проведення розрахунків;

- багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розрахунків; - багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання,

викривлення та фальсифікації на всіх стадіях обробки та передачі даних. Система електронних платежів складається з таких компонентів:

• прикладного програмного забезпечення - набору комп'ютерних програм, що дозволяють системі вирішувати конкретні задачі, які ставляться користувачами (наприклад, статистичне програмне забезпечення);

• телекомунікаційного середовища, що включає апаратуру зв'язку та системне програмне забезпечення (операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача), які служать для обміну інформацією про платежі та іншими контрольними повідомленнями між відправником, обробником та отримувачем інформації;

• програмно-технічних (програмно-апаратних) комплексів - набору програмних і технічних засобів, які функціонують спільно для виконання однієї або кількох складних задач. Складається з апаратної частини - пристрою збору та обробки інформації (наприклад, комп'ютер, калібратор) та програмної - спеціалізованого програмного забезпечення, яке обробляє та інтерпретує дані, зібрані апаратною частиною. Прикладом такого комплексу може бути Автоматизоване робоче місце (АРМ), що забезпечує обмін електронними розрахунковими документами та технологічною інформацією між учасниками СЕП, бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів; захист електронних розрахункових документів від несанкціонованого втручання тощо;

• засобів захисту інформації (програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних) .

Технологічно система електронних платежів побудована за трирівневою структурою "клієнт-сервер" (рис. 9.2).

На першому рівні знаходиться сервер бази даних (на рисунку - "База даних ЦО СЕП"). З точки зору учасника СЕП, там знаходиться база даних, яка складається з кількох таблиць. Учасникам СЕП надається опис таблиць, достатній для того, щоб учасник міг розуміти зміст інформації, яка в них зберігається і яку він може отримувати, реалізувавши засоби взаємодії системи автоматизації банку (САБ) із СЕП. Кожний учасник СЕП має код банку (інша назва - "код МФО"), який складається з 6 цифр. Установи, які не мають власного коду банку (безбалансові відділення тощо), не можуть бути учасниками СЕП.