- •«Кращий інноваційний урок в системі пто» на тему:
- •1. Методичне забезпечення уроку
- •2. Структура уроку
- •3. Хід уроку
- •4. Список використаних джерел.
- •5. Додатки.
- •О рганізаційний момент.
- •Інструкція з техніки безпеки та правил поведінки в кабінеті інформаційних технологій
- •Слайд. Електронна пошта.
- •5. Слайд. Основні протоколи пошти.
- •6. Слайд. Схема роботи електронної пошти.
- •10. Слайд. Використанні джерела.
- •1. Проведення бліц-опитування «Ерудит»
- •2. Заповніть схему складовими адреси електронної поштової скриньки:
- •3. Укажіть адреси електронних поштових скриньок з правильною структурою та поясніть, у чому полягає порушення структури адреси в інших записах:
- •6. Підведення підсумків уроку.
- •7. Домашнє завдання
- •8. Оцінювання учнів.
Слайд. Електронна пошта.
Електронна пошта (e-mail) — це засіб відправки і одержання повідомлень за допомогою комп'ютерної мережі. Вона є другою за популярністю (після Вебу) та найстарішою службою Інтернету.
Електронна пошта з’явилася для обміну текстовими повідомленнями через мережі великої довжини. Нині засоби електронної пошти дозволяють передавати і приймати будь-які файли – виконувані, графічні, звукові, відео. Послуги E-mail стали реальною альтернативою звичайному листуванню. Відбулося це завдяки високій швидкості й надійності передавання повідомлень. За лічені хвилини повідомлення електронної пошти потрапляє до адресата, який може бути у тому самому місці або за океаном. Швидкість передачі повідомлень обмежується в основному пропускною здатністю ліній зв’язку між комп’ютерами. Якщо комп’ютер підключається до мережі через модем і телефонну лінію, то найістотнішим чинником обмеження швидкості обміну буде якість вітчизняної телефонної лінії. Швидкість обміну може бути від 57 600 біт/с (для великих міст і сучасних АТС) до 2400 біт/с (для застарілих ліній зв’язку).
Усім відома схема роботи звичайної пошти: відправник кидає листа до поштової скриньки, автомобіль доставляє його до поштового відділення разом з іншими листами при вибірці скриньок. З відділення відправника лист направляється транспортом до поштового відділення адресата, потім листоноша вкладає листа до індивідуальної поштової скриньки адресата і звідти той дістає кореспонденцію. Майже так само працює і електронна пошта. Аналогом листа у цьому разі є електронне повідомлення, аналогами поштових відділень – поштові сервери, а транспорту – комп’ютерна мережа. Кожний абонент, підключений до поштового серверу, має свою електронну адресу або, образно кажучи, поштову скриньку. Доступ до цієї поштової скриньки захищений паролем абонента. Завдяки електронній адресі можна ідентифікувати будь-якого абонента у мережі. Абонент і сервер для обміну повідомленнями використовують кабель або звичайну телефонну лінію. Носієм електронних повідомлень між поштовими серверами може бути мережа будь-якого масштабу. Повідомлення перед переходом з одного сервера на інший може проходити ряд проміжних серверів. Поштові сервери обмінюються повідомленнями в автоматичному режимі, при чому маршрут руху повідомлень в мережі вибирається маршрутизаторами. Коли повідомлення надходять на сервер призначення, адресат при черговому з’єднанні із сервером одержує повідомлення про надходження пошти, тобто йому не потрібно залишати постійно включеним свій комп’ютер. Зробити це й підключитися до мережі він зможе в будь-який момент, коли побажає отримати або відправити повідомлення. Такий режим роботи, як відомо, називається off-line.
Слайд. Поштовий сервер та поштова скринька.
Отже, щоб можна було користуватися електронної поштою, ви маєте створити на поштовому сервері скриньку з певною адресою. На електронну адресу вам будуть надходити повідомлення від інших користувачів.
Розглянемо поняття поштовий сервер, поштова скринька та електронна адреса.
Під поштовим сервером розуміють:
програми, що організовують роботу електронної пошти;
комп'ютер, який містить програми, що організовують роботу електронної пошти та поштові скриньки абонентів.
Під поштовою скринькою розуміють:
папку, що знаходиться на поштовому сервері (комп'ютері), до якої за допомогою поштових програм (поштового сервера) може мати доступ абонент-власник цієї папки.
Одержати поштову скриньку та електронну адресу можна, звернувшись до спеціального поштового веб-сервера. Для цього потрібно зареєструватися на ньому та ввести особисті дані.
Розрізняють платні та безплатні поштові сервери, їхні адреси можна знайти у довіднику.
Як правило, обсяг послуг безплатного поштового сервера не відрізняється від обсягу послуг платного.
Тому рекомендується скористатися першим.
Серед найпопулярніших безплатних поштових серверів з кириличною мовою розрізняють mail.ru, rambler.ru, ukr.net та ряд інших.
Щоб здійснювати електронне листування за допомогою поштової скриньки, користувачеві слід мати на комп'ютері лише браузер і не потрібно встановлювати спеціальне програмне забезпечення.
Слайд. Електронна адреса.
Для відправки електронного повідомлення потрібно вказати адресу електронної пошти (e-mail) одержувача.
Адреса електронної пошти – це запис, який однозначно визначає шлях до «електронної скриньки» адресата.
Адреса електронної пошти складається з двох частин, розділених символом @ (користувачі часто називають цей символ собакою), наприклад ivanov@ukr.net. Перша частина адреси — це унікальне (яке не повторюється) ім'я користувача, а друга — ім'я сервера, на якому розташована поштова скринька цього користувача.
Адреса електронної пошти читається справа наліво. Кожен користувач може мати декілька електронних адрес.
