3.3.Засоби захисту шляхів поширення полум'я

У деяких випадках, під час виникнення пожежі, горіння поступово вщухає в міру вигоряння горючої речовини, а в інших випадках, пожежа набирає потужності і перекидається з одного устаткування або спорудження на інше. Для попередження поширення пожеж передбачений ряд заходів що виключають розповсюдження пожежі на нафтобазі.

Щоб запобігти поширення вогню від зливо-наливной естакади, вона розташована на прямій ділянці залізничної колії на відстані від резервуарів з нафтопродуктами – 60 м, від насосної і її вузлів засувок – 15 м, від будинків і споруджень – 25м, що цілком задовольняє вимоги правил пожежної безпеки в Україні.

Будинки для збереження нафтопродуктів у тарі розділяються протипожежними перегородками на складські приміщення місткістю кожного не більш 200 м³ легкозаймистих і не більше 1000 м³ горючих нафтопродуктів. Загальна місткість одного складського будинку не перевищує 1200 м³ легкозаймистих і 6000 м³ горючих нафтопродуктів. Складські приміщення можуть розміщатися в одному будинку з разливними, розфасованими, роздавальними, насосними й іншими обслуговуючими приміщеннями з виділенням складської частини протипожежними перегородками.

При збереженні нафтопродуктів у складських будинках і під навісами з механічним укладанням тари, висота стелажів або штабелів приймається не більш 5,5 м. У кожнім ярусі стелажа тара розміщається в один ряд по висоті й у два ряди по ширині. Ширина штабеля приймається не більш чотирьох піддонів. Між штабелями і стелажами влаштовуються проїзди шириною не менш 1,4 м і проходи — 1,0 м.

При збереженні нафтопродуктів на відкритих площадках тара вкладається в штабелі. Довжина одного штабеля не більше 25 м, ширина—15 м, висота—5,5 м. На кожній площадці допускається розміщати не більше шести штабелів. Для обмеження площі розливу нафтопродуктів площадки (відкриті і під навісами) для збереження нафтопродуктів у тарі відгороджуються земляним валом або неспалимою стіною висотою 0,5 м.

Площадка під зливоналивні споруди і робочі шляхи улаштовані з твердим покриттям і запланована так, щоб забезпечити безперешкодний стік випадково розлитих нафтопродуктів у відвідний канал, з'єднаний через гідравлічний затвор зі спеціальним збірником.

У насосній станції встановлені, для збору нафтопродукту, що розлився, лотки, що з'єднані через гідравлічний клапан зі збірником.

Небезпека поширення пожежі через дихальні патрубки усередину резервуара і по трубопроводах газовирівнюючої обв'язки існує тільки для емностей із ЛЗР, а при пожежі небезпека може з'явитися й у резервуарах із ГР. Тому, дихальні патрубки резервуарів захищаються від розподілу полум'я вогнеперешкоджувальним насадком ,виконаним частіше у виді касети зі спіраллю згорнутими в спільно гофрованою і плоскою стрічками. Такі вогнеперешкоджувачі можуть бути сполучені з дихальними клапанами.

Трубопроводи газовирівнювальної системи (ГВС) захищають тими ж вогнеперешкоджувачами, що і дихальні патрубки резервуарів. Пожежі в резервуарних парках країни і закордоном показують, що такий варіант захисту газовирівнювальної обв'язки від поширення пожежі не є обгрунтованим. Вогнеперешкоджувачі в цих умовах не можуть затримати полум'я, тому що режим їхньої експлуатації в ГВС відрізняються від режиму експлуатації в дихальних патрубках.

У коротких дихальних патрубках перед фронтом полум'я не утворюється помітного надлишкового тиску. У довгих ділянках труб (якими є трубопроводи ГВС) при згорянні суміші розвивається значний тиск, що приводить до збільшення швидкості поширення полум'я і детонації. У цих умовах вогнеперешкоджувачі типу ОП можуть не тільки пропускати через себе полум'я, але і руйнуватися.

Для надійного захисту трубопроводів ГВС від надлишкового тиску у вузлі вогнеперешкоджувача встановлюють розривні мембрани.

Переливи в результаті переповнення резервуарів попереджають контролем за рівнем рідини в період їхнього наповнення. Для цієї мети резервуари з надлишковим тиском у газовому просторі вище 2-10³ Па (200 мм вод. ст.) обладнають стаціонарними пристроями для дистанційного виміру рівня, що доповнюються блокуванням, що забезпечує автоматичне відключення наповнювальних насосів при досягненні в резервуарі граничного рівня рідини.

Попередження аварійного розтікання рідини забезпечується вибором площадки для резервуарного парку з урахуванням рельєфу місцевості (їх розміщають на більш низьких ділянках землі), а також пристроєм навколо окремо стоячих резервуарів або групи резервуарів, обвалування з відводом рідини, що розлилася, у систему каналізації. Обвалування може бути виконане у виді суцільного земляного вала або стіни, розрахованими на гідростатичний тиск рідини, що вилилася. Воно повинно вміщати об’єм найбільшого резервуара, що знаходиться в даному обвалуванні. Однак таке обвалування не розраховане на утримання нафтопродукту при динамічному впливі хвилі, що утвориться в результаті повного ушкодження резервуара. Тому при великому об’ємі резервуарів за першим обвалуванням на деякій відстані встановлюють друге обвалування або передбачають збір розлитого нафтопродукту за допомогою відвідних канав у земляні комори. Роль другого обвалування можуть виконувати дороги з підвищеним профілем проїзної частини.

Запобіжник «полум’я» являє собою коробку, усередині якої покладена фольгова касета з пакетом. У пакеті розташовані вертикально і змінно гофровані плоскі пластинки і згорнуті в спіраль гофровані плоскі стрічки. Дія запобіжника заснована на відібранні тепла від джерела запалювання. Полум'я розділяється на маленькі об’єми унаслідок чого тепловіддача буде перевищувати температуру самозаймання рідини. Разом з тим невеликі зазори не перешкоджають проходові повітря усередину резервуара і виходу його назовні.

Усі резервуари обладнані покажчиками рівня нафтопродукту УДУ-5. Цей пристрій призначений для запобігання переповнення резервуарів.

Для запобігання руйнування резервуара в результаті внутрішнього вибуху з наступним розтіканням горючої рідини в його конструкції, передбачений «зливальний шов» (між верхньою крайкою стінки і даху), що повинний зруйнуватися першим і дати вихід надлишковим продуктом згоряння в атмосферу. Щоб уникнути відриву корпуса від днища, нижній шов (стінка – днище) виконаний у два рази більш міцно, чим верхній (дах – стінка).

Щоб нафтопродукт не розливався при ушкодженні трубопроводів і засувок на зливо-наливних патрубках установлені, із внутрішньої сторони резервуара, клапани-хлопавки, що відкриваються під напором нафтопродукту і закриваються під власною вагою. Керування хлопавки встановлене на зливальному патрубку, що здійснюється через стінку резервуара.

Для запобігання перекидання полум'я з одного резервуара на інший, відстань між ними повинна відповідає 0,75 діаметра більшого із суміжних резервуарів, що відповідає ППБ в Україні.

Територію резервуарного парку містять у чистоті, очищають від випадково пролитої рідини, сміття, сухої трави, що постійно скошується й прибирається за межі території.

На випадок аварії або розливу нафтопродуктів, а також для спуска стічних вод в обвалуванні споруджений каналізаційний випуск, на який установлений клапан-хлопавка, яка керується з зовні обвалування.

Щоб від розширення і подовження труб, при зміні температури навколишнього середовища уникнути аварій, трубопроводи, обладнані П-образними компенсаторами. Для вільного переміщення подовжуючого або зменшуючого трубопроводу конструкція опор і деталі кріплення улаштовані так, щоб частини трубопроводів не були затиснуті і могли вільно рухатися.

Обв'язка резервуарів технологічними трубопроводами забезпечує, у випадку пожежі або аварії, перекачування нафтопродукту з одного резервуара в іншій.

Площадка, де розташовані наливні пристрої для автоцистерн, має тверде покриття і забезпечує безперешкодний стік розлитих нафтопродуктів у спеціальний збірник через гідравлічний затвор по каналах для стоку розлитих рідин.

Обмеження маси й обсягу горючих речовин і матеріалів, що приводить до зменшення шляхів поширення пожежі на території нафтобази, а також найбільш безпечний спосіб їхнього розміщення досягається в такий спосіб:

• зменшенням маси й об’єму пальних речовин і матеріалів, що приводить до зменшення шляхів поширення пожежі, що знаходяться одночасно в приміщенні або на відкритих площадках;

• пристрій аварійного зливу пожежонебезпечних рідин;

• періодичне очищення території, на якій знаходиться об'єкт, приміщень, комунікацій, апаратури від горючих відходів, відкладень пилу, пуху і т.д.;

• видалення пожежонебезпечних відходів виробництва;

• заміна ЛЗР і ГР на пожежобезпечні технічні миючі засоби;

• пристрій гідрозамків.