Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Диплом Пивасик.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
838.14 Кб
Скачать

3.1.Міри захисту від виникнення вибухонебезпечних концентрацій.

При операціях зливу і наливу, перекачування і зберігання нафтопродуктів на устаткуванні й установках нафтобази передбачений ряд заходів, що виключають виникнення вибухонебезпечних концентрацій.

Зниження небезпеки утворення горючого середовища на залізничних естакадах досягаєть застосуванням зливоналивних пристроїв двох різних типів у залежності від пожежонебезпечних властивостей рідин що зливаються ( що наливаються). Так, для нафти і нафтопродуктів застосовують закриті зливоналивні пристрої, для нафти і нафтопродуктів з температурою спалаху вище 120 оС і мазутов – відкриті зливні пристрої.

Профілактика загазованості території зливоналивних естакад спрямована також на попередження переливів цистерн і зливальних колекторів, для чого регулярно проводять профілактичний огляд технологічного устаткування, при якому встановлюють і усувають несправності та місця витоків, а також планово-попереджувальні ремонти технологічного устаткування.

Виникнення вибухонебезпечних концентрацій можливо й у резервуарному парку при «великому» і «малому» диханнях, при спустошенні резервуара для проведення його ремонту, а також при аварії резервуара або його арматури, що призводить до розливу нафтопродуктів, що зберігаються.

В технологічних процесах збереження і транспортування рідких нафтопродуктів, бензин являє собою підвищену пожежну небезпеку внаслідок низької температури спалаху (-6оС) і високої пружності парів. Однак, таке представлення справедливе тільки в тому випадку, коли відбувається контакт відкритого дзеркала бензину з навколишнім середовищем, коли концентрація парів при видаленні від дзеркала рідини падає і доходить до нуля, проходячи через область запалення. При збереженні в резервуарі зазначені вище властивості можуть забезпечити його безпеку.

Для того, щоб зменшити пожежну небезпеку від нагрівання ультрафіолетовим випромінюванням, резервуари для збереження ЛЗР фарбують у світлий Колір (алюмінієвою фарбою).

Для правильної експлуатації резервуарів, чим забезпечується виникнення концентрації в припустимих нормах, на кожен резервуар складається технологічна карта, у якій вказується припустимий максимальний рівень рідини для кожного резервуара, припустиму швидкість наповнення і спорожнювання резервуара з урахуванням пропускної здатності дихальної арматури й інші експлуатаційні показники.

Для вирівнювання парів рідини усередині герметизованих резервуарів, на них ставляться механічні дихальні клапани, що врівноважують тиск парів з атмосферним тиском.

Найбільш характерною причиною ушкодження резервуарів зі стаціонарним дахом може бути утворення підвищеного тиску або розрідження при порушенні режиму роботи дихальних пристроїв головним чином узимку внаслідок примерзання тарілок дихальних клапанів або заледеніння касет вогнеперешкоджувача. Зниження пропускної здатності дихальних клапанів при інтенсивному наповненні може викликати різке збільшення тиску і як наслідок, - повне руйнування резервуара. Найчастіше відбувається локальне ушкодження резервуарів, наприклад, надрив даху в стику її зі стінками (при росту тиску) або зминання верхніх поясів резервуара вище рівня рідини (при вакуумі).

Для попередження цієї небезпеки використовують дихальні клапани, що не замерзають, які забезпечують функціонування тарілок. Вона викликається конденсацією парів води, що утримуються у витісненої при «виході» з резервуара пароповітряної суміші. Конденсат інтенсивніше всього утвориться при контакті з найбільш охолодженими металевими елементами поверхні дихальної арматури і, зокрема, з касетою вогнеперешкоджувача, що виявляється винесеною за допомогою дихальних патрубків порівняно далекого від об’єму резервуара.