2.2. Аналіз пожежної небезпеки

Небезпека вибуху, пожежі.

Горіння - це екзотермічна реакцій окислювання речовини, що протікає в умовах її прогресивного самоприскорення, та супроводжується принаймні одним із трьох факторів: полум`ям, світінням, виділенням диму. Умовою виникнення горіння є одночасне з`явлення та взаємний контакт трьох складових: окислювача, горючої речовини (матеріалу) та джерела запалювання. (ГОСТ 12.1.044-89 Пожаровзрывоопасность веществ и материалов).

Наслідком горіння, залежно від його швидкості і умови протікання, можуть бути пожежа (дифузійне горіння) або вибух (дефлаграційне горіння попередньо перемішаної суміші пальною з окислючем).

Пожежа - це неконтрольоване горіння, що приводить до людських жертв та (чи) матеріальних збитків.

Вибух - це неконтрольоване горіння, то супроводжуються виділен­ням енергії та утворенням стиснених газів та може призвести до людсь­ких жертв та(чи) матеріальних збитків.

При виконанні технологічних процесів можливе одночасне з'явлення складових: окислювача (кисень атмосферною повітря), горючих речовин (матеріалів), джерел запалювання (природних, виробничих, вогневих).

1. Наявність великої кількості лзр, гр з різними температурами спалаху (Тсп), зокрема:

• гаси (освітлювальні) - ЛЗР з Т_сп = +30^оС, з Т_н= +30^оС та Т_в = +80^оС;

• дизпалива (ДЗ - зимове, ДЛ - літне та ін.) - ГР з Т_сп = +65^оС;

• мазути (флотські Ф-5, Ф-12 та паливні) - ГР з Т_сп = +80^оС;

• масла - ГР з Т_сп = від +80^оС до +200^оС.

Таким чином, на НС можуть бути приміщення та споруди таких категорій:

• при наявності ЛЗР з Тсп до +28"С - категорія "А";

• при наявності ЛЗР з Тсп від +28"С до +61"С - категорія "Б";

• при наявності ГР з Тсп більше +61"С у холодному стані - категорія "В".

2. Утворення вибухонебезпечних концентрацій (внк)

2.1.Можливість утворення вибухонебезпечних концентрацій (ВНК) в резервуарах та ємностях за умов :

• якщо є вільний простір і достатня кількість парів ЛЗР;

Вільний простір у більшості резервуарів завжди має місце, оскільки їх нормативний коефіцієнт заповнення не повинен перевищувати 0,85. Винятком є резервуари з плаваючою покрівлею, в яких за будь-яких умов вільний простір відсутній.

Кількість парів залежить від робочої температури, яка для резервуарів дорівнює температурі зовнішнього середовища. ВНК буде утворюватись якщо робоча температура буде знаходитись у межа від Тн до Тв + 15, тобто: Тн < Тр < Тв

Для дизпалива такий інтервал буде знаходитись у межах від + 50^оС до 110^оС

• при зливах з резервуарів, якщо перед цим парів у вільному просторі було з надлишком, тобто при умові, що Тр > Тв .

Після закінчення зливу вільний простір знову почне насичуватися парою і резервуар, ще деякий час, буде залишатися небезпечним.

Таку властивість поведінки резервуарів з дизельними паливом під час зливів треба враховувати не тільки при аналізі пожежної небезпеки, а і під час гасіння пожеж у резервуарних парках.

2.2. Можливість утворення ВНС поза апаратів за умов:

• біля дихальних отворів резервуарів, якщо парів нафтопродукту буде достатньо, тобто якщо Тр >Тсп;

Розрізняють два види так званого "дихання" резервуарів: "мале дихання" - вихід парів через випаровування при зміні температури довкілля; "велике дихання" - вихід парів під час наповнення резервуарів чи підсмоктування повітря.

Істотно, що найбільша одночасна кількість пари буде виходити з резервуарів під час "великого дихання", але і при "малому диханні" ця кількість теж достатньо велика. Так, у літній період резервуар ємністю 10 000 куб.м³ може втрачати за добу до 2-х тон нафтопродукту за рахунок випаровування.

• при проведенні відкритого наливу залізничних та автомобільних цистерн, якщо парів достатньо, тобто якщо Тр > Тн;

Для зменшення густини нафтопродуктів їх підігрівають електричними або паровими пристроями. Достатність кількості пари може виникати при їх перегріві.

• при аваріях

Причинами аварій можуть бути:

- переповнення резервуарів та ємностей при відмові контрольних приладів або помилках операторів;

- пошкодження резервуарів при відмові дихальної арматури від підвищеного тиску або вакуму;

Сучасні резервуари розраховують на внутрішній тиск не більше 2 кПа (200 мм вод.ст.) та на вакуум не більше 0,2 кПа (20 мм вод.ст.) Підтримування таких параметрів при наливах та зливах забезпечує дихальна арматура - дихальні та запобіжні клапани. Але при неохайному догляді вони можуть забруднюватись або взимку примерзати, що значно підвищує їх опір.

- знос сальників засувок та продуктових насосів;

- старіння прокладок фланцевих з’єднань трубопроводів та апаратів;

- пошкодження від корозії;

Особливо вразливі на корозію днища сталевих резервуарів поскільки відсутній доступ для їх контролю.

- пошкодження від вібрації насосів та їх електродвигунів при поганому закріплені.

При аваріях з виходом назовні ЛЗР-ГР з Тр < Тн - 10^о біля апаратів буде виникати пожежонебезпечне середовище.

3. Наявність джерел запалювання,

серед яких:

3.1 Теплові прояви відкритого вогню.

До таких джерел відносяться:

- куріння робочих у неналежних місцях;

- іскри від зварювання металу при проведені ремонтних робіт;

- відкритий вогонь та високонагріті поверхні котельних установок;

- іскри та високонагріті поверхні ДВЗ автотранспорту та тепловозів.

3.2 Теплові прояви механічної енергії.

Серед них на СНН можуть бути:

- іскри від співударів речей з чорного металу (сталь, чавун), до яких можна віднести

- іскронебезпечний інструмент, кришки люків, кінцівки наливних шлангів, зчіпні пристрої залізничних цистерн, їх колеса та тормозні башмаки;

- перегріви погано змащених підшипників насосів та електродвигунів.

3.3 Теплові прояви електричної енергії.

На СНН можуть зустрічатися всі їх різновиди, тобто:

- іскри від КЗ в електричних мережах через старіння ізоляції та механічні пошкодження;

- перегріви через перевантаження;

- перегріви з’єднань через великі перехідні опори;

- розряди статичної електрики;

Наявність повітря в ЛЗР, що перекачується, може підвищити її електризацію в 1,8-2,5 рази, тому при перекачці необхідно зменшити швидкість рідини до 1 м/сек. При наливанні ЛЗР в порожні резервуари і цистерни повинна підтримуватись швидкість руху не більше 1 м/сек.

- розряди атмосферної електрики;

- невідповідне та несправне електричне обладнання.

3.4 Теплові прояви хімічної енергії.

До таких джерел запалювання можна віднести:

- самозаймання замащеного ганчір’я;

- самозаймання пірофорних сполук сірки при контакті з повітрям (такі сполуки можуть виникати в резервуарах з сирою нафтою, мазутом та окремих видах дизпалива).