II Розділ. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки «Насосної станції світлих нафтопродуктів» м. Новоград-Волинський

2.1. Аналіз техногенної небезпеки

Технологічний процес на НС вважаються вибухо-пожежонебезпечним. Всі технологічні блоки НС, де обертаються небезпечні речовини, харак­теризуються категоріями: вибухової вибухопожежної, пожежної небез­пеки.

Визначення небезпеки проводимо по таким етапам:

• небезпека технологічної речовини

• небезпека виникнення вибуху, пожежі;

• небезпека розповсюдження пожежі;

• можливості нанесення матеріальних збитків;

• небезпека для життя людей:

Небезпека технологічних мітеріалів нафтопродуктів

• у разі інгаляційного впливу - 4(речовини мало небезпечні);

• у разі потрапляння у шлунок - 4 (речовини мало небезпечні);

• у разі потрапляння на шкіру - 4 (речовини мало небезпечні);

Дизельне паливо

Дизельне паливо являє собою легкозаймисту рідину, має слабу нар­котичну дію, подразнює верхні дихальні шляхи, слизисту оболонку очей і шкіру людини. Вибухонебезпечна концентрація суміші його пари з по­вітрям складає 2,0-3,0 % об'єму.

Дизельне паливо токсичне при нетривалому вдиханні пари дизель­ного палива з'являється головний біль, неприємні відчуття, кашель у го­рлі. Більш тривале перебування у забрудненому середовищі викликає збудження, роздратування, запаморочення, слабкість.

Клас небезпеки ДП за ГОСТ 12.1.007

• у разі інгаляційного впливу – 4 (речовини мало небезпечні);

• у разі потрапляння у шлунок – 4 (речовини мало небезпечні);

• у разі потрапляння на шкіру – 4 (речовини мало небезпечні);

В атмосферному повітрі населених пунктів ГДК ДП (нафтового низь­ко сірчистого у перерахунку на вуглець) становить 5 мг/м³, а в повітрі робочої зони 300 мг/м³.

Дизельне паливо, згідно ГОСТ 19433-88 «Вантажі небезпечні. Класи­фікація та маркування» відносяться до небезпечних вантажів класу 3.3. Ідентифікаційний номер бензинів автомобільних за списком ООН - 1202, код термінових заходів - ЗО.

Вибух та пожежа можуть статися в наслідок загоряння дизельного палива чи його пари, яка нагріта до температури займання, або при його контакті з поверхню, яка нагріта вище температури самозаймання.

Фізико-хімічні властивості дизельного палива наведені в таблиці 1.

Температура кипіння	початок не нижче 160°С - кінець не вище 360°С;
Щільність при 20°С	не більше 860 кг/м3;
Тиск насиченої пари	0,65 кПа;
Температура самозаймання	300-330°С;
Температура застигання	не вище -10°С (для марки Л); не вище -25°С (для марки 3);
Температура займання	не нижче 35°С (для марки 3);

Джерелами запалювання можуть бути:

• відкрите полум'я, розпечені поверхні:

• електричні розряди;

• теплові прояви хімічних реакцій і механічних впливів;

• іскри від удару й тертя;

• ударні хвилі;

• електромагнітні й інші випромінювання;

В процесі експлуатації технологічною обладнаним можливе:

• утворення вибухонебезпечного середовища усередині обладнання (резервуарах, цистернах, трубопроводах);

• утворення вибухонебезпечного та пожежонебезпечного середови­ща в приміщеннях де знаходяться апарати, ємності, де прокладені продуктопроводи;

• утворенння вибухонебезпечного та пожежонебезпечного середовища в наслідок небезпечних властивостей горючих речовин (матеріалів) та характеру технологічних процесів;

• пошкодження обладнання та технологічних комунікацій з виходом з них горючих речовин (матеріалів) чи пари горючих речовин та створення небезпечного середовища в технологічних приміщеннях;

• виникнення та контакт вибухонебезпечного середовища (рідких та парових фаз горючих речовин) з виробничими, природними джерелами запалювання, а також від джерел необережного поводження з вогнем; особливо велика небезпека виникнення пожежі при проведенні ремонтних робіт, зупинках, пусках обладнання, при аваріях;

Розповсюдження пожежі характеризується розмірами різних зон горіння, випромінюванням, задимлення, вибуху). В результаті дії факторів небезпечного впливу: горіння, випромінювання, задимлення, вибуху – можуть бути тяжкі наслідки - людські жертви, матеріальні збитки.

Оскільки тиск насиченої пари ДП майже дорівнює нижній концентраційній межі поширення полум'я (НКМП), в пароповітряній: хмарі не буде утворюватися пере збагачена суміш пари ДП. За таких умов «вогненної кулі» неможливе [24].

Вихідними точками розрахунку зон приймаються місця найбільш ймвірного виникнення пожеж (аварій) від технологічних причин, а також місця найбільшого ймовірного виникнення запалення від природного джерела та необережного поводження з вогнем.

Матеріальні збитки при виникненні аварії з пожежею можливі;

• в зоні горіння - в результаті згорання , надмірного перегріву обладнання з втратою ними механічної міцності тa інших цінних властивостей;

• в зоні випромінювання - в наслідок надмірного перегріву обладнання з втратою ними механічної міцності тa інших цінних властивостей;

• в зоні задимлення - в результаті шкідливої дії продуктів горіння на обладнання;

• в зоні вибуху - в наслідок руйнування обладнання від дії вибухової хвилі;

Характеристика небезпечних режимів роботи технологічних процесів

Небезпечні режими роботи виникають:

• при проведенні зливних операцій в загазованому середовищі;

• при перегріванні нафтопродуктів при перекачуванні насосами;

• при перегріванні елементів працюючих насосних агрегатів;

• при підвищенні вище припустимого тиску в трубопроводах;

• при перевищені рівня наливу НП у резервуарах;

• при перевищенні надлишкового тиску усередині резервуарів;

• при утворенні неприпустимого вакууму усередині резервуарів;

• при значній вібрації стінок резервуарів;

• при утворенні вибухонебезпечних концентрацій усередині та зов­ні обладнання;

Поділ технологічної системи НС стадії та блоки

У відповідності до технологічного процесу НС, технологічну систему можна розділити на такі стадії та блоки:

Стадія 1. Транспортування НП

Блок 1.1 Наповнення резервуарів

Блок 1.2 Перекачування до залізничних стояків

Блок 1.3. Перекачування до автостояка

Стадія 2. Зберігання НП

Стадія 3. Відпуск НП

Блок 3.1 Відпуск до залізничних цистерн

Блок 3.2 Відпуск до автоцистерн

Стадія 1. Транспортування НП

Стадія виконується в насосній станції та зовнішніх всмоктувальних і нагнітальних трубопроводах нафтопродуктів.

Потенційна небезпека стадії та блоків характеризується:

• фізико-хімічними властивостями НП (небезпека запалення, утво­рення вибухо-пожежонебезпечних концентрацій);

• рівнем гідродинамічних процесів (транспортуванням горючих ре­човин по трубопроводам, нагнітанням відцентровими насосами);

• джерелами герметизації (наявністю роз'ємних з'єднань, зварних нероз`ємних з`єднань, трубопровідної арматури, корозією, ущільнень насосів);

джерела запалення (можлива поява виробничих, вогневих, природних та інших джерел запалення);

Стадія 2. Зберігання НП

Стадія виконуються в резервуарному парку.

Потенційна небезпека стадії та блоків характеризується:

• фізико-хімічними властивостями НП (небезпека запалення, утво­рення утворення вибухо-пожежонебезпечних концентрацій, надлишковим тиском, вакуумом);

• джерелами герметизації (наявністю зварних з'єднань, трубопрові­дної та запобіжної арматури, корозією;);

• джерелами запалення (можлива поява виробничих, вогневих, природних та інших джерел запалення);

Стадія 3. Відпуск НП

Стадія виконується на станції наливу залізничних і і автоцистерн.

Потенційна небезпека стадії та блоків характеризуються:

• фізико-хімічними властивостями НП (небезпека запалення, утво­рення вибухо-пожежонебезпечних концентрацій на території ста­нції та усередині автомобільних цистерн, тиском, температурою);

• рівнем гідродинамічних процесів (транспортуванням горючих ре­човин по трубопроводам, заправним шлангам тощо, нагнітанням відцентровими насосами;

• джерелами герметизації (наявністю роз'ємних з'єднань, зварних нерозумних з`єднань ,трубопровідної арматури, корозією);

• джерелами запалення (можлива поява виробничих, вогневих, природних та інших джерел запалення);