- •I Розділ. Загальна характеристика «Насосної станції світлих нафтопродуктів» м. Новоград-Волинський.
- •II Розділ. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки «Насосної станції світлих нафтопродуктів» м. Новоград-Волинський
- •2.1. Аналіз техногенної небезпеки
- •2.2. Аналіз пожежної небезпеки
- •1. Наявність великої кількості лзр, гр з різними температурами спалаху (Тсп), зокрема:
- •2. Утворення вибухонебезпечних концентрацій (внк)
- •4. Наявність шляхів розповсюдження пожежі.
- •5. Умови, що ускладнюють гасіння пожежі
- •Виділення великої кількості теплової енергії при горінні, нагрівання сусідніх резервуарів, обладнання і установок;
- •Наявність складного, громіздкого обладнання і пристроїв, в ряді випадків здатних розповсюджувати пожежу і отруднювати її гасіння;
- •Розділ 3 моніторинг стану пожежної безпеки
- •3.1.Міри захисту від виникнення вибухонебезпечних концентрацій.
- •3.2.Міри захисту від виникнення джерел запалювання.
- •3.3.Засоби захисту шляхів поширення полум'я
- •3.4. Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції.
- •3.4.1. Перевірка відповідності основних будівельних конструкцій насосної станції:
- •3.4.2. Перевірка відповідності об’ємно-планувальних рішень
- •3.4.3. Перевірка відповідності евакуаційних шляхів та виходів
- •3.4.4. Перевірка відповідності противибухового захисту.
- •3.4.5. Перевірка відповідності систем опалення та вентиляції.
- •3.4.6. Перевірка зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання
- •3.4.7. Перевірка відповідності електротехнічної частини
- •3.4.8. Перевірка відповідності систем пожежної автоматики
- •3.4.9. Перевірка відповідності первинних засобів пожежогасіння
- •3.10. Перевірка відповідності генерального плану
- •4.1. Визначення класу пожежі та вибір вогнегасної речовини
- •4.2. Обґрунтування вибору пожежної та аварійно-рятувальної техніки для ліквідації пожежі
- •4.3. Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі
- •4.3.1. Визначаємо час вільного розвитку пожежі до введення на гасіння стволів дпрч-3:
- •4.3.3. Визначаємо час викиду дизельного палива із резервуара:
- •4.3.4. Розрахунок сил та засобів за 3 сценаріями розвитку аварії. Оцінка обстановки на пожежі на момент прибуття караулу дпрч-9
- •І сценарій «Гасіння пожежі в одному резервуарі без впливу на інші»
- •Іі сценарій «Гасіння пожежі в резервуарі, на запірній арматурі й в обвалуванні одночасно»
- •Ііі сценарій « Гасіння гасіння декількох резервуарів, що знаходяться в одному обвалуванні »
- •4.3.5. Визначаємо забезпеченість об’єкта водою.
- •Література
- •Дсту 2273:2006 «Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять».
І сценарій «Гасіння пожежі в одному резервуарі без впливу на інші»
1.1. Витрата води на охолодження резервуару, що горить:
Qв.ох.р.г. = Ів.ох.р.г. ∙ Ррез.г
де: Ів.ох.р.г .- інтенсивність подавання води на охолодження резервуара, що горить (приймається за табл. 2);
Ррез.г - периметр резервуара, що горить.
Ів.ох.р.г. = 0,75
Ррез.г. = πD = 3,14 × 28,5 = 89,5
Qв.ох.р.г. = 0,75. ∙ 89,5 = 67,125 л/с
1.2. Витрати води на охолодження сусідніх резервуарів:
Qв.ох.р.с.= nрез. ∙ 0,5 Ррез.с. ∙ Ів.ох.р.с.
де: nрез. - кількість сусідніх резервуарів, що підлягають охолодженню;
Ів.ох.р.с. - інтенсивність подавання води на охолодження сусідніх резервуарів, що горить (приймається за табл. 2);
Ррез.с. – периметр сусіднього резервуара.
nрез. = 2
Ррез.с. = 89,5
Ів.ох.р.с.. = 0,4 (з врахуванням створення водяної завіси)
Qв.ох.р.с.= 2 ∙ 0,5∙ 89,5 ∙ 0,4 = 35,8 л/с
1.3. Кількість стволів на охолодження резервуару, що горить:
Nств.ох.р.г. = Qв.ох.р.г. ∕ qств.
де qств. - витрати ствола
qств. = 21 л/с (захист РВС – 10000 здісн. лафетними стволами)
Nств.ох.р.г. = 67,125 ∕ 21 = 3,2
Приймаємо 4 лафетних стволи.
1.4. Кількість стволів для охолодження сусідніх резервуарів:
Nств.ох.р.с . = Qв.ох.р.с. ∕ qств.
Nств.ох.р.с . = 35,8 ∕ 21 = 1,7
Враховуючи потребу у подачі на захист резервуара не менше 2 стволів, додаємо 4 ств. РС-50 на захист резервуарів та 4 ств. РС-50 на захист особового складу. Також подаємо 2 РС-50 на захист запірної арматури та 2 РС-70 на захист АКП.
1.5. Кількість відділень для охолодження резервуара, що горить, сусідніх резервуарів:
Nвід.ох. = Nств.ох.р.г. ∕ nств. + Nств.ох.р.с. ∕ nств
де nств – кількість стволів данного типу, яку здатне подати одне відділення.
Nвід.ох. = 4 ∕ 1 + 2 ∕ 1+ 8/8 + 4/6 = 8 відділень
1.6. Кількість ГПС (повітрянно-пінних стволів) для гасіння резервуара:
NГПС(ств.) = Sрез. ∙ Ір ∕ qГПС(ств.)
де: Sрез. – площа резервуара, що горить;
Ір – інтенсивність подавання розчину піноутворювача на гасіння
пожежі в резервуарі;
qГПС(ств.) – витрати ГПС, лафетного чи повітрянно-пінного ствола за розчином піноутворювача (приймається за табл. 6.1.-6.4. додаток 6);
Sрез
=
= 3,14 ∙
= 635,38
Ір – 0,06 (з урахуванням +20% до резервуарів об`ємом ≥ 5000)
NГПС(ств.) = 635,38 ∙ 0,06 ∕ 20 = 1,9
Приймаємо 2 ГПС-2000
1.7. Необхідний запас піноутворювача для гасіння пожежі:
WПУ = NГПС(ств.) ∙ qГПС(ств.) ∙ tп.п. ∙ К
де: tп.п. – розрахунковий час подавання піни, хв. (приймається за данними наведенними в п.5.3.3.);
qГПС(ств.) – витрати ГПС, лафетного чи повітрянно-пінного ствола за піноутворювачем (приймається за табл. 6.1.-6.4. додаток 6);
К – коефіцієнт запасу піноутворювача (приймається відповідно до вимог п.5.6.2.).
tп.п. – відповідно до п.2.3. – 30 хв.
К – 3
WПУ = 2 ∙ 1,2 ∙ 30 ∙ 60 ∙ 3 = 12960 л
1.8. Кількість пожежних автопідйомників для подавання ГПС (повітрянно-пінних стволів) :
NПАП= NГПС(ств.). ∕ nГПС(ств.)
де nГПС(ств). – кількість ГПС стволів (повітрянно-пінних) стволів данного типу, яку здатний подати один пожежний автопідйомник.
NПАП= 2 ∕ 1 = 2
1.9. Кількість пожежних автомобілів пінного гасіння:
NАПГ= WПУ ∕ Wц
де Wц – об’єм цистерни для піноутворювача пожежного автомобіля пінного гасіння.
NАПГ= 12960 – 18000 ∕ 170 = 0
Приймаємо 1 автомобіль для подачі піни.
1.10. Кількість пожежних рукавних автомобілів і пожежних насосних станцій:
NАР= nрук.п. ∕ nрук.АР
NПНС= (Qох.+ Qгас.) ∕ QПНС
де: nрук.п. – кількість рукавів, що потрібна для подавання води на охолодження і гасіння пожеж (приймається за реальними схемами подавання з урахуванням 20% запасу);
nрук.АР – кількість рукавів данного діаметра на рукавному автомобілі;
Qох.+ Qгас. – сумарні витрати води на охолодження резервуарів і гасіння пожежі;
QПНС – витрати води, яку може забезпечити насосна станція.
NАР= (22(d=77мм) + 14(d=66мм) + 10(d=51мм)) ∙ 0,2 ∕ 1200 = 1 авто
NПНС= (67,125 + 35,8 + 38,13) ∕ 110 = 1,28
Приймаємо 2 ПНС
1.11. Загальна кількість відділень, що потрібна для організації охолодження
резервуара, що горить, сусідніх резервуарів і гасіння пожежі:
Nвідділень = Nвід.ох. + NПАП + NАПГ + NПНС
Nвідділень = 8 + 2 + 1+ 2 + 1 + 2 = 16
1.12. Розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі в обвалуванні виконується аналогічно.
1.13. Кількість особового складу для гасіння пожежі визначається виходячи з прийнятих схем подавання вогнегасячих речовин та обсягу інших робіт:
Nо.с. = Nств.ох.р.г.∙ nо.с + Nств.ох.р.с ∙ nо.с. + Nств.з.о.с ∙ nо.с. + Nств.з.т.∙ nо.с. + NГПСг.об. ∙ nо.с.
де: nо.с. – кількість особового складу для роботи зі стволами, що подаються на охолодження резервуара, що горить (Nств.ох.р.г), сусідніх резервуарів (Nств.ох.р.с), для захисту особового складу, що працює в зоні інтенсивного теплового випромінювання (Nств.з.о.с), захисту пожежної техніки (Nств.з.т), роботи з ГПС, що подаються на гасіння пожежі в обвалуванні (NГПСг.об.) і т.ін. Кількість особового складу для виконання робіт (nо.с.) приймається за даними довідника КГП.
Nо.с. = 2.∙ 2 + 6 ∙ 3 + 1 ∙ 10. + 16 = 48 чол.
1.14. Кількість допоміжної техніки визначається залежно від виду та обсягу допоміжних робіт.
За проведеними обрахунками КГП залучає такі додаткові одиниці техніки:
1 АКП(53213)509, 1 АППГ, 2 ПНС(131)131.А
|
Q л/с води/піни |
Стволи «А»/ «Б»
|
Ствол «ПЛС-20»
|
О/С |
ГПС-2000/ ГПС-600 |
Напірні рукава |
Техніка |
|||||
Ø 51/ 66 |
Ø 77 |
АЦ |
АКП |
АППГ |
ПНС |
АР |
||||||
Потрібно на гасіння |
38,13/2,4 |
- |
- |
8 |
2/0 |
0/0 |
8 |
2 |
2 |
1 |
2 |
1 |
Потрібно на захист |
102,9/0 |
2/10 |
6 |
40 |
- |
10/14 |
14 |
8 |
- |
|
- |
- |
Всього |
141,1/2,4 |
2/10 |
6 |
48 |
2/0 |
10/14 |
22 |
10 |
2 |
1 |
2 |
1 |
