4.2. Обґрунтування вибору пожежної та аварійно-рятувальної техніки для ліквідації пожежі

Так, як ймовірний клас пожежі у насосній станції відповідає класу В, то його гасіння найдоцільніше проводити механічною піною. Для успішного гасіння, з точки зору тактичних задумів, раціонально використовувати пожежні автоцистерни та автомобілі повітряно-пінного гасіння. Відповідна техніка знаходиться в оперативному розрахунку пожежно-рятувальної частини, в районі виїзду якої знаходиться об’єкт.

Для подавання піни на гасіння пожежі через борт резервуара необхідно застосовувати пожежні автопідйомни-ки "АКП-50" на шасі МАЗ-7310, "АКП-30(250) ПМ-503", "АКП-30 (Бронто-скайліфт 3.30)" на шасі "КамАЗ-532113", "Краз-250", "Мерседес-Бенц", механізований підйомник АТС-59 та іншу подібну техніку, що знаходиться на озброєнні гарнізонів пожежної охорони України. При необхідності (у разі нестачі пожежних автопідйомників і т.ін.) допускається застосовувати пожежні автодрабини АД-45, АД-30.

4.3. Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі

Згідно Інструкції щодо гасіння пожеж у резервуарах із нафтою та нафтопродуктами НАПБ 05.035-2004 розрахунок ведення оперативних дій проводиться за 3 сценаріями. Перший варіант передбачає гасіння пожежі пере­сувною пожежною технікою в одному з резервуарів, при цьому розрахункова площа горіння для наземних верти­кальних резервуарів зі стаціонарною покрівлею з понтоном або без нього, з плаваючою покрівлею і підземних резервуа­рів приймається такою, що дорівнює площі горизонталь­ного переріза резервуара. Другий варіант передбачає гасіння пожежі в резервуарі, на запірній арматурі й в обвалуванні одночас­но. Третій варіант передбачає гасіння пожежі у ви­падку її поширення на інші резервуари, що знаходяться в одному обвалуванні.

Час розвитку пожежі складається з: часу до повідомлення в частину – 8 хв., часу слідування першого підрозділу – 5 хв., час оперативного розгортання першого підрозділу – 5 хв.

4.3.1. Визначаємо час вільного розвитку пожежі до введення на гасіння стволів дпрч-3:

τ_вр. = τ_д.п. + τ_зб. + τ_сл. + τ_о.р. = 8 + 1 + 5 + 5 = 19 хв.

де: τ_д.п. – час від виникнення пожежі до повідомлення в ПЗЧ або ОДС;

τ_зб. – час на збір і виїзд по тривозі;

τ_сл. – час слідування до місця;

τ_о.р. – час оперативного розгортання ДПРЧ-3.

Обстановка за зовнішніми ознаками. Травень, температура повітря 18^оС, 15год. 00 хв. З вікон видно полум’я.

Обстановка за результатами розвідки. Стався витік бензину через пошкодження одного з насосів. Приміщення машинного залу насосної станції повністю охоплене полум`ям. Час розвитку пожежі складається з: часу до повідомлення в частину – 7 хв., часу слідування першого підрозділу – 3 хв., час оперативного розгортання першого підрозділу з урахуванням роботи ланок ГДЗС – 5 хв. Якщо перший підрозділ локалізувати пожежу не зможе, то час введення сил іншими підрозділами визначається на основі розкладу виїзду.

Визначаємо час вільного розвитку пожежі до введення на гасіння стволів

τ_вр. = τ_д.п. + τ_зб. + τ_сл. + τ_о.р. = 7 + 1 + 3 + 5 = 16 хв.

де: τ_д.п. – час від виникнення пожежі до повідомлення в ОДС;

τ_зб. - час на збір і виїзд за сигналом «ТРИВОГА»;

τ_сл. – час слідування до місця;

τ_о.р. – час оперативного розгортання з врахуванням роботи ланок ГДЗС.

4.3.2. Прогнозування розвитку пожежі в резервуарній групі від променистої енергії факела полум`я за Додатоком 9 Інструкції щодо гасіння пожеж у резервуарах із нафтою та нафтопродуктами.

Прогнозування виконують для орієнтованого оцінювання максимально припустимого часу введення сил і засобів і першочергового охолодження резервуарів, що розташовані поряд з тим, що горить, з метою запобігання можливості вибуху в резервуарі або факельного горіння пароповітря­ної суміші, що виходить з місць сполучення газового про­стору резервуара, який опромінюється, з атмосферою. Методика прогнозування передбачає два етапи. На пер­шому етапі визначають максимально припустимий час вве­дення сил і засобів на охолодження, виходячи з умов за­побігання нагріванню елементів конструкції резервуара, що опромінюється, вище температури самоспалахування парів нафтопродуктів. На другому етапі за вибухонебезпекою середовища в резервуарі, що опромінюється, визначають першочерговість введення стволів для охолодження резер­вуарів, особливо у разі нестачі сил і засобів на початковій стадії пожежі.

1-й етап:

• температура навколишнього середовища 18°С;

• відношення відстані між резервуарами до діаметра ре­зервуара, що горить, дорівнює 0,875 ( 25 м/28,5 м = 0,877 ).

З точки, що відповідає температурі навколишнього се­редовища (18 °С), проводимо пряму, яка перетинає шкалу "Відношення відстані між резервуарами до діаметра резер­вуара, що горить" в точці "0,875". Вона перетинає шкалу "Критичний час" у точці "30 хв".

Отже, від початку пожежі до закінчення 30 хвилини повинні бути вжиті дії, спрямовані на охолодження сусідніх резервуарів.

Виходячи з розрахованого часу ведення стволів 1-го підрозділу – 19 хв. робимо висновок, що даний час повністю задовольняє умову граничного введення сил і засобів.

2-й етап:

• рівень дизельного палива у резервуарі, що не горить, до­рівнює 11 м;

• температура нафтопродукту дорівнює середньомісячній температурі навколишнього середовища в червні, тобто 18°С;

• температура спалаху дизельного палива дорівнює 35 °С;

• тривалість опромінювання дорівнює 10 хв

З точки, що відповідає рівню нафтопродукту в резервуа­рі (11 м), проходить пряма через шкалу "Час опромі­нювання" в точці, що дорівнює 10 хв, і упирається в лі­нію 1. При цьому на лінії 1 робиться позначка. Потім з цієї точки пряма перетинає точку "18 °С" на шкалі "Темпера­тура нафтопродукту" і упирається в лінію 2. З цієї точки пряма проходить через точку "35 °С" на шкалі "Температура спалаху" і вказує значення концентрації, яке дорів­нює 1,4% (об.), тобто концентрація парів у резервуарі є ви­бухонебезпечною. Вибухонебезпека середовища вказує на першочерговість введення стволів для охолодження цього резервуара.