- •I Розділ. Загальна характеристика «Насосної станції світлих нафтопродуктів» м. Новоград-Волинський.
- •II Розділ. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки «Насосної станції світлих нафтопродуктів» м. Новоград-Волинський
- •2.1. Аналіз техногенної небезпеки
- •2.2. Аналіз пожежної небезпеки
- •1. Наявність великої кількості лзр, гр з різними температурами спалаху (Тсп), зокрема:
- •2. Утворення вибухонебезпечних концентрацій (внк)
- •4. Наявність шляхів розповсюдження пожежі.
- •5. Умови, що ускладнюють гасіння пожежі
- •Виділення великої кількості теплової енергії при горінні, нагрівання сусідніх резервуарів, обладнання і установок;
- •Наявність складного, громіздкого обладнання і пристроїв, в ряді випадків здатних розповсюджувати пожежу і отруднювати її гасіння;
- •Розділ 3 моніторинг стану пожежної безпеки
- •3.1.Міри захисту від виникнення вибухонебезпечних концентрацій.
- •3.2.Міри захисту від виникнення джерел запалювання.
- •3.3.Засоби захисту шляхів поширення полум'я
- •3.4. Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції.
- •3.4.1. Перевірка відповідності основних будівельних конструкцій насосної станції:
- •3.4.2. Перевірка відповідності об’ємно-планувальних рішень
- •3.4.3. Перевірка відповідності евакуаційних шляхів та виходів
- •3.4.4. Перевірка відповідності противибухового захисту.
- •3.4.5. Перевірка відповідності систем опалення та вентиляції.
- •3.4.6. Перевірка зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання
- •3.4.7. Перевірка відповідності електротехнічної частини
- •3.4.8. Перевірка відповідності систем пожежної автоматики
- •3.4.9. Перевірка відповідності первинних засобів пожежогасіння
- •3.10. Перевірка відповідності генерального плану
- •4.1. Визначення класу пожежі та вибір вогнегасної речовини
- •4.2. Обґрунтування вибору пожежної та аварійно-рятувальної техніки для ліквідації пожежі
- •4.3. Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі
- •4.3.1. Визначаємо час вільного розвитку пожежі до введення на гасіння стволів дпрч-3:
- •4.3.3. Визначаємо час викиду дизельного палива із резервуара:
- •4.3.4. Розрахунок сил та засобів за 3 сценаріями розвитку аварії. Оцінка обстановки на пожежі на момент прибуття караулу дпрч-9
- •І сценарій «Гасіння пожежі в одному резервуарі без впливу на інші»
- •Іі сценарій «Гасіння пожежі в резервуарі, на запірній арматурі й в обвалуванні одночасно»
- •Ііі сценарій « Гасіння гасіння декількох резервуарів, що знаходяться в одному обвалуванні »
- •4.3.5. Визначаємо забезпеченість об’єкта водою.
- •Література
- •Дсту 2273:2006 «Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять».
4.1. Визначення класу пожежі та вибір вогнегасної речовини
Ефективність гасіння пожежі, в першу чергу, пов’язана з правильним визначенням її класу. Класи пожеж та їх символи встановлює ГОСТ 27331-87 “Пожарная техника. Классификация пожаров”. Позначення класів пожеж наведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Класи пожеж та їх характеристики
Позначення класу пожежі |
Хара-ктеристика класу пожежі |
Позначення підкласу пожежі |
Характеристика підкласу пожежі |
А |
Горіння твердих речовин |
А1 |
Горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням (наприклад, дерева, паперу, соломи, вугілля, текстильних виробів) |
А2 |
Горіння твердих речовин, що не супроводжується тлінням (наприклад, пластмаси) |
||
В |
Горіння рідких речовин |
В1 |
Горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді (наприклад, бензину, ефіру, нафтового палива), а також зріджуваних твердих речовин (наприклад, парафіну) |
В2 |
Горіння рідких речовин, що розчиняються у воді (наприклад, спирту, метанолу, гліцерину) |
||
С |
Горіння газоподібних речовин |
- |
Горіння газоподібних речовин (наприклад, побутового газу, водню, пропану) |
D |
Горіння металів |
D1 |
Горіння легких металів, за винятком лужних (наприклад, алюмінію, магнію та їх сплавів) |
D2 |
Горіння лужних та інших подібних металів (наприклад, натрію, калію) |
||
D3 |
Горіння металовмісних сполук (наприклад, металоорганічних сполук, гідридів металів) |
Основним засобом гасіння нафти та нафтопродуктів у резервуарах і резервуарних парках є повітряно-механічна піна низької та середньої кратності.Відповідно до виду пожежі в резервуарі, конструктивних особливостей резервуара, пожежної техніки, яка є в наявності, ПТО, засобів пожежогасіння, наявності й стану стаціонарних систем пожежогасіння визначаємо такий спосіб здійснення гасіння пожежі:
• подаванням піни середньої або низької кратності в резервуар зверху за допомогою ГПС чи повітряно-пінних стволів, встановлених на пожежних автопідйомниках, техніки, що пристосована для її подавання (пожежних автодрабин, автокранів), або стаціонарних пінних камер у випадку їх працездатності;
4.1.2. Визначаємо інтенсивність подання робочих розчинів п/у для гасіння пожеж у резервуарах відповідно до Табл.1 вищевказаного наказу:
Оскільки температура спалахування дизельного палива вище 28°С,інтенсивність подачі п/у спеціального і загального призначення – 0,05.
Запас піноутворювача необхідно приймати як таку його кількість, що дорівнює потрійному запасу піноутворювача, необхідного для забезпечення подавання піни протягом розрахункового часу її подавання.
4.1.3. Визначаємо розрахунковий час подавання піни (не менше): 30 хв. — у разі гасіння нафти та нафтопродуктів з температурою спалаху від 28 до 95 °С;
4.1.4. Визначаємо нормативну інтенсивність подавання води на охолодження вертикальних сталевих резервуарів за Табл. 2 :
Оскільки висота сталевого резервуару вища 12 м. приймаємо:
для окружності резервуару, що горить - 0,75.
для половини окружності сусіднього резервуару – 0,3.
У першу чергу пожежні підрозділи під час гасіння пожеж у резервуарах типу "РВС" повинні здійснювати охолодження резервуара, що горить, і сусідніх резервуарів з використанням водяних стволів і (або) стаціонарних установок охолодження. Кількість стволів визначається розрахунком, виходячи з інтенсивності подавання води на охолодження, але не менше трьох для резервуара, що горить, і не менше двох для резервуара, що не горить. Охолодження резервуарів об'ємом 5000м3 і більше необхідно здійснювати лафетними стволами.
