Вступ		5
Розділ 1. ..15	Загальна характеристика об’єкту.		8
Розділ 2.	Аналіз пожежної та техногенної небезпеки.		14
2.1.	Аналіз техногенної небезпеки		14
2.2.	Аналіз пожежної небезпеки		19
Розділ 3.	Моніторинг стану пожежної безпеки об’єкту.		25
3.1.	Міри захисту від виникнення вибухонебезпечних концентрацій		29
3.2.	Міри захисту від виникнення джерел запалювання		31
3.3.	Засоби захисту шляхів поширення полум'я		35
3.4.	Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції.		39
3.4.1.	Перевірка відповідності основних будівельних конструкцій будівлі.		39
3.4.2.	Перевірка відповідності об’ємно-планувальних рішень.		40
3.4.3.	Перевірка відповідності евакуаційних шляхів та виходів.		41
3.4.4.	Перевірка противибухового захисту об’єкта.		42
3.4.5.	Перевірка електрообладнання та близкавкозахисту.		43
3.4.6.	Перевірка систем опалення та вентиляції.		44
3.4.7.	Перевірка протипожежного водопостачання.		45
3.4.8.	Перевірка систем пожежної автоматики.		46
3.4.9.	Перевірка первинних засобів пожежогасіння.		48
3.4.10.	Перевірка генерального плану.		48
Розділ 4.	Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі на об’єкті.		50
4.1.	Визначення класу пожежі та вибір вогнегасної речовини.		50
4.2.	Обґрунтування вибору пожежної та аварійно-рятувальної техніки для ліквідації пожежі.		52
4.3.	Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі.		53
4.3.4.1	І сценарій		60
4.3.4.2	ІІ сценарій		64
4.3.4.3.	ІІІ сценарій		67
Розділ 5.	Правила безпеки праці під час ліквідації пожежі на об’єкті.		72
Висновок.		74
Література.		75

Вступ.

Після видобування нафти, її переробки і отримання різноманітних рідких нафтопродуктів (бензину, дизельного пального, масел та різних розчинників) істотно виникає потреба в їх тимчасовому зберіганні з подальшою реалізацією споживачам. З цією метою створюють спеціальні комплексні споруди, які забезпечують не тільки тимчасове збереження нафти та нафтопродуктів, але і їх прийом від виробників та реалізацію споживачам.

Велика кількість ЛЗР, що зберігається, створює високу пожежну небезпеку таких об`єктів. Пожежі, що виникають, наносять значні матеріальні збитки.

Проведемо короткий аналіз статистичних даних виникнення пожеж за 2013 рік. За 12 місяці минулого року в Україні виникло 61114 пожеж. За період, що аналізується, спостерігається зниження кількості пожеж на 14,5%, людей, загиблих унаслідок пожеж на 9,3%., прямі матеріальні збитки зменшились на 17,3%, побічні – на 10,3% на 13,1% знизилась кількість знищених та пошкоджених будівель і споруд. В той же час, кількість знищеної та пошкодженої техніки зросла на 7,1%.

Матеріальні втрати від пожеж склали 2 млрд. 952 млн. 584 тис. грн. (з них прямі матеріальні збитки становлять 710 млн. 863 тис. грн., а побічні – 2 млрд. 241 млн. 721 тис. грн.).

Унаслідок пожеж загинуло 2494 людини, у тому числі 73 дитини; 1584 людини отримали травми, з них 131 дитина.

Упродовж 2013 року в Україні в середньому виникало щодня 168 пожеж, унаслідок яких гинуло 8 і отримувало травми 5 людей, вогнем знищувалося або пошкоджувалося 69 будівель та 10 одиниць техніки. Щоденні матеріальні втрати від пожеж становили суму 9 млн. 89 тис. грн. (на 1 млн. 117 тис грн. менше, ніж позаторік). Кожною пожежею державі наносились прямі збитки на суму 11,6 тис. грн. Кожною 16 пожежею знищувалась або пошкоджувалась одиниця техніки. У середньому по Україні кожна третя пожежа знищувала або пошкоджувала будівлю чи споруду. За 12 місяців 2013 року підрозділами ДСНС на пожежах було врятовано 2565 людей, у тому числі 206 дітей; матеріальних цінностей на суму біля 1,7 млрд. грн. Крім того, на пожежах врятовано 26475 будівель та споруд, 2002 голів худоби, 4036 шт. птиці, 2488 одиниць техніки, 3015 тонн грубих кормів, 1101 тон зернових та технічних культур, 623 га хліба на корені.

Прямі збитки від пожеж на підприємствах, в організаціях, закладах, в 2013 році зменшилися на 30,5% і склали 232 млн. 716 тис. грн. (32,7% від загальної суми прямих збитків); побічні збитки зменшились на 18,4% і склали 519 млн. 008 тис. грн. (23,2%).

На одну пожежу на підприємствах, в організаціях, закладах припадає 115,5 тис. грн. прямих збитків, в той час як середній показник на одну пожежу по всіх об’єктах складає 11,6 тис. грн., тобто менший у 10 разів.

Протягом 2013 року відносний показник кількості пожеж на підприємствах, в організаціях, закладах, майже не змінювався й коливався у межах 3,3%.

Варто згадати пожежі, що виникали на об`єктах зі зберігання ЛЗР:

15 липня 2000 могутній вибух прогримів ранком на автозаправній станції міста Артема Приморського краю. У результаті трагедії загинули 3 чоловік. Як повідомили РІА "Новини" у черговій частині ОВД міста Артема, лише завдяки щасливому випадку не відбулася детонація бензину в підземному резервуарі. По факту вибуху на АЗС, що знаходиться на автотрасі "Владивосток - Нахідка", відкрито кримінальну справу. Почато слідство по версіях, у т.ч. терористичний акт і порушення техніки безпеки газозварювальних робіт, проведених у новому будинку АЗС.

7 липня 2003 р. відбувся вибух на АЗС у Туреччині. За повідомленням агентств Ріа-новини і ITAR-TASS, у результаті вибуху на автозаправній станції в Анкарі постраждали понад 180 чоловік. За словами міністра охорони здоров'я Туреччини Реджепа Акдага, сім чоловік одержали серйозні поранення, четверо з них знаходяться в критичному стані. Вибух відбувся в той момент, коли йшло перекачування зрідженого палива з цистерни в ємності на АЗС, розташованої в житловому районі Анкари. Полум'я перекинулося на ємності з бензином, що привело до нового вибуху. У цей час у приміщенні над автостоянкою проходили весільні гуляння, у яких брало участь близько 300 чоловік. Багато хто з тих, що гуляли постраждали в результаті вибуху. Боротьба з вогнем у центрі міста продовжувалася кілька годин. Вибух відбувся через порушення правил техніки безпеки під час зварювальних робіт.

В Одесі на Миколаївській дорозі трапився вибух на території автозаправки "Лукойл". Інцидент відбувся 4 грудня 2003р. близько 16:00. Під час проведення зварювальних робіт у порожньому резервуарі відбувся вибух парів газової суміші бензину. Як повідомляє прес-служба ДСНС, унаслідок вибуху загинула одна людина, двоє госпіталізовані в міську клінічну лікарню в стані середнього ступеня враження. По факті вибуху проводиться розслідування. За даними "Обозревателя", на момент вибуху заправку було закрито на ремонт.

З проведеного аналізу статистичних даних по виникненню пожеж за 2013 рік та прикладів пожеж робимо висновок, що пожежі на об`єктах зі зберіганням ЛЗР займають далеко не останнє місце та приносять значні матеріальні втрати. Метою дипломної роботи є аналіз пожежної та техногенної безпеки «Насосної станції світлих нафтопродуктів» м. Новоград-Волинський.

I Розділ. Загальна характеристика «Насосної станції світлих нафтопродуктів» м. Новоград-Волинський.

Наливна станція для світлих нафтопродуктів ЛВДС Новоград-Волинський, яка знаходиться за адресою Новоград-Волинський район, хутір Сіначі, призначена для приймання, зберігання і відпуску дизельного палива. Станція розташована в 5 км від міста Новограда-Волинського і займає площу 17 гектарів. З південної і південно-західної сторони до станції прилягає ліс, з західної сторони в 500 метрах проходить дорога Новоград-Волинський - Шепетівка. Зі східної сторони в 120 метрах від станції проходить залізнична дорога сполучення Новоград-Волинський-Шепетівка. По виду операційної діяльності НС відноситься до розподільчих, тому що здійснює приймання, зберігання і відпуску нафтопродуктів. По транспортних зв`язках НС відноситься до залізнично-трубопровідних – отримує НП з магістрального нафтопродуктопроводу. По класифікації нафтопродуктів, НБ належить до складів пальних рідин (дизельне паливо).

1.1 Загальна характеристика НС

Наливна станція для світлих нафтопродуктів ЛВДС Новоград-Волинський, яка знаходиться за адресою Новооград-Волинський, призначена для приймання, зберігання і відпуску дизельного палива.

По виду операційної діяльності НС відноситься до розподільчих, тому що здійснює приймання, зберігання і відпуску нафтопродуктів. По транспортних зв`язках НС відноситься до залізнично-трубопровідних – отримує НП з магістрального нафтопродуктопроводу. По класифікації нафтопродуктів, НБ належить до складів пальних рідин (дизельне паливо).

НС складається з наступних споруд та систем:

• зливо-наливна залізнична естакада;

• продуктова насосна станція

• резервуарний парк зберігання нафтопродуктів;

• адміністративні та складські приміщення;

• гаражі;

• пождепо;

• кільцевий пожежний водогін з гідрантами з поповненням з закритих водоймищ, артсвердловин;

1.1.1. Проектні рішення

Розриви між окремими спорудами НС прийняті у відповідності до діючих умов проектування норм та технічних умов проектування (БН та П).

При прив`язці НС до реальних умов прийняті мінімальні розриви до сусідніх будівель та споруд згідно з діючими нормами та правилами (БН та П).

Відвід поверхневих вод від будівель та споруд, автопроїздів, передбачено по спеціальній поверхні в сторону зниження рельєфу.

Водопровід в районі паливних пунктів з урахуванням можливого виливу палива передбачено в уловлюючи дощеприймальну систему з наступним відводом в ємність аварійних стоків.

В`їзди до наливних стояків запроектовані прямоточними з дотриманням умов належного під`їзду до будь-якої дплощадки, а також д групп резервуарного парку.

Рух автомобілів по території НС виконується у відповідності з указниками направлення руху.

Покриття проїздів асфальтобетоне. Покриття біля заправних пунктів для забезпечення безпеки виконанно з іскробезпечної плитки.

1.1.2. Технологічні рішення

Режим роботи підприємства 3 – змінний.

Штат працюючих по списку 152 чоловік: ЛВДС-102 чол. (з них охорона та ВПО – 15 чол), «УкрРосТрансОил» - 36 чол.

Цілодобово працюють: черговий розрахунок ВПО (4 чол.), черговий оператор (2 чол.). Кількість працюючих в найбільшу зміну (денну) – 51 чол.

1.1.2.1. Залізнична естакада

Нафтопродукти з НС відвантажуються до залізничних цистерн. Для транспортування нафтопродуктів використовують чотирьох (восьми) вісні вагони вантажопідйомністю 60 (120) т, які як правило обладнують універсальними зливо-наливними пристроями, запобіжними клапанами, та в окремих випадках – паровою сорочкою.

Нафтопродукти на НС відвантажуються у залізничні цистерни. Налив виконується на залізничній естакаді, що знаходиться на території підприємства. Залізнична естакада має 2 залізничні колії з 58 наливними стояками. Залізнична естакада обслуговується персоналом «УкрРосТрансОил».

1.1.2.2. Резервуарний парк

Для зберігання нафтопродуктів на НС використовуються резервуари. Резервуари сталеві, циліндричної форми, надземні. Використаний вертикальний тип резервуарів ємністю 10000 м³. Резервуари знаходяться в резервуарному парку. Кожен резервуар має окреме обвалування.

Резервуарний парк складається з 8 од. резервуарів для зберігання ДП (№1-8).

Кожен резервуар оснащений повним комплектом устаткування, передбаченого стандартами й має надпис, де вказується порядковий номер резервуару, базова висота, марка НП.

Резервуари – сталеві, циліндричної форми надземні зі стаціонарною покрівлею, висотою 18 м. та діаметром 28,5 м. Обвалування на кожний резервуар загальною площею 3249 кв.м. та висотою 3,3 м.

Кожний резервуар має обвалування, яке вміщає увесь об`єм резервуара. Резервуарний парк разділений на дві группи. Кожна группа також має загальне обвалування.

1.1.2.3. Транспортування НП

Транспортування нафтопродуктів проводиться методом перекачування. Як приводи насосів використовуються електродвигуни. Для зменшення сили тертя деталей, а також своєчасного відводу теплоти насоси обладнані системами змащення та охолодження насосів.

Насосна станція призначена для перекачування НП з резервуарів до залізничних цистерн. Від резервуарного парку до наливних стояків залізничної естакади нафтопродукти перекачуються насосами 12 НДСН (2 од.), ЗНК-9/1, які знаходяться у приміщенні насосної. До автоналивного стояка НП перекачується окремими насосами типу АСВН (2 од.), які розташовані на відкритому майданчику поруч зі стояком.

Насосне відділення розташоване в окремій будівлі розміром 25×15×3,5 м на відстані 40 м від естакади.

В будівлі знаходяться:

• машинна зала, де розміщенні насоси;

• вентиляційна камера;

• щитова пуск -регулююча апаратура;

• операторна.

Технологічна обв`язка насосів надає можливість зміни режимів перекачування за допомогою пристроїв (гребінок) переключення, що має кожен насос.

Транспортування дизельного палива у резервуарний парк здійснюється по підземним трубопроводам під тиском в магістральному нафтопродуктопроводі. Передбачена можливість перекачування НП між резервуарами з метою оптимізації зберігання та відпуску продукту та відкачування НП окремими насосами типу ВВН-20 в зачисні та аварійні резервуари.

1.1.2.4. Відпуск НП

Реалізація НП в залізничні та автомобільні цистерни здійснюється через наливні пункти. Наливний пункт складається з паливного стояка, який обладнується зливним фільтром, фільтром очистки повітря, лічильником, клапаном-дозатором, засувкою.

НС має наливних стояків для залізничних цистерн та 1 наливним стяком для автоцистерн.

1.1.3. Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасячих речовин

Для цілей пожежогасіння на териториї станції є зовнішний кільцевий противопожежний водопровід діаметром 260 мм, на якому встановлено 28 пожежних гідрантів и тупиковий пожежний водопровід 110 м, на якому встановлено 2 пожежних гідранти, які розміщені на території с.Сіначі.

Водопровід живится водою від 2-х підземних пожежних залізо-бетонних водоймищ об`ємом 2000 м³ кожний через насосну станцію. В насосній станції встановлено 2 насоси 12 НДС с електроприводом АРП-1600 потужністю 360м³/годину и аварійний дизельний насос 12 НДС, дизель 1Д-12. Р=360м³. При тиску в водопроводі Н=50м, водвіддача його складає Q=200л/с.

Всі резервуари обладнані генераторами піни середньої кратності потужністю 2000 л/с, сухотруби яких виведені за обваловку. Резервуари №1,3,5,7, обладнані трьома ГПС-2000, а резервуари №2,4,6,8, обладнані чотирьома ГПС-2000. Резервуар №3,5,6,7, обладнані кільцевою зовнішньою системою охолодження яка підєднана до кільцевого пожежного водопроводу, запірні засувки змонтовані за обвалуванням.

Перелік, кількість вогнегасячих засобів і місця їх розташування:

- піноутворювач «Пирена» - 18000 л. розміщених в пож. Депо;

- вода – 4000 м³ в пожежних водоймах, які розташовані на территорії ЛВДС «Новоград-Волинский» біля водонасосної.

Також на території ЛВДС знаходяться 2 АЦ - 40, що відносяться до добровільної пожежної дружини.

Розриви між окремими спорудами НС прийняті у відповідності до діючих умов проектування норм та технічних умов проектування (БН та П).

При прив`язці НС до реальних умов прийняті мінімальні розриви до сусідніх будівель та споруд згідно з діючими нормами та правилами (БН та П).

Відвід поверхневих вод від будівель та споруд, автопроїздів, передбачено по спеціальній поверхні в сторону зниження рельєфу.

Водопровід в районі паливних пунктів з урахуванням можливого виливу палива передбачено в уловлюючи дощеприймальну систему з наступним відводом в ємність аварійних стоків.

Передбачено наступні заходи щодо техніки електробезпечності:

• заземлення електроустаткування на всіх ступінях напруги відповідно до ПУЕ за допомогою нульових жил живильних кабелів (для захисту персоналу від дотику при пробої ізоляції);

• блискавкозахист вибухонебезпечних і пожеженебезпечних установок від прямих ударів блискавки, електростатичної й електромагнітної індукції, заносу високих потенціалів шляхом заземлення устаткування і трубопроводів і встановлення блискавковідводів;

• для захисту від вторинних проявів блискавки залізнична колія, наливні шланги, щогли площадки і труби приєднати до зовнішнього контору заземлення, що виконаний сталевою смугою 4x40. Заземлення цистерн здійснюється переносним гнучким проводом МГ6;

• захист устаткування й апаратів вибухонебезпечних і пожеженебезпечних установок від статичної електрики;

• вибір електроустаткування й електропроводок відповідно до умов середовища;

• оснащення персоналу захисними засобами, що забезпечують безпечне ведення експлуатаційно-ремонтних робіт;

• опис технологічного процесу.