Тема 4.3. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Їх взаємозв’язок. Оборотні відомості за синтетичними і аналітичними рахунками.

1. Поняття синтетичних і аналітичних рахунків.

2. Зв'язок між синтетичними і аналітичними рахунками.

3. Значення і будова оборотної відомості, її види.

4. Складання заключного балансу і закриття рахунків.

1 Поняття синтетичних і аналітичних рахунків.

За способом групування і узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на: синтетичні і аналітичні.

Синтетичні - рахунки, які характеризують стан та зміни господарських засобів в узагальнених грошових вимірниках.

Синтетичний облік - облік наявності та змін, економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення у грошовому вимірнику.

Проміжною ланкою між синтетичними і аналітичними рахунками виступають субрахунки.

За своєю характеристикою субрахунки наближаються до синтетичних рахунків, оскільки включають в себе сукупність аналітичних рахунків, які не мають самостійної кореспонденції з іншими рахунками, що відображаються через відповідний синтетичний рахунок. Це дозволяє скоротити номенклатуру синтетичних рахунків.

Вони призначені для додаткового проміжного групування даних про окремі об'єкти обліку в складі синтетичних рахунків. Синтетичні рахунки називаються рахунками 1-го порядку, субрахунки - 2-го.

Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку, використовують аналітичні рахунки, в яких крім грошового вимірника використовують: натуральні і трудові.

Аналітичні - рахунки, які характеризують конкретні дані того синтетичного рахунку до якого вони відкриті, кількість яких визначається потребою підприємства.

Аналітичний облік - облік наявності та змін окремих видів і об'єктів господарських засобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників.

2. Зв'язок між синтетичними і аналітичними рахунками

Впровадження синтетичних і аналітичних рахунків стало значним кроком у розвитку бухгалтерського обліку. Про необхідність ведення основних, допоміжних книг першим висловив думку Саварі. Який створив дворівневу систему реєстрації даних, тобто кожний аналітичний рахунок є складовою частиною синтетичного рахунку і невідривно пов'язаний з аналітичним.

Саварі вивів два основних постулати зв'язку синтетичного і аналітичного обліку:

1. Сума сальдо всіх аналітичних рахунків повинна дорівнювати сальдо того синтетичного рахунку до якого вони були відкриті.

2. Сума оборотів по Д-ту і сума оборотів по К-ту всіх аналітичних рахунків повинна дорівнювати оборотам того синтетичного рахунку до якого вони були відкриті.

Таким чином, сукупність даних всіх аналітичних рахунків в сумі дає інформацію про відповідний синтетичний рахунок.

3. Значення і будова оборотної відомості, її види

Оборотна відомість - спосіб відображення стану та змін господарських засобів і джерел їх утворення в узагальнюючих грошових вимірниках за звітний період.

Графічно оборотна відомість - це таблиця, в якій зводяться та узагальнюються обороти всіх рахунків за звітний період, а також початкові та кінцеві залишки на рахунках.

Значення оборотної відомості полягає в тому, що вона є способом контролю та перевірки облікових даних, способом виявлення помилок у відображенні господарських операцій на рахунках, а також способом контролю за дотриманням принципу подвійного запису.

При відображенні господарських операцій на бухгалтерських рахунках, найчастіше допускаються такі помилки:

1. односторонній запис господарських операцій, коли сума такої операції записується в Д-т одного рахунку і в Д-т іншого;

2. невірне визначення назв кореспондуючих рахунків;

3. невідповідність даних синтетичного і аналітичного обліку.

Для того щоб отримати загальну картку стану та змін господарських засобів на підприємстві та виявити можливі помилки допущені в обліку в кінці місяця, перед складанням балансу облікові дані перевіряються у 2-х напрямках:

1.Перевіряють загальні суми обороту по Д-у і К-у всіх рахунків. Ці суми повинні бути рівними.

2. Звіряють обороти кожного синтетичного рахунку з загальною сумою відкритих до нього аналітичних рахунків.

Оборотні відомості за синтетичними рахунками містять дані:

1. шифр і назву рахунку;

2. залишок кожного рахунку на початок місяця;

3. дебетові і кредитові обороти на рахунках за місяць;

4. залишок кожного рахунку на кінець місяця.

Така оборотна відомість за синтетичними рахунками називається оборотним балансом.

Шифр і назва рахунку	Залишок на початок місяця		Оборот за місяць		Залишок на кінець місяця
	Д-т	К-т	Д-т	К-т	Д-т	К-т

Оборотні відомості за аналітичними рахунками складається окремо для кожної групи аналітичних рахунків. Такі відомості бувають 2-х видів:

1. оборотні відомості за матеріальними рахунками, в яких ведеться кількісно-сумарний облік;

2. оборотна відомість за аналітичними рахунками розрахунків, в яких ведеться лише сумовий облік.

4.Складання заключного балансу і закриття рахунків.

На підставі підсумків оборотної відомості по синтетичних рахунках, складається баланс підприємства на кінець звітного періоду.

Дані про факти господарської діяльності в поточному порядку відображають на рахунках бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису, узагальнюють їх, зіставляють і кінцеві показники включають до балансу.

Якщо за весь період ведення обліку і системи подвійного запису, застосовують правильно, то підсумок по Д-у = підсумку по К-у.

Баланс використовується не лише при відкритті рахунків на початок періоду для забезпечення правильності залишків, що відображаються в них, але й складається на кінець періоду на підставі даних, що знайшли відображення на рахунках і такий баланс називається заключним.

Заключний баланс тісно пов'язаний з поточним обліком господарських операцій протягом звітного періоду. Узагальнюючи дані за певний проміжок часу, він в той час відкриває наступний цикл обліку, оскільки містить вихідні дані, тобто заключний баланс є одночасно початковим балансом для наступного звітного періоду.

Контрольні запитання.

1. Яке значення рахунків у бухгалтерському обліку?

2. Для чого призначення бухгалтерські рахунки, і що на них обліковується?

3. Яку побудову мають рахунки відносно до балансу?

4. Яке призначення і будову мають активні рахунки?

5. Яке призначення і будову мають пасивні рахунки?

6. Чим активні рахунки відрізняються від пасивних?

7. Що означають терміни „дебет” і „кредит” рахунку?

8. Як визначаються обороти та кінцеві залишки по активних і пасивних рахунках?

9. Які рахунки не мають залишків?

10. Що таке аналітичний облік, і для чого призначені аналітичні рахунки?

11. Який існує взаємозв’язок між синтетичним та аналітичним обліком?

12. Що таке План рахунків бухгалтерського обліку, за яким принципом він побудований?

13. Які переваги і недоліки єдиного Плану рахунків?

14. Що розуміють під кореспонденцією рахунків, які рахунки називають кореспондуючими?

15. Що таке бухгалтерська проводка?

16. В чому полягає зв’язок між рахунками і балансом?

17. Що таке оборотна відомість?

18. З якою метою складають оборотні відомості по синтетичних і аналітичних рахунках?

19. Які особливості складання шахової оборотної відомості?