Секция: менеджмент транспорта и логистики стратегічна діагностика потенціалу національного ринку транспортно-логістичних послуг

О.О. Жук, ЕП-12, ДВНЗ «ПДТУ»

Сучасний логістичний бізнес відіграє ключову, а в деяких галузях, визначальну роль у розвитку країн. На сьогоднішній день за рахунок логістики в Україні формується 10-12% ВВП (транспортний сектор - 7-8% ВВП). У країнах ЄС цей показник становить 20-25%. Основна мета розвитку логістики в національній економіці - зменшення логістичних витрат в кінцевій вартості продукції, а також підвищення транзитного потенціалу. На сьогоднішній день частка логістичних витрат в кінцевій вартості продукції в Україні залишається стабільно високою і становить в середньому 20-25%, а в деяких випадках досягає 35%. При цьому середньосвітовий показник - 11%, в Китаї - 14%, в країнах ЄС - 11%, в США і Канаді - 10%. Що стосується транзитного потенціалу України, то він використовується недостатньо.

Згідно оцінки ефективності логістичної діяльності за методологією Світового банку, на основі розрахунку індексу ефективності логістичної діяльності LPI (Logistics Performance Index), у 2014 р. найбільш розвиненими логістичними системами володіли Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Великобританія, Сінгапур, Швеція, Норвегія, Люксембург, США та Японія. Україна займає 61 місце в цьому списку.

Для підвищення індексу LPI України необхідно забезпечити:

• підвищення інвестиційної привабливості логістичної галузі;

• прискорене формування ринку 3PL-послуг і перехід до концепції 4PL (створення системного інтегратора в галузі логістики);

• вдосконалення нормативного регулювання логістичної галузі;

• створення системи достовірної статистичної звітності за логістичними показниками.

У дослідженні виявлено, що найбільш вагомими факторами забезпечення розвитку ринку логістичних послуг України є: активне впровадження досвіду глобальних транспортно-логістичних компаній; укріплення транзитного потенціалу країни; інвестування в розвиток висококваліфікованого персоналу, ін. Виконання виявлених умов дозволить будувати транспортно-логістичні компанії, які будуть конкурентоспроможними не тільки в межах України, а й у світі.

Роботу виконано під керівництвом д.е.н., проф. Колосок В.М.

Параметри сценаріїв глобального розвитку транспортно - логістичного бізнесу

О.О. Кулішова, ЕП-12, ДВНЗ «ПДТУ»

Глобалізаційні та інтеграційні процеси зумовлюють динамічний розвиток міжнародного ринку. Логістичний бізнес стає особливо затребуваним: ефективне та гнучке управління логістичними ланцюжками постачань забезпечує мінімізацію загальних витрат на постачання, реалізацію та складіювання товарів.

Ефективність діяльності компанії залежить значною мірою від: параметрів глобального і національного ринку; макро-економічних параметрів; світових економічних тенденцій; масштабів та структури національних логістичних компаній. Значну вагу має також внутрішня економічна ефективність організації бізнесу логістичної компанії. До основних недоліків вітчизняних логістичних операторів слід віднести: вузькоспеціалізовану структуру логістичного бізнесу, відсутність інтермодальних перевезень, низький рівень ІТ складової клієнтського сервісу, низьку ефективність страхового та митного супроводження вантажів.

Обґрунтовано, що головними стимулами розвитку глобального ринку транспортно-логістичних послуг стали: зниження глобальних торгівельних бар’єрів, розвиток Інтернет-торгівлі та Інтернет технологій (ІТ), перенесення промислового виробництва у країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Інвестиціями в ІТ-інфраструктуру логістичного сектора з найбільшою окупністю є вкладення в: технології, що забезпечують конкурентну перевагу; сервіси, що орієнтовані на збільшення лояльності клієнтів; системи контролю якості обслуговування і управління інцидентами.

На основі контемп - аналізу сценаріїв розвитку глобального логістичного ринку, у дослідженні виокремлено наступні фактори, що формують у майбутньому основні стратегічні переваги логістичного бізнесу: геолокація операторів в нейтральних регіонах світу; застосування економних та швидких систем управління процесами постачання матеріальних, інформаційних, транспортних та фінансових потоків; використання нових видів транспорту та пального; розвиток інфраструктури та висококваліфікованого персоналу логістики; створення систем захисту і страхування «слабких місць» логістичних ланцюжків постачань.

Виконано під керівництвом д.е.н., професора Колосок В.М.