- •Лабораторна робота № 3
- •2 Класи ip−адрес
- •4 Ізольовані (приватні) мережі tcp/ip
- •5 Маски підмережі, що задаються за замовчуванням
- •6 Проблеми з адресами і продовження життя адресного простору iPv4
- •7 Розподіл мережі на під мережі
- •8 Позакласова міждоменна маршрутизація cidr
- •9 Завдання до виконання лабораторної роботи
- •11000000.10101000.00000000.00000000 Network 192.168.000.000
6 Проблеми з адресами і продовження життя адресного простору iPv4
Довжина IP-адреси становить 32 біта, що дозволяє використовувати до 232 = 4294967296 унікальних адрес для абстрактної безкласової сукупності вузлів і мереж. Але через випадковий розподіл адрес без урахування географічного положення, через вичерпання адрес класу В і припинення видачі адрес класу А став проявлятися брак адрес. Видача адрес класу С призвела до експоненціального зростання розмірів таблиць маршрутизації, що призводило до перевантажень глобальних маршрутизаторів і уповільнювало передачу пакетів по Internet.
Для вирішення цих проблем було зроблено декілька спроб продовжити життя IPv4 і був розроблений протокол IPv6.
• RFC 760 перший опис протоколу IP. Відсутня концепція класів, адреси представляли собою 8−бітові ідентифікатори мереж, за якими слідували 24−бітові локальні адреси (залишкове поле).
• RFC 791 запропоновано розбиття адрес на класи. Класи A, B, C, D, E були описані раніше.
• RFC 950 запропоновано використання підмереж, що забезпечує ефективність використання класів адрес і ефективність маршрутизації.
• RFC 1338 використання супермереж, які утворюються при використанні маски менших розмірів, ніж стандартна маска мережевої IP-адреси класу A, B або C.
• RFC 1517−1520 описується позакласова міжрегіональна маршрутизація CIDR (Classless Inter−Domain Routing).
• RFC 1700 описані номери версій протоколу IP з 1 по 15.
• RFC 1819 IPv5 працює на тому ж рівні що і IPv4, розроблений для додатків реального часу, містить засоби забезпечення QoS (Quality of Service).
• RFC 1883 IPv6 розвиток протоколу IPv4 на який ми швидше за все перейдемо в найближчі 5 років.
• RFC 1475 IPv7 або TP/IX
7 Розподіл мережі на під мережі
У деяких випадках можна використовувати спеціальні маски підмережі для поділу мережі на IP-підмережі. Розподіл мережі на IP-підмережі (RFC 950) дозволяє розділити стандартну частину IP-адреси, відповідну кодом вузла, на підмережі, які є підрозділами вихідного коду мережі, заснованого на класі.
Змінюючи довжину частин маски підмережі, можна зменшити число бітів, що використовуються для коду вузла і таким чином регулювати кількість можливих підмереж і вузлів в кожній з них.
При класичній IP-адресації використовується наступна схема розбиття IP-адреси на класи.
Біти |
0 1 2 3 ... |
|
... 30 31 |
Частина |
Ключ класу мережі |
Номер мережі |
Номер пристрою в мережі |
При використанні підмереж, є ще один рівень ієрархії − номер підмережі, який виділяється в адресній частині номера пристрою за допомогою накладення маски підмережі. Та частина IP-адреси, в якій маска підмережі має значення 1 є розширеним префіксом мережі, а решта є номером пристрою в цій підмережі.
Біти |
0 1 2 3 ... |
|
... 30 31 |
|
Частина |
Ключ класу мережі |
Номер мережі |
Номер підмережі |
Номер пристрою в підмережі |
Якщо поширити обмеження на призначення адрес вузлам в мережі на підмережі (заборонені всі 1 або 0), то можна зробити висновок, що в будь підмережі мінімум два останніх біта повинні виділятися під номер вузла. Звідси ми маємо описані нижче обмеження на опис підмереж за допомогою маски.
Мережа класу A з підмережами 10.X.Y.Z
00001010 |
XXXXXXXX |
YYYYYYYY |
ZZZZZZ |
zz |
Ідентифікатор мережі 10 |
Ідентифікатор підмережі може зайняти до 22 біт |
Вузол |
||
Мережа класу B з підмережами 138.10.Y.Z
10001010 |
00001010 |
YYYYYYYY |
ZZZZZZ |
zz |
Ідентифікатор мережі 138.10 |
Ідентифікатор підмережі може зайняти до 14 бит |
Вузол |
||
Мережа класу C з підмережами 202.10.10.Z
11001010 |
00001010 |
00001010 |
ZZZZZZ |
zz |
Ідентифікатор мережі 202.10.10 |
Підмережа до 6 біт |
Вузол |
||
В основу механізму масок покладено принцип отримання номера мережі, шляхом порозрядного перемноження ІР (адреси вузла) і маски.
